Галерея Карінтії (Австрія) презентувала у центрі культури “Вернісаж» виставку робіт Юдіт Лави (Judith Lava) та Кароліни Гайдер (Caroline Heider).
ГАЙДЕР – ЛАВА Quotation Circus (коло цитат, цирк цитат -?..) та LILI goes East (Лілі їде на схід)
Юдіт Лава. Фото з сайту judithlava.com
Юдіт Лава навчалася в академії мистецтв, клас скульптури. Брала участь у виставках в Італії, Швейцарії, Таїланді, Англії, Словенії, Австрії… Живе і працює у Відні.
Кароліна Гайдер. Фото з сайту газети Wiener Zeitung від 04.01.2012
Кароліна Гайдер. Має музичну освіту, вчилася в академії образотворчого мистецтва і фотомистецтва. Живе і працює у Відні.
Завжди цікаво подивитися на твори митців з іншого середовища. Не тільки географічно інших, але й, напевно, і за світосприйняттям, і за міркуваннями…
Зразу вразили різні конструкції, зрозумілі і умовно зрозумілі наближення, декоративні незворушні ляльки, які видавали себе за реальність і дещо удавано насолоджувалися нашим здивуванням…
Навколо розігрувалися та модифікувалися різні, дивні, випадкові, несподівані сцени.
У різних проекціях ми бачили себе, тіні паралельних тіл, рух уяви, площини нісенітниці…
І фотографії Євгена Рубіна окреслювали не що саме, а як саме…
Чи ідентифікувалися ми з персонажами? Не знаю. Адже у цирку буває все. І навіть під музику Йозефа Гайдна.
І ще хочу зауважити, що у культурі з іншого середовища тема фемінізму досить актуальна. Про це говорила і К. Шварц, яка нещодавно приїхала у Чернівці досліджувати творчість Ольги Кобилянської. Я не заперечую, що український рух «Femen» дістав вже всіх і в Європі. І комусь це цікаво.
Тінь, яка завжди ніби чорно-сіра, виявляється буває і інакшою.
І не тільки в житті. Можна власноруч окреслити коло і заховатися в ньому, як у паспорту.
Перед тим вибрати колір паспорту і змішатися з тінню.
Але «ідеальну» картинку можуть скласти, зігнути, спотворити, розправити. І навіть не хрестоматійно.
Бо класика – це інші сюжети, інші дійові особи. І врешті решт – інші виконавці…
Genia Rubin (1906-2001). Fashion photo, 1938. З сайту Biksady Galéria
“Die Dankbare Bukowina”. Олег Любківський.
Книгу Олега Любківського «Die Dankbare Bukowinа» я не відкривала. Зараз у залі вона є експонатом виставки. Ця відкрита книга – моя власна.
Я так і не зрозуміла, чим достеменно різниться хіромантія від хірології, але зустрівши на виставці послідовника (чи майже) графа Луїса Хамона, ми навіть спробували прочитали на відкритій долоні долю Лілі. Потім я подивилася і на свою долоню. Напевно добре, що там є оберігаючий квадрат… Суцільна астрологія…
Про те, що тут відбувається, можна було прочитати з анонсу Heider – Lava на аркуші німецькою мовою. Я не склалася у літак і не полетіла шукати Петра Рихла, адже цей анонс напередодні бачила в Інтернеті. В перекладі.
Та вже вдома із своєї книжної шафи дістала деякі книги, які побачила на поличці на виставці, і поринула в інші світи…
А потім здається навіть і заснула разом із книгою…
З 2 листопада у залі австрійсько-німецького товариства (Німецький дім) Любомир Т. Винник (нім. Lubomir T. Winnik), швейцарський журналіст, письменник, художник, картуніст, фотограф українського походження, член Союзу журналістів Швейцарії та Міжнародної Федерації журналістів презентує виставку сатиричних рисунків у стилі картун.
Світова прем’єра дитячої опери першої української жінки-композиторки Стефанії Туркевич-Лукіянович «Куць», що відбулася цими днями у Чернівцях, відкрила черговий шедевр української музики. Композиторка […]
Книга Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки» стала найкращою українською книгою за версією вчителів з Євросоюзу. Учителі зі шкіл з Болгарії, Польщі, Потругалії, […]