Від глобального потепління очікують дефіциту води та втрати врожаю

Ясне небо, яскраве сонце і температура +18… Напоєні теплом і світлом, на деревах з’являються бруньки, а на городах ніяк не відцвітуть хризантеми та айстри. Усе б нічого, тільки от за календарем листопад, а не квітень…

Клімат помітно змінюється. Причому, відчути це ми змогли ще влітку, коли надворі стояла виснажлива спека. Потім усі чекали на дощову осінь, а отримали затяжне бабине літо. Невже все це – перші ознаки глобального потепління? І чим така зміна клімату загрожує Чернівецькій області? З такими запитаннями звернулися до Андрія НІКОЛАЄВА, директора навчально-наукової геофізичної обсерваторії Чернівецького національного університету.

Примхи природи?..

– Більшість науковців переконана, що нинішнє потепління спричинене техногенними чинниками – викидами парникових газів, – розповідає Андрій Миколайович, – і пов’язане з надмірною концентрацією вуглекислого газу в атмосфері.

Принцип дії такий: промені з космосу потрапляють на поверхню Землі і нагрівають її максимум до 80 градусів (десь на Мексиканському нагір’ї). Тепер земна поверхня сама починає випромінювати енергію. Ця енергія – безперервний тепловий спектр, який в атмосфері цілком поглинається водою та вуглекислим газом. Тож виходить, що випромінювання на Землю потрапляє, а назад уже не повертається. Так Земля поступово розігрівається.

– Але, Андрію Миколайовичу, складається враження, що Україну глобальне потепління найбільше «зачепило» саме протягом останнього року…

– Насправді це не так. Якщо говорити про температуру повітря за окремо взяті роки, то бувало, що температура повітря влітку перевищувала і 2008-ий, і 2010-ий роки. Але небезпечно не те, що температура в якомусь окремо взятому році перевищувала середню норму, а сама тенденція зростання середніх температур протягом останніх кількох років поспіль.

Ми побудували графік, на якому можна чітко відстежити загальну тенденцію потепління. Наприклад, від 1876-го до 1987-го року на Буковині спостерігалася тенденція до зниження температури повітря. А від 1988 року в нашому краї почалося стрімке потепління. За цей період і в Україні середня річна температура повітря підвищилася на один градус.

– Це не надто багато… І здається, в такому потеплінні можна знайти й деякі «плюси»?

– Звісно, «плюси» є. Наприклад, завдяки теплій погоді скорочується опалювальний сезон і, відповідно, заощаджується паливо. Крім того, є більше часу для виконання сільськогосподарських робіт. Але, попри позитивні моменти, маємо чимало ризиків. Причому, якщо в цілому світі до глобального потепління почали серйозно готуватися вже сьогодні, то в нас до цього ставляться несерйозно.

– Про які саме ризики йдеться?

– Чи не найбільший ризик потепління – дефіцит водних ресурсів. Річ у тім, що температура повітря підвищується, а кількість опадів – зменшується. Від 1925 року Прут перебуває у маловодній фазі. І, незважаючи на цьогорічний паводок, жодних глобальних змін не сталося. Нині спостерігаємо й виснаження поверхневих вод, а це, в свою чергу, знижує запаси підземних вод, які постачають якісну воду. Тож ситуація дійсно-таки загрозлива!

Клімат у Чернівцях стає некомфортним

– У Чернівцях сьогодні, з огляду на клімат, уже не так комфортно, як було 20-30 років тому. Скажімо, літо було вологішим і не таким спекотним, як, наприклад, цьогоріч, – зауважує Андрій Ніколаєв. – Внаслідок глобального потепління в межах Землі змінилася циркуляція повітряних мас. Улітку до нас надходили повітряні маси з Сахари і Аравійського півострова, тож повітря було сухе й гаряче. Нині ж до нас прийшла повітряна маса з субтропіків. Пізніше, ймовірно, її витіснить повітря з Північного льодовитого океану, яке принесе із собою похолодання. Є прогнози, що вже за два тижні на Буковині випаде сніг.

– Виходить, звичні для нас пори року теж можуть зміститися і навіть переплутатися?

– Принаймні, вже нині зима стає коротшою, не формуються стійкі снігові покриви. А весна приходить усе раніше. Є навіть припущення, що в Чернівецькій області змінилися напрями вітрів. А вітер – це і є циркуляція повітряних мас, зміна погоди.

Запасаймося теплолюбними культурами!

– Андрію Миколайовичу, то чого ж нам чекати від глобального потепління? До чого себе готувати?

– Найперше, поступово змінюватимуться межі природних зон. Там, де нині степи, можуть утворитися напівпустелі, а замість лісів – лісостеп. Найбільше від цього постраждає сільське господарство. Тому я радив би вже зараз змінювати технологію ведення господарства, поступово переходити на вирощування тих культур, що не потребують багато вологи і нормально переносять високі температури повітря.

Уже зараз спостерігаємо деякі зміни флори і фауни. На нашій території з’являються більш теплолюбні види рослин і тварин. Якось у Пруті я зловив «бичка» – рибу, яка водиться тільки у Чорному морі.

Найнебезпечніше тепло тим, що його дуже полюбляють різноманітні бактерії. Вони не вимерзатимуть за зиму, тож можливі спалахи серйозних епідемій.

– Тепло насувається. І найближчим часом на холод не варто сподіватися?

– Це дискусійна тема. Одні науковці переконані, що глобальне потепління триватиме й далі. Інші твердять, що незабаром тепло зміниться черговим похолоданням. Нам залишається тільки спостерігати за примхами природи.

Ольга ТИМОФІЙЧУК, «Версії»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *