Кіт-велетень живе в родині чернівчан

kit-veleten

Коту Павлику 12 років. А важить він… 15 кілограмів. Тобто він важчий, ніж 2-річна дитина. Нині Павлик навіть на диван сам не здатен застрибнути – кличе господиню, аби підсадила. А коли подружжя, у якого мешкає котик, замовило в художника портрет улюбленця, довелося малювати Павлика трохи худішим: його пухнасті боки не втискувалися в рамку.

Павлик оселився у сім’ї Ващенків випадково. Ще маленьким кошеням діти подарували його батькам, щоби було веселіше. І котик дуже швидко став… господарем дружної родини.

– Ми жартуємо: Павлик – наша дитина. Це ж його, як і дитину, треба вчасно нагодувати, коли був маленьким – погратися, вночі, як не спить, – носити його на руках і гладити, – розповідає Ольга ВАЩЕНКО, власниця незвичайного котика. – Дуже швидко за його муркотінням я навчилася розуміти, чого він хоче. Якщо нявкає голосно – поїсти, а якщо муркотить тихенько, наче співає, – натякає, що час приділити йому увагу.

Коли підріс, почав швидко набувати ваги. Уже незабаром Ользі Володимирівні стало доволі важко підіймати його на руки. Павлику самостійно не вдавалося застрибувати на улюблене крісло, він повільно пересувався квартирою і більшість часу лежав.

– Ми зрозуміли, в чому річ: весь час годували кота найрізноманітнішим сухим котячим кормом. До раціону додавали ще й «котячий холодець» з різними добавками, мінералами та вітамінами. Саме через це наш Павлик і став рости, як на дріжджах, – каже пані Ольга. – Тож перевели домашнього улюбленця на натуральні продукти: печінку, рибу, м’ясо, яйця… До речі, наш Павлик – справжній індикатор якості продуктів: ковбасу, від якої він відмовляється, ми самі ніколи не їмо. Він добре знає, де хімія, а де продукт якісний.

Наразі Павлик тягне майже на 15 кілограмів, тож не кожна дитина зможе його підняти: важкувато!.. Власне, він і сам не любить, щоби діти носили його на руках. Найрідніші для нього – руки господині, які, до речі, від «великої любові» час від часу трохи подряпані.

В оселі Ващенків висить великий портрет кота-велетня. Художник перемальовував його з фотографії. Проте, щоби пухнастий звір вмістився у рамку, довелося намалювати його трохи худішим, ніж насправді.

Мишей Павлик принципово не ловить. При цьому, як той «мультяшний» кіт, усім своїм виглядом демонструє: нас, мовляв, і так непогано годують. А ще – турбуються, оберігають і бавлять.

Безтурботне котяче життя Павлика наштовхнуло мене на думку: коти – єдині тварини, які в людській оселі нічого не роблять і при цьому почуваються господарями. Тож сподіваймося, що 2011-ий – Рік Кота – буде для всіх таким же спокійним, ситим і безхмарним, як життя 15-кілограмового Павлика.

Ольга ТИМОФІЙЧУК, «Версії»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *