Незалежність: як це було

Записано зі слів безпосередніх учасників тих подій – Тілії Гуліки та Трояна Влайко

– 1988 р. – створено товариство «Оберіг», яке активно почало роботу з відродження культури краю, нового осмислення його історії, чимало зробило з питань екології. Очолював його відомий поет Микола Бучко.

– Грудень 1988 року – створення Екологічної громадської організації «Зелений рух радянської Буковини», головою обрали професора Леонтія Сандуляка. Активісти організації вивчали невідому хворобу у Чернівцях, з’ясувавши, що її причиною були заводи військово-промислового комплексу, які діяли у Чернівцях.

– 8 червня 1989 року – створено ініціативну групу, яка розпочала підготовку до проведення установчих зборів Чернівецької обласної організації НРУ за Перебудову
До ініціативної групи увійшли: Л.Сандуляк, О.Панчук, В.Старик, В.Бойчук, М.Кушнір, І.Мельничук, О.Гуліка, В.Фірсанова, А.Добрянський, В.Кондратенко, В.Клим, А.Галін, Й.Зісельс, О.Юрійчук, В.Бурлака, Я.Оларь, Г.Галиць та інші.

– 13 липня 1989 року – в Чернівецькому університеті зійшлися представники груп сприяння Народного Руху України за Перебудову в м.Чернівці.

На зборах були присутні представники ініціативних груп неформальних об’єднань Чернівецької області: ЕГО «Зелений рух Буковини», Товариства української мови ім. Т.Шевченка, тов. «Оберіг», молодіжне тов. «Січ», Українська Гельсинська Спілка, тов. «Меморіал».

– 26 серпня 1989 року – в приміщенні ПТУ проведено установчу конференцію НРУ за Перебудову.

На конференції був присутній голова міськвиконкому П.Каспрук, від партійних органів – Валентина Кардуба. На конференції обрали делегатів Установчого з’їзду НРУ за Перебудову в Києві. Після конференції відбувся багатотисячний мітинг у Музеї архітектури та побуту під відкритим небом.

Через дві години від початку мітингу на сцену передали записку, що під сцену закладено бомбу і за кілька хвилин станеться вибух. Розрахунок «підкладачів» бив на паніку та людські жертви у тисняві. Проте ведучі мітингу, – Л.Сандуляк, О.Панчук, В.Старик, П.Каспрук, – зуміли організовано вивести людей за територію музею і вже за його межами розповіли народу причину такого рішення. Вибуху бомби, звичайно, не було.
– 17 вересня 1989 року – на стадіоні «Буковина» відбулося відкриття першого Всеукраїнського фестивалю «Червона рута».

Незважаючи на велику кількість міліціонерів, молодь співала патріотичних пісень, розгорнула національні прапори. Коли ж В.Жданкін виконав національний гімн «Ще не вмерла Україна», усі учасники фестивалю в дивному пориві піднялися і хто міг, співали разом. Пролунало багатоголосе «Слава Україні». Більшість міліціонерів стояли струнко, дехто з них кричав «Слава».

Тілія Гуліка – член ради ЕГО «Зелений Світ Буковини» з 1988 року, член Президії та Проводу КО НРУ з 1989 по 1999 роки, голова Чернівецької міської громадської організації «Гільфе».

Троян Влайко – член ради ЕГО «Зелений Світ Буковини», багаторічний член КО НРУ.

У цей час керівництво РУХу, – О.Панчук, В.Старик, В.Клим, – провели несанкціонований мітинг за участю студентів. Ленінський районний суд засудив студентів та організаторів мітингу від РУХу на 15 діб позбавлення волі, а професора О.Панчука – до 500 карбованців штрафу, хоч той вимагав свого арешту. Та влада не наважувалася арештувати онука О.Кобилянської. Студенти провели двогодинний страйк, створили страйковий Комітет, який очолив секретар університетського комітету комсомолу Анатолій Круглашов. Біля міської ради встановили намети з голодуючими рухівцями та студентами в знак протесту проти арешту. Влада звільнила арештованих.

– 19 серпня 1991 року – під час оголошення путчу в Москві, рада ЕГО «Зелений світ Буковини» зібралася на квартирі Л.Сандуляка на нараду.

Леонтій Іванович зателефонував в телерадіокомітет і попросив надати йому кілька хвилин ефіру, щоб звернутися до буковинців і пояснити, що насправді відбувається. Але йому відмовили. Через деякий час прийшла людина з Народного Дому і сказала, що В.Клим просив допомоги, адже потрібно друкувати та розносити по місту листівки-звернення до буковинців.

Одну друкарську машинку принесли з Української Республіканської партії і на ній друкував Іваничук, а на портативній машинці друкувала О.Гуліка. Надруковані за ніч листівки активісти РУХу, УРП та зеленого руху вранці розносили по тролейбусах, автобусах та роздавали перехожим. На листівках були заклики до страйку 21 серпня. Проте зранку ми дізналися, що путчистів арештовано. Замість страйку на центральній площі відбувся велелюдний мітинг.

– 22-25 серпня 1991 року – Союз Українок провів конференцію в Мармуровій залі університету.

Союзянки та гості, які приїхали на конференцію з інших міст, пройшли пішою ходою до дерев’яної Миколаївської церкви, усі у вишиванках, з синьо-жовтими прапорами, співаючи «Хлопці підемо, боротися будемо за Україну, за рівнії права».

– 24 серпня 1991 року – Верховною радою України була задекларована Незалежність України. 1 грудня 1991 року на Всеукраїнському референдумі її підтвердили більше 90% громадян України.

Одним із співавторів Акту про Незалежність України був і наш земляк – Леонтій Сандуляк.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *