Українські лісівники вчаться у буковинських

Для наших нові європейські технології не в дивовижу, бо вони здавна використовують поступово-вибіркові рубки, запроваджені ще від австрійських часів.
Напередодоні Дня довкілля у Чернівцях зібралася лісова еліта України. Всеукраїнський науково-практичний семінар «Поступові та вибіркові рубки як основа ведення наближеного до природи лісівництва» відкрив Микола ВЕДМІДЬ, заступник голови Держкомлісгоспу України. Потім його учасники виїхали на 13 об’єктів огляду до Берегометського державного лісомисливського господарства, якому торік вдалося отримати 1 млн. 400 тис. грн. чистого прибутку. Йшлося про нові європейські засади ведення лісового господарства, де ліс розглядається як екологічна система, а не сировинна база.
Серед європейських лісових держав Україна посідає 8-е місце, хоча її лісистість становить 15,7%, тоді як середньоєвропейська – майже 30%. Однак треба взяти до уваги, що 65% нашої території – це степова зона. Щоби досягти оптимальної лісистості, у державі треба створити біля 2,5 млн. га нових лісів. Щорічне створення нових лісів планується в межах 55-65 тис. га. Хоча зараз ця цифра сягає лише 25 тис. га. Для збільшення обсягів лісовирощування зараз розв’язуються такі проблеми, як передача земель сільськогосподарського вжитку під заліснення. Нині ж щорічно деградує 80 тис. га  сільськогосподарської землі. Тому 10 млн га угідь будуть вилучатися з посівних оборотів. З них 4 млн. піде під ліс, а 6 млн. – під залуження.
Чому раптом виникло питання про поступово-вибіркові рубки? – поцікавилася у доктора наук, директора Інституту гірського лісівництва Василя ПАРПАНА.
– Річ у тім, що держава в цілому переходить до сталого розвитку. Екологічний аспект цього полягає в тому, щоби використати природний потенціал для відновлення лісу, але при цьому дуже м’яко вписатися у хід природних процесів. Мистецтво лісівника – вміти побачити і використати всі природні процеси розумно і з користю, але без шкоди для довкілля. До речі, ще 1787 року лісовий департамент Прусії запропонував рівномірно-поступові рубки. Відтоді і почали рубати так, щоби ліс сам відновлювався, бо Прусія тоді була бідною державою…  Давня історія. Але все нове – забуте старе. Зрозуміло, що нині метод австрійських лісоводів удосконалено. Як старий лісівник зі стажем 40 років, я радів, коли бачив у вас місця, де на 1 га висіялося самосівом до 50 тис. штук ялиці та смереки. Та ще й на висоті 950 м над рівнем моря! А через 2-3 роки це природне поновлення матиме висоту 50-60 см. Відтак там проведуть в осінньо-зимовий період рівномірно- поступову рубку й отримають  прекрасний ліс ялиці і смереки.
Ця розмова відбувалася у Фальківському лісництві, де 3 роки господарює Микола РОМАНЮК. А перед цим лісничим протягом 40 років був його батько.
З династії лісівників і Микола Петрович КОВАЛЮК, лісничий Чемернарського лісництва. Ще його бабця Олена Кузьмівна Ковалюк трелювала ліс кіньми. І, до речі, була єдиною жінкою, яка  мала таку сувору чоловічу професію. Збереглася навіть її фотографія – вродлива жінка з двома білими кіньми. Не дивно, що її правнуки теж пов’язали своє життя з лісом. Старша донька, онука п. Миколи – бухгалтер у лісництві, син і два зяті – майстри. Вже навіть 7-річний онук Дмитрик постійно ходить до лісу з дідом. Щоправда, лише недалечко від хати. Бо ж сам Микола Петрович долає щодня у своєму господарстві по 15-20 км, бо переконаний: на машині всіх негараздів не помітиш.
Вл. інф

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *