Професор-хімік пропонує владі вихід із екологічного «глухого кута»

Ярема ТЕВТУЛЬ, професор хімічного факультету ЧНУ, голова ради громадського екологічного об’єднання «АкваБук», стверджує, що зусиль громади недостатньо, щоби безпечно для довкілля утилізувати батарейки та інші відпрацьовані хімічні джерела струму (ХДС).  На його думку, до створення пунктів збирання такого небезпечного непотребу повинне долучитися керівництво міста й області. Як саме це має відбуватися? Відповідь можна отримати й на вулицях наших міст-побратимів, які можновладці відвідують доволі часто.   

baterejki

Шляхи утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму (ХДС), які у побуті називають «батарейками», обговорюються не вперше. Вже спливає рік, як з ініціативи хімфаку Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича розпочато акцію зі збирання використаних ХДС. Хіміки найглибше розуміють нагальну потребу знищення начинених небезпечними речовинами електричних джерел живлення мобільних телефонів, ліхтариків, фотоапаратів, пультів дистанційного керування телевізором чи кондиціонером, дитячих забавок тощо. Кожний може продовжити цей список.

Викинуті ж у побутові відходи маленькі «батарейки» сскладають майже 50%  токсичних речовин у нашому смітті. Але це тільки початок проблеми. Вивезені на сміттєзвалище, вони руйнуються і вся їхня отруйна начинка потрапляє у воду, грунти, а потім і до нашого столу – разом з водою та харчами.

Той, хто розуміє цю проблему, повинен долучитися до акції зі збирання ужитих ХДС. Перші кроки зроблені. Найактивнішими виявилися студенти й учні шкіл області. Днями майже 150 кг ужитих хімічних джерел струму (ХДС) відправлено до Львова для переробки, вилучення шкідливих, їдких і токсичних речовин. Але те, що поїхало на переробку – краплина у морі, адже щоденно до України завозять до 12 тонн (!) нових ХДС. Натомість готових узяти на себе вирішення проблеми практично не знайшлося, що і засвідчив «круглий стіл» з цього питання, який відбувся нещодавно.

Дивна створюється ситуація: ми хочемо, щоби вода й продукти харчування не забруднювалися хімічними речовинами, але шукати клопоти на свою голову всі відмовляються…

І все ж українцям поталанило: завод з переробки використаних ХДС, третій у Європі, функціонує у Львові. Сучасники мають прекрасну нагоду стати першими, хто зможе потім з гордістю сказати: ми дбали про безпечне довкілля для наших дітей і онуків. Але для того, щоби можна було так сказати, треба долучитися до акції.

А точніше, тепер цю екологічну естафету повинні перехопити ті, для кого службовий обов’язок – дбати про запобігання забрудненню довкілля. Пора організувати збирання, зберігання й транспортування на переробку відпрацьованих ХДС.

Як саме? Давайте поглянемо, як вирішується ця проблема у країнах Європи. Далеко й ходити не треба. Місто Клагенфурт (Австрія) – побратим Чернівців.  У магазинах, де продають продукти харчування – туди найчастіше приходять громадяни, –  стоять невеличкі картонні скриньки. На них написано, що тут можна залишити використані ХДС. У Карінтії (столиця м. Клагенфурт) проблемними хімічними речовинами займається служба порятунку, розташована в приміщеннях колишніх пожежних частин. До проблемних хімічних речовин належить уся «побутова хімія», яка уже не використовується – залишки хімічних розчинників, лаків, фарб, засоби для боротьби з комахами й гризунами, непридатні до використання ліки тощо.

Як на мене, в нашій області пункти тимчасового зберігання відпрацьованих ХДС теж можна було б створити при службі порятунку. Її підрозділи є у районних центрах, великих населених пунктах. Службовці цих структур мають бути навченими, як поводитися  з проблемними хімічними речовинами, в тому числі і з використаними ХДС.

До збирання відпрацьованих ХДС повинну долучитися й КП «Чернівціспецкомунтранс», яке займається збиранням й транспортуванням побутових відходів на сміттєзвалище, а також ті, хто їх продає. На створення пунктів збирання ужитих ХДС повинні йти кошти, які сплачують постачальники за майбутню утилізацію ввезеної продукції.

Від редакції: Гадаємо, тема настільки визріла, що може вже невдовзі вибухнути масовими отруєннями. Та й буковинці вже свідомі того, що відходи треба збирати роздільно. Зрештою, знімаємо капелюха й перед екологічною громадськістю, якій вдалося створити довкола цієї проблеми відповідну ауру.

Отже, чекаємо на реакцію відповідних владних структур.

Телефони: роб. 58-48-99, моб. 067-49-93-2-73

 

 

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *