Світова прем’єра дитячої опери у Чернівцях

Світова прем’єра дитячої опери першої української жінки-композиторки Стефанії Туркевич-Лукіянович «Куць», що відбулася цими днями у Чернівцях, відкрила черговий шедевр української музики.

Композиторка народилась у Львові, втім, визнання здобула за кордоном, а не на Батьківщині. Улюблениця батька-священника Івана Емануїла Туркевича (був хоровим диригентом, катехистом та музичним критиком) та матері-піаністки Софії Туркевич, яка частенько всіх зачаровувала власною грою на фортепіано. У родині кожен вмів грати на музичних інструментах та відчувати світ прекрасного крізь призму музики. Саме тому Стефанія опанувала улюблене фортепіано матері, арфу та фісгармонію. Однозначно визначена в майбутній професії вступила до Вищого музичного інституту імені Миколи Лисенка, навчалась у Василя Барвінського — видатного українського композитора та піаніста. Згодом переїхала до Відня опановувати піаніно під керівництвом музредактора Вілема Курца та Єжи Лялевича. Однак завжди прагнула більшого та вступила до Львівського університету, вивчала філософію, педагогіку та музикознавство, в першій на Галичині катедрі музикології. Для повноти освітнього процесу вирушає до Праги. Стефанія Туркевич-Лісовська захистила дисертацію з музикознавства у чеській Празі на тему «Український елемент у творах П. Чайковського «Черевички», Н. Римського-Корсакова «Ніч перед Різдвом» і порівняння їх з оперою Миколи Лисенка «Різдвяна Ніч», викладала гармонію й фортепіано у Вищому музичному інституті у Львові.


У творчому доробку композиторки найрізноманітніші жанри: симфонії, симфонічні ескізи, симфонічна поема «La Vita», Космічна симфонія, Сюїта для подвійного струнного оркестру, Фентезі для подвійного струнного оркестру; Балети (6), опера «Мавка» (на основі Лісової пісні Лесі Українки), а також дитячі опери: «Цар Ох або Серце Оксани» , «Куць», «Яринний городчик», хорові твори, камерно-інструментальні та твори для фортепіано.
Деякі твори мисткині були виконані у 1920—1930-х рр. у Львові та Західній Європі, згодом у Канаді. Проте, багато творів досі не виконувалися.
Професорка Стефанія Павлишин, яка у 2003 році на запрошення доньок композиторки Марії та Зої приїжджає до Кембриджу, де й опрацьовує домашній музичний архів. Результатом вивчення творчості стає видання 2004 року книги «Перша українська композиторка Стефанія Туркевич-Лісовська-Лукіянович». Привезена дослідницею копія рукопису «Малярська симфонія» («Три симфонічні ескізи») отримала свою світову прем’єру у 2007 році у виконанні Академічного симфонічного оркестру Чернівецької філармонії під орудою Йосипа Созанського у Чернівцях, Києві, Хмельницькому, Житомирі, Вінниці. Це був один із перших кроків до відкриття симфонічної спадщини маловідомої, незаслужено забутої композиторки, творчість якої у радянські часи опинилася під забороною.


У 2017 році за сприяння С.Павлишин та у співпраці з родиною композиторки подружжю Павлу та Лярисі Гуньків вдалось оцифрувати рукописи всієї музичної спадщини С.Туркевич і «повернути» її до України.
Таким чином, повернуте надбання української композиторки породжувало великий інтерес музикознавців, музикантів та виконавців. Ідея постановки опери для дітей «Куць» виникла і втілилась у творчому проєкті Руслани Косар. Робота «закипіла».
Рукопис дитячої опери «Куць» був написаний у фортепіанному викладі та для яскравішого сприйняття твір інструментований Йосипом Созанським для камерного складу симфонічного оркестру. Кожний образ та музичні характеристики героїв казки професійно та високо-художньо наділені інструментовано. Тож як струнними, так і духовими інструментами оркестру створені колоритні образи Куця, Марічки, Андрія, Грому, Заверухи, Морозу та ін. Дуже вдалим та професійним є виконання колядок артистами хору «Чернівці». Саме колядки додали різдвяного настрою всій казці.
Режисер-постановник Іван Бутняк, віднаходив особливі для сприйняття юних глядачів театральні техніки передачі пісенного матеріалу. Цікавою знахідкою є «шикування днів тижня» у своєрідну лінійку, що давало розуміння плинності часу.
Балетмейстер-постановник Леонід Сидорчук доповнив візуальне та динамічне сприйняття традиційних гулянь свят весняного циклу.
Особливим рядком про сценічні костюми героїв казки від дизайнерки Світлани Крачило. З усією творчою завзятістю п. Світлана виготовила всі ескізи костюмів. Вона врахувала характеристики образів, рухливість та динаміку виконання їхніх партій на сцені та особливу увагу звернула на візуалізацію злого духа Куця та «чаклунських мороків». Використовуючи автентичні традиційні та не тільки орнаменти та елементи одягової культури українців того часу, виготовлено костюми головних героїв Марічки та Андрія, їхніх справжніх друзів, завзятих парубків і дівчат з хору та балету. Над технічним рішенням виготовлення частини костюмів добре попрацювали майстрині зі славної рукодільної мережі «Санта».
Про сценографію Івана Салевича з повагою зауважу, що декорації є високохудожнім твором та сюжетно дуже виправдані. Адже традиційними техніками української витинанки передані образи-символи тваринного та рослинного світу, що завжди супроводжують народні традиції свят українців. Білосніжний колір обрано як колір Різдва – колір чистоти, щирості та взаємодопомоги. А ще завдяки кольоровому світловому розмаїттю «театрального світла» є змога надати бажаних характеристик різним героям та їх діям.
Завдяки жанру твору – опері – на сцені відбувається розмова-спів, що передає сюжетні пригоди героїв та їх переживання. У виконанні Володимира Фісюка та Богдани Зайцевої-Чебан головні герої сміливі, готові на всі виклики долі та злих сил відповідати рішуче та без жодних вагань. Неабияким важливим рішенням є залучення до виконання головних ролей юних виконавців, тобто другий склад виконавців – юні артисти – учні музичних установ міста Чернівців. Це прокладає творчий місток між поколіннями виконавців: від досвідчених і професійних до юних і талановито переконливих.
Від себе, як глядачки, додам, що вибір композиторкою сюжетної лінії є простим і зрозумілим, але в ньому чітко простежується виховний момент – шанування традицій, повага до старших, взаємодопомога та виручка, всеперемагаюча сила добра. Тісне вкраплення українських мотивів, фольклорного матеріалу та переплетіння з традиціями українського народу – святкувань та наспівувань – робить музичний матеріал безцінним у роботі з молодими виконавцями та слухачами, засіює у них цікавість і любові до автентичного українського мистецького контенту.
Світова прем’єра дитячої опери Стефанії Туркевич-Лукіянович «Куць» у Чернівцях стала відкриттям шедевру української музики. Цей твір має мандрувати українськими театральними сценами.

Любов ШИЛЮК, завідувачка відділу мистецтв ЧОУНБ ім. Михайла Івасюка
У творчій біографії композиторки використано матеріали інтернету.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *