Рак полює на бідних

Ви розкрили газету, прочитали заголовок… За цей час десь на планеті Земля одна жінка померла від раку шийки матки. Невмолима статитистика цієї хвороби: одна жіноча смерть кожні дві хвилини.

Рак шийки матки є другим за поширеністю видом раку серед жінок віком від 15 до 45 років і третім у низці причин смерті після онконедуг молочної залози та легень. Понад 1,4 млн. жінок в усьому світі хворіють на нього.

2009-го рак шийки матки діагностований в Україні в 4937 жінок. Захворюваність у нашій державі перевищує світові стандарти, а занедбаність хвороби перевищує світові показники вдвічі. 15% українок, у яких діагностовано це захворювання, не проживають після цього й року.

Бідна медицина – задавнений рак

Рівень захворюваності на рак шийки матки напряму залежить від рівня доходів населення. Наприклад, у Танзанії, де рівень річного доходу на людину становить $120, захворюваність на 100 тис. населення становить 81 випадок; у Швейцарії за рівня доходу $40630 – 3,5.

В Україні захворюваність на рак становить 18 випадків на 100 тис. населення, в Чернівецькій області рівень дещо нижчий. Однак рівень задавненості випадків у краї майже вдвічі перевищує державний показник.

На жаль, у кожному випадку – трагедія для сім`ї, яка втрачає матір, сестру, жінку, доньку. Смерті жорстокі – та безглузді, оскільки рак шийки матки належить до категорії візуальних (таких, що можна побачити). Регулярні (хоча б раз на 2 роки) візити до лікаря вбережуть будь-яку жінку від страшного захворювання.

ГУ охорони здоров`я в області визначило низку напрямків, які дозволяють діагностувати захворювання на ранніх стадіях, коли не потрібні інвалідизуючі операції, променева та хіміотерапія. Серед них наступні: підвищення якості взяття та обробки цитологічного матеріалу, створення районних цитологічних лабораторій, підвищення кваліфікації медпрацівників (особливо акушерок, які проводять огляди в сільській місцевості).

В усіх розвинених країнах на державному рівні створена система заходів, спрямованих на скринінг (постійне відстеження) фонової та передракової патології шийки матки, лікування якої попереджає розвиток онконедуг. Скажімо, у Фінляндії та Ірландії жінки від 20 до 60-65 років обов’язково проходять профілактичний огляд з цитологічним (на клітинному рівні) дослідженням матеріалу з шийки матки. Огляди проводять медсестри. У Німеччині жінок щорічно оглядають лікарі або акушерки.

Хвора й безробітна

В Україні профілактичні огляди проводяться щорічно: в сільській місцевості його проводять акушерки, в соматичних поліклініках та в жіночих консультаціях – лікарі. На Буковині на підвищення результативності оглядів запроваджені лікарські огляди в соматичних поліклініках м. Чернівців, а до кінця року будуть запроваджені лікарські огляди в поліклініках ЦРЛ. Проходять медогляд жінки від 18 років.

При аналізі випадків задавненого раку шийки матки звертає на себе увагу той факт, що більшість таких жінок роками, а інколи десятками років не були на огляді ні в лікаря, ні в акушерки.

За радянських часів огляди були обов’язковими, оскільки більшість населення належала до організованих і декретованих контингентів, простіше кажучи, всі працювали офіційно і для звільнення від роботи за будь-якої хвороби мали отримати бюлетень.

За умов ринкових стосунків, коли значна частина населення офіційно не працює, лікарі не мають важелів впливу на населення. З іншого боку, необізнаність людей в тому, що онкопрофогляд, проведений раз на рік, гарантує, що жінка не захворіє на рак шийки матки, теж призводить до того, що жінки не проходять профогляди.

Сільські й міські медики вирушають на подвірні та по квартирні обходи – під час яких часто стикаються з відвертим хамством, оскільки втручаються в приватне життя людини.

Часто жінки посилаються на важке матеріальне становище, яке заважає турбуватися про своє здоров’я, але ж стандартний оглядовий набір коштує від 12 до 14 грн! Цитологічне дослідження взагалі проводиться безкоштовно.

Профілактика спрацьовує стовідсотково

Медики сподіваються, що ситуація зміниться з прийняттям закону про медичне страхування, оскільки пацієнт, який не виконуватиме рекомендації лікаря, змушений буде платити за медичну допомогу. Лікарі та медсестри перестануть виконувати невластиві для медпрацівника функції: зазивання, благання, збирання розписок, щоби хоч якось уберегти себе від юридичної відповідальності у разі, коли пацієнт не бажає виконувати лікарські рекомендації. А так звані «благодійні внески», які платять пацієнти, відійдуть у минуле, оскільки за кожним пацієнтом «стоятимуть» кошти страхових фірм.

Ще один аспект профілактики раку шийки матки – вакцинація населення проти вірусу папіломи людини, який у 90% асоційований з передраковими станами й раком шийки матки та вважається етіологічним фактором виникнення хвороби. В Україні ліцензована вакцина «Церварікс», в Європі переважно «Гардасил». Вакцинація обов’язкова як для здорових, так і уражених вірусом жінок.

Аналіз на наявність вірусу можна зробити в обласному медичному діагностичному центрі або в численних недержавних лабораторіях, які володіють методом полімеразної ланцюгової реакції. Уражена вірусом жінка має пройти вакцинацію (три введення вакцини загальною вартістю 1200 грн) – це значно зменшує для неї ймовірність онкозахворювання шийки матки. У разі виявлення папіломовірусної інфекції та фонового (ерозія, поліпи) або передракового (дисплазія) захворювання шийки матки, вакцинацію проводять паралельно з лікуванням.

Зазначену вакцинацію можна здійснити у кабінеті вакцинації будь-якої ЦРЛ або поліклініки. У країнах Євросоюзу для зниження захворюваності на рак шийки матки запроваджена вакцинація дівчат-підлітків.

Хірургічне лікування проводиться, як правило, амбулаторно, для цього застосовують ефект діатермії, вплив рідкого азоту (кріодеструкція), лазер, радіохвильову енергію.

Насамкінець звертаємося до всіх буковинок: знайдіть час раз на рік відвідати лікаря-гінеколога. Тоді ви можете бути певні, що не захворієте на рак шийки матки, або вам діагностують це захворювання на дуже ранній стадії, коли шанс на одужання – стовідсотковий, коли не потрібні складні операції та дороге лікування.

Лія НИКИФОР, головний спеціаліст з акушерства та гінекології ГУОЗ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *