Наталія ОСТРОВСЬКА: Щаслива жінка в оточенні відомих чоловіків

На її честь співав Олександр Малінін, Степан Бандера називає її кумою, а Народний артист України Василь Ілащук – сестричкою. Наталія ОСТРОВСЬКА вважає себе сильною і щасливою жінкою. Вона вдало поєднала ролі дружини, матері і ділової жінки. Її доньці Олександрі – 24, вона лікар-невропатолог Київського центру трансплантології спинного мозку, синочку Ярославу – 8. Сама Наталія навчає вже дорослих дітей. Вона – доцент кафедри фінансів, грошового обігу та кредиту Буковинської фінансової академії. Про те, як бути щасливою жінкою в оточенні відомих чоловіків, наша святкова розмова.

«Бачити жінку» — це мистецтво…

— Наталіє, чому,  на вашу думку,  немає «чоловічого 8-го березня»?

— 8 березня – це швидше традиція, ніж свято. Чоловіки можуть собі дозволити «віддати» жінкам один день у році, щоб відпочивати решту 364. Я не феміністка, але ж у них свято — чи не кожен день!

— То чи хотілося би Вам хоча би  день побути чоловіком?

— Ні, бо іноді хочеться побути слабкою, а чоловіки не повинні собі такого дозволяти.

— Кажуть, нині чоловіки перевелися… І взагалі, який він, справжній чоловік?

— Чоловіки не перевелися, просто жінки узяли на себе надто багато обов’язків і прав. Тому вони, як джентльмени, поступаються. Справжній чоловік, на мій погляд, — той, хто вміє «бачити жінку» і розуміти її, хто вміє розгледіти внутрішню красу і багатий духовний світ жінки.

— Ваш чоловік відповідає такому визначенню?

— Повною мірою. Найкраще в моєму чоловікові те, що він завжди підтримує мої починання і не заважає їх реалізовувати. Ми з ним дуже різні, але мені це лише на користь. Він – Лев за гороскопом – цілеспрямований, мудрий, з таким собі «царським» спокоєм. Я – більш імпульсивна і емоційна, як усі Раки. Такого супутника життя я побажала б і своїй доньці. А ще важливо, щоб у чоловіка була улюблена робота і він був «закоханий» ще й у свою справу.

— Чи є такі чоловіки, які викликають у Вас повагу й захоплення?

— Мені запам’яталася зустріч з Олександром Малініним. Мій брат подарував мені на день народження концерт співака. Була майже північ, наша велика компанія сиділа у ресторані. Олександр одразу запам’ятав, як кожного звати, хто чий чоловік чи дружина. Його простота у спілкуванні, розум та інтелігентність не можуть залишити байдужим. А ще у мене є кум – Степан Бандера, онук свого знаменитого діда. Він хрестив мого сина. Ця людина знає 5 мов, він – відомий журналіст міжнародник. Поєднує в собі українську та американську культури. І хоча він живе у Канаді, має багато рис, яких не вистачає українцям. Ну, і звичайно, мій брат Василь.

— Як би Ви охарактеризували брата?

— Він дуже толерантний, точний, вимогливий до себе та інших.

— А недоліки у нього є?

— Є! Він НАДЗВИЧАЙНО вимогливий! І не може змиритися з тим, що ідеалу у світі не буває. Я іноді кажу йому, щоби він простіше дивився на речі, але він так — не те що не може, він просто не вміє!

Бути президентом – не жіноча справа

— Як ви думаєте, державою керують справжні чоловіки?

— Мій брат в силу професійних обов’язків часто спілкується з Віктором Ющенком. З того, що він розповідав, і з того, що я бачу, можу сказати: Ющенко – президент майбутнього. Це глава держави, яка вже чогось досягла й основним завданням якої є не виживання, а духовний розвиток нації – культура, мистецтво, мова, книги. Атмосфера високої духовності, в якій виховуються діти Президента, – це не «показуха», а реальність.

— Яким тоді має бути нинішній Президент?

— Я десь чула вислів, що, якби Бог спустився б на землю, то й він не навів би ладу в Україні. Насамперед тому, що люди самі цього не хочуть. Вони настільки звикли жити у безладі і безвладді, що навіть не намагаються щось радикально змінити. Наразі потрібен більш жорсткий президент та інші депутати.

— Інші – це які?

— Мій син-другокласник якось сказав, що коли б він став юристом, то писав би такі закони, які виконував би президент. Це той випадок, коли вустами дитини промовляє істина.

— А як ви ставитеся до жінки-президента?

— Неоднозначно, бо жінки за власними амбіціями часто не бачать реального стану справ.

Троянди для богині

— Чи вважаєте себе щасливою жінкою? У чому жіноче щастя?

— Хай це нескромно, але я – щаслива жінка і щаслива людина, одне без другого не буває. Жіноче щастя в кожного різне. Нещодавно прочитала, що американці визначили формулу жіночого щастя українок: близька людина поруч, улюблена робота і нова сукня. Мені здається, що вони праві, а надто стосовно сукні (посміхається). В новій сукні жінка завжди почувається неперевершено і сексуально. Та й чоловіки звертають увагу на усміхнених щасливих жінок.

— Багато було у Вас залицяльників? Як гадаєте, що подобається чоловікам у жінках?

— Кавалерів було багато. На мою думку, їм подобається в мені внутрішня свобода, невимушеність у спілкуванні і ненав’язливість. Я впевнена, що чоловікам подобаються сильні жінки, які можуть успішно поєднувати сім’ю і кар’єру, хоча таких мало. А взагалі кажуть, що у чоловіків кохання з першого погляду не буває. Вчені вирахували: коли жінці достатньо одного погляду, щоби вирішити, чи подобається їй чоловік, то сильній статі потрібно розглядати і оцінювати жінку хвилин 15.

— Можете пригадати найгарніше або найсмішніше освідчення в коханні?

— Романтики було багато, тому вибрати важко. А щодо смішного… те, що жінкам іноді видається смішним, для чоловіків – трагедія. Тому про це краще промовчати. Єдине, чого не люблю, – коли чоловік надто легко вимовляє «Я тебе кохаю». Я думаю, це нещиро. Справді закоханий чоловік має довести дамі серця справами, що вона для нього єдина і неповторна.

— Коли б у Вас з’явилася можливість щось покращити у цьому світі, що би Ви зробили?

— Напевне, нічого. Ще дуже давно Марк Аврелій геніально сказав: наше життя – це те, що ми думаємо про нього. Тобто, кожна людина сама оцінює своє життя і може зробити його кращим. Хіба що, як матері, мені дуже хочеться, аби ніколи не хворіли діти.

— Що Ви хотіли б отримати в подарунок до свята?

— Хай це банально, але я дуже люблю жовті троянди: хочу величезний букет.

— Поясніть чоловікам, чому жінки так люблять «непотрібні» квіти?

— Коли жінці дарують квіти, а не каструлі, праску чи ще щось корисне, вона відчуває себе богинею і хоча б на мить підноситься над буденністю. Зникають проблеми, з’являється відчуття власної неперевершеності і казкової атмосфери свята. Щоправда, мій чоловік, так само як і багато інших, дарує квіти, не входячи у такі подробиці…

— Про що  мріє і чого  бажає іншим щаслива жінка?

— Мрію лише про одне – нехай мої діти будуть щасливими. А жінкам бажаю, щоби чоловіки щодня виконували навіть нездійсненні забаганки своєї прекрасної половини!

Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *