Кислота, пісок і жаби падають на Буковину

Коли в любителів городини раптом починає хворіти чи всихати вся рослинність і за одну ніч гинуть помідори, жовкне та розсипається листя огірків, всихає листя на деревах уздовж вулиць або на них утворюються плями чи дірки, люди одразу скаржаться на кислотні дощі. Чи дійсно вони в усьому винні, «Версіям» розповідає Андрій НІКОЛАЄВ, директор навчально-наукової геофізичної обсерваторії ЧНУ.

Грибкові інфекції – вбивці

– Кислотні дощі не завжди є причиною загибелі рослин. Часто описані вище явища виникають через спалахи грибкових захворювань. Їхні причини – цілий комплекс метеорологічних умов: поєднання пониженої до 9-10 градусів температури з високою вологістю. В таких умовах помідори можуть загинути за 6-8 годин. І кислотні дощі тут абсолютно «не винні».

– Як утворюються кислотні дощі?

– Є кілька джерел виникнення таких дощів. Перше – вуглекислота, яка міститься в атмосфері. До речі, саме з нею пов’язаний парниковий ефект. У світі вживають заходів до зниження вмісту цієї кислоти. Але поки що недостатньо ефективно.

Друге – викиди транспорту та промисловості.

– Чим спричиняється кислотність опадів?

– Тут також дві групи чинників:

1. Природна кислотність. Вона створюється через те, що у воді опадів розчиняються деякі газові домішки атмосфери. Здебільшого це вуглекислий газ СО2, який завжди присутній в атмосфері.

2. Техногенні складові: у воді опадів розчиняються гази, які викидаються транспортом та промисловістю. Такі опади дуже небезпечні. Адже тоді підвищення кислотності відбувається раптово і до небезпечних рівнів.

Загалом кислотність оцінюється величиною реакції PH – кислотно-лужного балансу. Для природної води і атмосферних опадів існують різні рівні PH. Для нормального середовища природної води нейтральним вважається PH 7. Якщо PH нижче 7 – реакція кислотна, вище 7 – лужна. Для води атмосферних опадів оцінки трохи інші. Часто люди цього не знають і неправильно тлумачать результати аналізів PH. Для атмосферних опадів у природних умовах PH завжди трохи «підкислений» двоокисом вуглецю СО2: він завжди є в атмосфері. Нормальна реакція опадів – 5,6 PH.

Аномальні випадки: Лужні опади не дають помітних наслідків у природі. А кислі опади, навпаки, сильно впливають на компоненти природи: рослини не витримують їх і гинуть. Такі опади негативно впливають і на ґрунти – вони окислюються, знижується родючість. Тож виникає необхідність додавати вапно, щоб нейтралізувати кислоту. Коли кислотний дощ потрапляє у водойми, може загинути риба, водойми стають малопродуктивними і врешті-решт непридатними для життя.

Кислотні дощі руйнують усе!

– Отож, кислотні дощі загалом негативно впливають на довкілля?

– Так, кислотність негативно впливає на інженерні споруди та металоконструкції: іржавіє усе, що перебуває під відкритим небом, руйнуються будівлі. Та й людині такий природній «душ» нічого доброго не несе: потерпає шкіра, органи дихання, зору тощо.

Наприклад, на Середземномор’ї інтенсивно руйнуються мармурові античні статуї. А в середині 20-го століття з проблемою кислотних дощів зіткнулися у Скандинавії. Цей район з географічної точки зору, – дуже своєрідний. Там багато вулканічних порід – граніту і практично немає вапняків, які нейтралізували б кислоту.

Німеччина «окислила» Скандинавію

– Проблема виникла через хімічні та металургійні підприємства Німеччини. Вони викидали у повітря сполуки сірки та азоту. Неподалік від таких підприємств почали гинути соснові ліси. Металурги та промисловці звернулися до вчених. Ті й порадили будувати високі димарі. Тож німці і побудували труби у 200 м заввишки.

Після цього шкідливі викиди потрапляли до високих шарів атмосфери і переносилися до територій інших країн. Врятували свою природу – загубили Скандинавію. А у Скандинавії ситуація погіршилася настільки, що зникли рідкісні види риби – форель, лосось. Скандинави не розгубилися і почали кидати у водойми яєчну шкаралупу, щоби нейтралізувати кислотність.

На Китай лилася кислота

– Які ще території, крім Скандинавії «позначили» кислі дощі?

– За весь період спостережень у світі зафіксовано кілька випадків сильних кислотних опадів. Наприклад, коли Китай вирішив «переплюнути» розвинуті країни, і виплавити більше за всіх металу, кожному китайцю біля його оселі спорудили маленьку доменну піч. Жителі почали масово виплавляти метал. На супутникових знімках виглядало, ніби у цій країні мільйони маленьких діючих вулканів! Доменні печі викидали сполуки сірки. В результаті – дощі з кислотністю біля 3 PH. Там із неба фактично лилася кислота!

А на території Румунії є кар’єр Калиман, де видобувають сірку. Там румунські метеорологи зафіксували опади з кислотністю менше 4-х PH. Коли дощ потрапляв на шкіру, відчуття було, як при опіку.

Хвойні ліси Карпат під загрозою?

– А щодо Чернівецької області?..

– Ландшафти нашої області менш уразливі до окислення. Ґрунти містять потрібну кількість карбонатів, які нейтралізують кислотні опади. У водах – гідрокарбонати. Але є одна вразлива точка – хвойні ліси Карпат, у яких буферні властивості дуже слабкі, тому ці ліси можуть постраждати у першу чергу.

Для Буковини небезпека можлива зі Сходу України та Сілезії, промислового заходу Польщі. Звідти можуть приходити кислотні опади. Адже в нас переважають західні та північно-західні вітри.

Але цього року ще не було жодного кислотного дощу чи снігопаду. Загалом, середня кислотність опадів від початку року в нашій області становить 6,1-6,2 PH.

Для Чернівців став аномальним роком став 2007-ий. У липні сталися грози. Тоді кислотність опадів складала 4-4,2 PH. Можливо, це пов’язане із аварією у Львівській області, коли горів фосфор. Ці опади випадали при північно-західному вітрі 2 дні поспіль.
Хвала Богу, негативних наслідків ніхто не відчув.

Кислотні дощі ставатимуть «кислішими»

– На що чекати людству в майбутньому?

– На жаль, вчені все частіше констатують тенденції до закислення: дощі стають більш «кислими». Першочергово страждають території, де розвинена промисловість, а потім повітряні маси переносять усе до інших країн. США, Китай, Західна Європа – тут викидається велика кількість сполук сірки та азоту. У першу чергу ці країни і страждають.

Загалом, утворення кислотних дощів можна передбачати. Достатньо простежити за розвитком людства. Буде розвиватися атомна енергетика – вона не викидатиме таких газів, а якщо ж теплових електростанцій ставатиме більше та розвиватиметься металургійна промисловість, процес прогресуватиме. Поки що вчені спостерігають тенденцію до закислення.

До речі, простежується й сезонність кислих дощів. Кислотність підвищується в осінні та зимові місяці, коли працюють системи опалення. Спалюється і викидається в атмосферу газ, нафта, вугілля…

«Кривавий» дощ або жаби з неба

– Був випадок, коли у районі Роші побіліла трава. Це пов’язано із кислотними дощами?

– Кислотні дощі до цього випадку не причетні. Це ще одна група метеорологічних проблем. За сильних шквалів повітря, швидко рухаючись, із величезною силою підхоплює часточки пилу. Бувають випадки, коли здіймаються водорості і навіть риба. За історію людства не раз випадали, скажімо, дощі з жаб. Бувають «криваві» дощі: у ґрунтах червоного кольору багато заліза, все це потрапляє до атмосфери, а потім розсіюється з дощем.

Кілька років тому був випадок, коли на півдні України стався сильний буревій, який захопив із собою пилюку. Через зміну вітрів весь цей пил опинився на території Румунії. Там від «брудного» дощу побіліла трава. Румуни звинуватили Україну у промислових викидах. Мало не виставили нам рахунок за забруднення їхньої території. Вчені зробили хімічний аналіз, який не виявив токсичних елементів. І хоча такі опади не є небезпечними, не варто під них потрапляти!

Любов КАФАНОВА, «Версії»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *