Не прийшли… Забули?…

У нашому  будинку усього 16 квартир. Тому всі знають один одного і про одне одного. У нас ще й є невеличкий внутрішній дворик. Де всі так само і бачать один одного. Тому ми часто  спілкуємося,  хтось між собою дружить, іноді сперечаємося – отака собі велика комунальна чернівецька громада, що живе на вулиці Карла Лібкнехта.

 Владислав Тимофійович  Пташніков. фото березня 1958 року.
Владислав Тимофійович Пташніков. фото березня 1958 року.

Владислав Тимофійович Пташніков мешкає на другому поверсі. Працював у вагонному депо Чернівців Львівської залізниці. 1935 року народження. Учасник бойових дій у Чехословаччині. Має статус – діти війни, учасник бойових дій.
Зараз внаслідок хвороби він прикутий до ліжка.
9 травня – день, який пам’ятають всі. І ті, хто воював, і діти війни, і діти дітей війни, і їх онуки.
У нашому домі з учасників війни і бойових дій лишився тільки Владислав Тимофійович. І ми, сусіди, мимоволі прислухалися і чекали, коли прийдуть поздоровляти Владислава Тимофійовича. Уявляєте, як чекав він… Ніхто не прийшов. Ні школярі, ні із спілки ветеранів, ні з депо… Звичайно, його поздоровили донька, онук, сусіди… Але він чекав і на згадку від офіційних осіб і організацій також…
Не судилося…

Ми цього року бачили дуже багато гарних урочистостей у Чернівцях, що присвячені Дню Перемоги. І дуже шкода, що мають місце і такі прикрі випадки…

Тетяна Стрільчик

4 responses on Не прийшли… Забули?…

  1. Как это грустно, когда забывают про людей, достойных того, чтобы о них помнили, преступное равнодушие чиновников и вышестоящих начальников.

  2. То не грустно, это обидно и злость берет на всех чиновников галочных бюрократов.Они просто ЗАБИВАЮТ на людей!

  3. Дивно, мій дід-з Чернівців, його поздоровили від адміністрації, запросили на обід. Приходили ще окремо від ветерасьнкої о-ції.

  4. 12 травня, двоє учнів з гімназії, де я пояснила ситуацію і за моїм проханням, поздоровили Владислава Тимофійовича.
    – Бачиш, я тобі казав, що мене пам’ятають, – гордо сказав він донці після того, як школярі пішли…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *