або Як сироту затопило фекаліями…
Дощі для чернівчанки Оксани КАШТАЛЯН є справжнім стихійним лихом і випробуванням. Навіть короткочасні лякають жінку не на жарт, бо одразу утворюють у будинку річку … з фекалій.
Ця неприємна історія сталася більше року тому. Саме тоді прорвало каналізаційну трубу сусіда, яка проходить поруч із стіною пані Кашталян, самотньої чернівчани, яку сусіди охрестили «казанською сиротою». Бо немає в неї нікого, окрім пса та котів, що прибилися до хати. Та ще купи діток, яких навчає в дитячому садку фізичній культурі.
Показово, що Оксана мешкає на вул. Каспійській, 1. А сусіди, від яких до її кімнат потрапляє вміст каналізаційних труб, живуть на вул. Хмельницького, 111.
– У кімнаті з’явилася жовта річка з фекаліями та дощовими водами, – тремтячим голосом, зі слізьми на очах згадує жінка. – Я пішла до сусіда і повідомила, що трапилося. У відповідь почула: роби, що хочеш, наймай робітників, чисть квартиру, це твої проблеми.
Так почалася сусідська «війна». Через постійні «каналізаційні паводки» Оксана перебралася жити на кухню, яка являє собою вузенький коридор. Спить на балках і дошках для майбутньої підлоги. Її «ліжко» розташоване в 50 см від газової плити. Всі свої речі Оксана Леонтіївна тримає у пакетах, якими завалений коридор. Звісно, ускладнює ситуацію Оксани і те, що мешкає вона у напівпідвальному приміщенні.
По допомогу жінка звернулася до міської влади. Михайло Пазюк, голова Шевченківської райради міста, послав її до Олександра Бурака, начальника управління житлово-комунального господарства Шевченківського району.
– Пан Бурак із Куліковим, начальником відділу, довго з’ясовували, що це таке у мене під підлогою, – каже пані Оксана. Спочатку вони вирішили, що це підземні води і треба буде робити дренаж. Але технік із ЖРЕПу розвіяв їхні сумніви, виливши зеленку в унітаз сусіда. За хвилину вони побачили зелений колір у мене в помешканні.
Завдяки тривалим наполяганням жінки, сусіди забетонували трубу. Але в надійності цього «трюку» ніхто не певний. Тим паче, що санстанція дала припис: каналізаційна труба незаконна і не повинна проходити під стінами чернівчанки.
– Я зверталася до всіх очільників області та міста, писала заяви на ім’я Папієва та Михайлішина, – не може стримати сліз жінка. – Губернатор поставив резолюцію – Михайлішину! і зазначив, що питання слід вирішити негайно. А секретар міськради, – своєю чергою, запевнив, що все буде зроблене. Але й досі ніхто нічого не зробив. Уже рік минув після «грандіозної» комісії на чолі з паном Тимофеєвим, яка вирішила, що каналізацію треба перенести на присадибну ділянку сусідів. Але жодних робіт ніхто не почав. А потрібно лише перекрити стару каналізаційну трубу і зробити нову вигрібну яму. Але для цього, як з’ясувалося, треба, щоби сусіди внесли 10 тис. грн. Сусідам же, звісно, все це байдуже – фекаліями смердить не в їхній квартирі. Хоча туалетом користуються саме вони, а в мене його взагалі в хаті немає, – скаржиться Оксана.
У відчаї Оксана Леонтіївна написала листа до Азарова, і свято вірить, що він допоможе.
Тим часом беззахисна жінка спить на кухні, де вже провалюється підлога. У помешканні затхло, волого й сиро. А запах фекалій ще й досі не зник. Тому, йдучи на роботу, вона змушена залишати відчиненими двері до свого помешкання і випускати з вольєра собаку, який і охороняє її дім.
– Ось так і живу, – з розпачу сміється Оксана…
Лідія КИРИЛЮК, «Версії», фото автора