М. ОНІЩУК: «Верховенство права починається з дотримання законодавства на всіх рівнях»

Напередодні святкування Дня юриста ми звернулися до головного юриста країни, міністра юстиції України Миколи Оніщука із проханням прокоментувати актуальні правові події та тенденції, притаманні сучасному українському суспільству.

– Які першочергові кроки треба зробити в Україні для верховенства права?

– Згідно з ч.1 ст. 8 Конституції України в нашій державі визнається і діє принцип верховенства права. Йдеться про панування права в суспільстві. Насамперед, треба виконувати положення Конституції та закони. Адже верховенство права починається від самого простого – дотримання законодавства на всіх рівнях. На жаль, поки такого спостерігати не доводиться.

Крім того, верховенство права вимагає від держави його втілення у законах. Назву лише найважливіші: прийняття нового Кримінально-процесуального Кодексу, новий закон «Про прокуратуру», нові закони про реформування судової системи.

Вирішення проблем, які постали сьогодні перед державою і суспільством, є надзвичайно складним та довготривалим процесом. Без реальних змін демократичні перетворення, що відбулися в країні, не є усталеними і наше спільне завдання – домогтися реформування чинного законодавства та ухвалення нових законів. Тільки так Україна зробить важливий крок до впровадження європейських стандартів доступу осіб до правосуддя та виконання своїх міжнародних зобов’язань.

Значний ресурс я вбачаю у проведенні місцевих референдумів, які досі не набули в нашій країні потрібного поширення. Як свідчить практика, представницькі органи на місцях (ради) доволі швидко й часто стають «представницькими корпораціями».

– Як на сьогодні виглядає ситуація із правами громади? Чи можуть територіальні громади безпосередньо вирішувати питання місцевого значення?

– На жаль, за 18 років незалежності територіальні громади в Україні так і не отримали належно унормованих на законодавчому рівні дієвих форм місцевої демократії, які є вже повсякденними для багатьох країн-учасниць ЄС.

Територіальна громада в Україні нині залишається заручником застарілої, пострадянської за часом і радянської по-суті, системи місцевого самоврядування. Центральною ланкою цієї системи залишаються місцеві ради, надмірні пов-новаження яких надають їм абсолютну владу при вирішенні питань місцевого значення і нівелюють потенціал прямої демократії. Я впевнений, що громадам потрібно повернути право безпосередньо вирішувати питання місцевого (локального) самоврядування.

Міністерство юстиції детально проаналізувало законодавство і, мушу зазначити, нам вкрай потрібні законодавчі ініціативи стосовно правового врегулювання прямої демократії на місцях. Цю проблему можна вирішити через законодавче поле.

У відповідності до законопроекту «Про місцевий референдум», територіальна громада отримує такі права через місцевий референдум та через інші інститути локальної демократії (місцеві ініціативи, локальне вето тощо).

А повсякденне управління справами територіальної громади здійснюватиме сільський, селищний, міський голова, обраний безпосередньо членами територіальної громади.
Крім аналізу законодавства, нам уперше за історію незалежності вдалося зібрати і систематизувати інформацію про всі місцеві референдуми.

Від 1991 до 2009 року в Україні було проведено 150 місцевих референдумів: 50 – з питань адміністративно-територіального устрою; 34 – з питань зміни назви населеного пункту; 31 – з інституційних питань, включаючи дострокове припинення повноважень представницьких органів місцевого самоврядування; 13 – з питань благоустрою населених пунктів; 12 – із земельних питань; 10 – з інших питань.

Проведення місцевих референдумів залежить не від регіону, а передусім від того, чи визначений порядок проведення таких референдумів у чинному законодавстві, зокрема, у статутах територіальних громад громадянської та, звичайно, від активності територіальних громад.

– Давайте торкнемося питання про зміни до Конституції… Як Ви вважаєте, чи потрібна сьогодні Україні конституційна реформа?

– Досягнення перспектив розвитку нашої держави неможливе без переосмислення чинного Основного Закону та формування принципово нових конституційних засад. Я переконаний, що оновлення Конституції повинно здійснюватися на принципах і положеннях європейського класичного конституціоналізму.

До речі, ці тенденції нині знаходять свій розвиток у конституційних моделях державотворення країн – учасниць Європейського Союзу та ряду інших країн світу.

Комплекс змін до Конституції України зумовлений досвідом застосування її положень, потребою усунення в її нормативному змісті певних недоліків. Зокрема, недосконалості системи юридичних гарантій конституційних прав і свобод людини, вад і похибок в організації та функціонуванні державного механізму в цілому.

В оновленій Конституції мають функціонувати механізми здійснення конституційних прав і свобод людини, розвиток системи стримування і противаг у державному і суспільному устрої.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *