Біоритми та здоров’я людини

Ритмічність – базова біологічна закономірність, якій підпорядковується все живе на Землі і людський організм зокрема. Про те, як визначити індивідуальні типи добових біологічних ритмів і розробити рекомендації з їх підтримки, радить Софія БОШТАН.

 

Найперше, прислухайтеся до роботи власного організму, усвідомте важливість і необхідність дотримання режиму дня, бо цим зміцните і надовго збережете здоров’я.

Уперше про те, що наші життєві процеси підпорядковані біологічним ритмам, люди дізналися років 40 тому, відтоді слово «біоритми» увійшло в наш лексикон.

Що ж таке «біоритм»?

Вчені називають так зв’язок між нашим самопочуттям, настроєм, активністю – і зовнішніми впливами: фазами Місяця, часом доби або пори року тощо. Існує  кілька класифікацій біологічних ритмів.

За розміром коливань: мікроритми; мезоритми; макроритми.

За тривалістю в часі: добові, місячні й багаторічні.

За сферою прояву: фізичні, емоційні та інтелектуальні.

Більшість дослідників сходиться на тому, що за певні часові відрізки наш організм проходить повний цикл змін. Із початком кожного такого періоду наші можливості зростають, потім настає стабілізація, далі настає спад, а потім – знову зростання. Вчені вважають, що програма біоритмів закладається в людини з народження і навіть стверджують, що наші біоритми так само індивідуальні й неповторні, як відбитки пальців. На думку багатьох дослідників у цій сфері, головним для людського організму є 24-годинний біоритм – добовий. Саме в добовому ритмі дуже яскраво проявляється закон чергування протилежних функціональних станів людини – сну і неспання, фізичної активності та спокою.

За характером добових біоритмів фізичної активності все люди поділяються на три типи: ранковий («жайвори»), вечірній («сови») і денний («голуби»). У «сов» пік добової активності зміщений на більш пізні години, а у «жайворів» – на більш ранні. Тому люди-«сови» полюбляють уранці поспати і не можуть заснути, якщо рано лягають. А люди-«жайвори», як правило, прагнуть лягти спати раніше, оскільки до вечора дуже втомлюються і вже нічого не можуть робити, а підводяться вранці дуже рано, бо не можуть довго спати. У «голубів» же пік активності припадає на середину дня. Вчені з’ясували також, що приблизно 20% людей мають досить чітко виражений ранковий або вечірній тип активності, і розробили тести, за якими можна визначити індивідуальний хронотип людини.

Як існують люди різних хронотипів?

Уявіть собі, що було б, якби всі люди-«жайвори» в цілому світі лягали спати, наприклад, о 20:00, люди-«голуби» – о 22:00, а люди-«сови – о 24:00. Яким би був наш світ? Страшно подумати. Тож біологічний ритм, з одного боку, повинен бути стійким і не залежати від випадкових впливів і станів організму, з іншого боку – людина має підлаштовуватися до конкретних умов середовища, щоби забезпечити можливість адаптації організму. Неузгодженість внутрішніх ритмів організму із зовнішніми фізичними датчиками часу (наприклад, якщо людина-«жайвір» змушена працювати в нічну зміну) призводить до розладів у роботі органів і систем, що врешті-решт проявляється у хронічних захворюваннях. Причинами такої неузгодженості можуть бути зміна ритму роботи того чи іншого органу або системи при захворюванні, стресові ситуації, порушення режиму харчування в різних життєвих ситуаціях. Для нормальної роботи організму необхідно, щоби всі біоритми були узгоджені між собою, тільки тоді забезпечується оптимальний рівень здоров’я і найкращі адаптаційні можливості.

При порушенні узгодженості функцій настає десинхроноз. Вчені виділяють два його види: внутрішній, коли порушена робота будь-якого органу або системи, і зовнішній, коли захворювання переходить у патологічний процес і робота багатьох систем організму втрачає узгодженість із зовнішніми датчиками часу.

Як симптоми десинхронозу можна визначити порушення сну, підвищену втомлюваність, дратівливість, зниження концентрації уваги, зниження творчого мислення, нестійкість настрою, дискомфорт травлення, зниження апетиту, в’ялість, почуття розбитості після сну, головний біль, серцебиття, біль у ділянці серця.

Лінн Лемберг у книзі «Ритми тіла» наводить найбільш типові фізіологічні та соціальні наслідки десинхронозу: сон коротшає й дає менше відпочинку; частішають випадки розладів травлення; зростає кількість проявів серцево-судинної патології; збільшується кількість профзахворювань; зростає травматизм, частішає кількість нещасних випадків; збільшується вживання медикаментів; погіршується емоційний стан; ймовірне зменшення тривалості життя.

Як зберегти здоров’я протягом усього життя?

Зміна або порушення режиму дня (режиму сну і неспання) – один з головних чинників, які впливають на систему біоритмів. До інших чинників  відносять штучне подовження світлового дня (використання світла увечері), неправильне харчування, неправильно організований режим дня, стомлення і перевтома.

То що ж допоможе нам зберегти здоров’я протягом цілого життя? Очевидно, що перш за все  треба дотримуватися індивідуального режиму дня, на якому лікарі раніше наполягали, а сьогодні про нього забули. Система добових біоритмів недостатньо гнучка для нинішніх умов життя, тож для збереження здоров’я слід свідомо підтримувати здорові біоритми, раціонально організовувати свою діяльність, дотримуватися раціонального харчування, підтримувати стабільний психоемоційний стан, фізичну активність, загартовуватися, частіше бувати на свіжому повітрі, приділяти більше уваги профілактиці захворювань і заняттям спортом.

Софія БОШТАН, асистентка кафедри фізіології ім. Я.Д. Кіршенблата БДМУ

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *