Слова та думки людини програмують її спадковість

Адже… спочатку було Слово. І Слово було Бог  

«Слово, чому ти не твердая криця?» – запитувала в одній зі своїх поезій, зневірившись у силі слова, Леся Українка. Поетеса не здогадувалася, що заперечна частка тут недоречна. Бо слово – це гострий і безжальний меч. Як засвідчили вчені, навіть звичайна лайка впливає на організм як 1000 рентгенів. Водночас молитва здатна повернути до життя. Тож у розповіді народного цілителя, майстра, члена вченої ради Української академії цілительства Гавріїла ШУРПІНА про те, наскільки важливо кожному з нас стежити за тим, як і про що говоримо і думаємо.

Шурпин_фото 

М’язи й кістки без духу – безладне й різнорідне сполучення

Час, у якому ми живемо, особливий – перехідний. І він покладає на кожного з нас величезну відповідальність – як за себе, своїх дітей та онуків, так і за всю Землю.

Наука нарешті визнала існування Бога. Хоча, як відомо, багато хто з видатних фізиків, медиків, філософів були людьми віруючими. Та сьогодні я хотів би зробити невеличкий огляд деяких останніх досягнень і відкриттів науковців щодо механізмів дії спадкового апарату людини та впливу на нього мови.

Людина оточена біополем. У сучасному уявленні біополе – сукупність торсійних полів (особливого стану матерії, що існує у Фізичному Вакуумі Всесвіту). Термін «торсійні поля» виник 1922 року для позначення гіпотетичного фізичного поля, що утворюється обертанням простору, тобто торсійні поля існують всюди, де присутнє кручення (обертання).

Обертається планета, Сонячна система, Галактика, тож торсійними полями оточене все. І людина, і камінь, і дерево, й усі вони взаємодіють між собою, змінюючи та створюючи нові торсійні поля. Вони являють собою величезний потік інформації й утворюють загальну безкраю систему, в якій швидкість розповсюдження сигналу миттєва, бо поняття «час» не існує.

Людина не обертається, але сама є генератором торсійних полів різної інтенсивності. Науковці вважають, що думки – це матерія торсіонів, з яких будується поле, і на торсіони людини можна впливати. Приміром, наші предки, коли щось дарували або обмінювалися речами, казали: «БлагоДарю», знищуючи цим увесь негатив.

ДНК та білки містять атоми заліза – вони є антенами, спрямованими в Космос, що приймають керівну інформацію, яка визначає, як повинні виглядати людина, рослини, тварини.

Генетичний апарат людини практично такий же, як у плодової мушки, земляних черв’яків, мавп, тобто білки – це робочий набір, універсальний для усіх організмів, який здійснює обмін речовин (метаболізм), а інформація торсіонних полів визначає, в якій послідовності, за якою матрицею білка (РНК) будуватимуться амінокислоти. Таким чином відкриття науковців підтверджують існування Єдиного Бога – Творця.

Найголовніша конструкція людини – СЛОВО, яке має безпосереднє відношення до нашого генетичного апарату. Духовне тіло рухає нас, без нього ми є безладним і різнорідним сполученням м’язів, кісток тощо.

fighting-husband-and-wife 

«Матюки руйнують людину зсередини»

На цьому наголошував ще Микола Реріх. Цій темі він присвятив кілька своїх статей. Хоча тоді він ще не знав, що лайка спричиняє мутагенний ефект, подібний до радіаційного випромінювання потужністю в 1000 рентгенів.

Справа в тім, що генетичний апарат має здатність до мислення, зрозуміло, не на вищому рівні, але він розуміє й міркує. ДНК сприймає мову та її зміст. Слова можуть надходити у вигляді електромагнітних коливань, які безпосередньо впливають на властивості та структуру молекул ДНК. Саме ці молекули відповідають за спадковість. Якщо мова насичена негативними словосполученнями, структура ДНК починає змінюватися і до нащадків надходить уже спотвореною. Накопичення таких негативних якостей може стати «програмою самоліквідації».

Кандидат біологічних наук П.П. Гаряєв і кандидат технічних наук Г.Т. Тертишний за допомоги розробленої науковцями апаратури зафіксували: лайливе слово спричиняє мутагенний ефект, подібний до радіаційного опромінювання потужністю в 1000 рентгенів.

Гаряєв вважає, що за допомоги слова, мовлення, а значить, думки, бо мовлення є результат мислення, людина, як скульптор, «ліпить» свій генетичний апарат і передає наступному поколінню відповідну інформацію. Якщо вона негативна, тоді від покоління до покоління, як сніжна куля, нарощуватиметься самознищувальна інформація.          

Лайливі слова вибухають у генах, спричинюючи мутації

Науковці мають на це однозначну відповідь: лайливі слова вибухають в генах людини, через що відбуваються мутації, які покоління за поколінням ведуть до виродження. Дослідники винайшли апарат, який перетворює людські слова на електромагнітні коливання. А вони, як відомо, впливають на молекули спадковості – ДНК. Свариться людина безперестанку – і її хромосоми рвуться й гнуться, гени міняються місцями. Як наслідок, ДНК починає виробляти неприродні програми. Ось так поступово нащадкам передається програма самоліквідації. Експеримент із «опромінюванням» лайливими словами протягом багатьох років проводився на насінні рослини арабідопсис. Майже всі вони гинули. А ті, що вижили, стали генетичними потворами. Ці монстри, перехворівши безліччю недуг, передали їх у спадок. Через кілька поколінь потомство цілком виродилося.

Цікаво, що мутагенний ефект не залежав від потужності звуку: слова могли вимовлятися то голосно, то пошепки. На цій підставі науковці зробили висновок, що певні слова мають інформаційний вплив на ДНК.

Провели й цілком протилежний експеримент. Науковці «благословляли» насіння, «вбите» радіоактивним опроміненням у 10 тисяч рентгенів. І переплутані гени, розірвані хромосоми та спіралі ДНК повернулися на свої місця й зрослися. Вбите насіння ожило.

Скажете, не рівняйте людей з рослинами?! Але в тому й річ, що генетичний апарат усіх живих організмів працює за універсальними законами. Підтверджена дослідниками здатність людей впливати словами на програми спадковості відома віруючим людям з давніх-давен. Із житій святих ми знаємо, як нерідко, завдяки святим, зцілювалися безнадійно хворі й воскресали мертві. Причому, благословення праведників поширювалося не тільки на конкретну людину, але й на її потомство.

Молитви творять дива, стимулюючи людські резерви

Скептик засумнівається: як звичайні слова можуть впливати на спадкову програму? Та річ у тім, що уявлення про генетичний апарат, який складається лише з хімічних речовин, – застаріле. Насправді для того, щоби з ДНК побудувати живий механізм, потрібні набагато складніші програми, в яких повинна міститися левова частка усієї спадкової інформації. Нова наука – хвильова генетика, автором якої є Петро Петрович Гаряєв, свідчить: ген – це не лише інформаційна одиниця. Програма людини зашифрована у так званій «сміттєвій» частині ДНК. І не лише у хімічних речовинах, але й у фізичних полях, які утворюються навколо хромосом і мають голографічну будову. Вся інформація про минуле, сучасне й майбутнє організму міститься у згорнутому вигляді в кожній точці хвильового геному.

Молекули ДНК обмінюються цією інформацією за допомоги електромагнітних хвиль, у тому числі акустичних і світлових.

Сьогодні науковці навчилися наповнювати ДНК енергією світла й звуку. Запускаючи певні генетичні програми, вони стимулюють резервні можливості організму. Як наслідок, одужують безнадійно хворі та оживають мертві рослини. Людина подібні чудеса може здійснити саме молитвами. Тому їх варто проказувати і вранці, і ввечері .     

 «Не брудни душу французькими романами» –  себто не дивися бойовиків і страшилок.

Учені дійшли приголомшливого висновку: ДНК сприймає людську мову. Її «вуха» просто-таки пристосовані до вловлювання звукових коливань. Колись Пушкін писав своїй дружині: «Не брудни душу французькими романами». Наш сучасник хіба що посміхнеться на цей наказ генія, а дарма! Молекули спадковості отримують і світлову, й акустичну інформацію: мовчазне читання доходить до клітинних ядер електромагнітними каналами. Один текст оздоровлює спадковість, а другий її травмує. Молитовні слова збуджують резервні можливості генетичного апарату. Прокляття знищує хвильові програми, а отже, спотворює нормальний розвиток організму.

Петро Гаряєв вважає, що за допомоги словесних думок-форм людина створює свій генетичний апарат. До прикладу, дитина, що отримала від батьків певну програму, навчається дебоширити й вимовляти мерзенні слова. Тим самим вона спотворює себе й своє середовище – як соціальне, так і психологічне. І котиться ця «снігова куля» від покоління до покоління. 

Тож зауважте: генетичному апарату зовсім не байдуже, про що ми думаємо, говоримо, які книжки читаємо. Усе вкарбовується у хвильовий геном, тобто хвильову генетичну програму, яка змінює у той чи інший бік спадковість і програму кожної клітини. Слово може спричинити рак, а може й вилікувати. Причому ДНК не розрізнює, чи ви спілкуєтеся з живою людиною, чи з героєм телевізійного серіалу.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *