Часто буває, що людина, доживши до похилого віку, на старість залишається наодинці зі своїми проблемами та хворобами і потребує стороннього догляду. Для того, щоби допомогти хворій і немічній людині, у законодавстві передбачені різні види допомоги, в тому числі й укладення договору довічного утримання (догляду).
За договором довічного утримання одна сторона – Відчужувач – передає другій стороні –Набувачеві – у власність житловий будинок, квартиру або їхню частину, інше нерухоме чи рухоме майно, яке має значну цінність, натомість набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням / доглядом довічно.
Договір довічного утримання укладається у письмовій формі та підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню.
Обов’язки набувача за договором довічного утримання визначені у статті 749 Цивільного кодексу України.
Правознавці рекомендують особам, які потребують догляду, конкретизувати в договорі всі види матеріального забезпечення (в т.ч. зазначати розмір суми на утримання), передбачати щоденне харчування, забезпечення придатними для носіння одягом та взуттям, доглядом та необхідною допомогою, а також передбачати оплату набувачем побутових послуг і забезпечення належними лікувальними засобами.
Набувач зобов’язаний в разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачене договором довічного утримання.
Набувач зобов’язаний забезпечити відчужувача житлом у будинку (квартирі), який йому переданий за договором довічного утримання або надати йому, за домовленістю, інше рівноцінне житло. У у першому випадку в договорі має бути конкретно визначена та частина помешкання, в якій відчужувач має право проживати.
Матеріальне забезпечення, яке щомісячно має надаватися відчужувачу, підлягає грошовій оцінці. Така оцінка підлягає індексації у порядку, визначеному законом.
Набувач не має права до смерті відчужувача продавати, дарувати, міняти майно, передане за договором довічного утримання, укладати стосовно нього договір застави, передавати його у власність іншій особі на підставі іншого правочину. На майно, передане набувачу за договором довічного утримання, не може бути звернене стягнення протягом життя відчужувача.
Втрата (знищення), пошкодження майна, яке було передане набувачеві, не є підставою для припинення чи зменшення обсягу його обов’язків перед відчужувачем.
Припинення договору довічного утримання.
Договір довічного утримання може бути розірваний за рішенням суду:
1) на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, незалежно від його вини;
2) на вимогу набувача.
Договір довічного утримання припиняється зі смертю відчужувача.
У разі розірвання договору довічного утримання у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов’язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.
У цьому разі витрати, зроблені набувачем на утримання та (або) догляд відчужувача, не підлягають поверненню.
У разі розірвання договору через неможливість його подальшого виконання набувачем з підстав, які мають істотне значення, суд може залишити за набувачем право власності на частину майна, з урахуванням тривалості часу, протягом якого він належно виконував свої обов’язки за договором.
В разі смерті набувача обов’язки набувача за договором довічного утримання переходять до тих спадкоємців, до яких перейшло право власності на майно, передане відчужувачем.
Як правило, набувачами стають родичі, друзі та знайомі, однак, часом трапляється, що набувачами за договором стають «пройдисвіти», які після укладення договору припиняють надавати будь-яку допомогу, вважаючи, що вони вже стали повноправними власниками будинку (квартири) чи іншого майна, яке має значну цінність, а бувають випадки, що взагалі можуть викинути відчужувача в буквальному розумінні на вулицю, тож рекомендуємо відчужувачам у разі невиконання набувачем взятих на себе зобов’язань за договором, звертатися до суду із позовною заявою про розірвання договору довічного утримання, при цьому в разі задоволення судом позову у відчужувача виникає право на повернення переданого майна.
Василь ІЛАЩУК, правознавець,заступник голови Чернівецької облорганізації «Правозахист»
