Інженерно-технічному факультету Чернівецького університету– 30 років

З 15 факультетів ЧНУ, який серед 200 вітчизняних вишів посідає 11 місце, інженерно-технічний факультет дає 40% усіх наукових праць університету. А їхній макетний прилад з діагностики структури біологічних тканин для раннього виявлення захворювань, в тому числі онкологічних, зацікавив багатьох. Та, на жаль, наукомістка продукція Україні не по кишені…

Про науку та пиріжки

Мені чомусь пригадалася жартівливо-серйозна конкуренція між фізиками і ліриками, популярна в другій половині ХХ століття: хто більше впливає на суспільство та визначає його розвиток – технарі чи гуманітарії?

У 70-х роках, як відомо, брали гору фізики, бо знали і вміли все те, що й лірики. Саме тоді витвори чернівецьких науковців демонструвалися у Москві на ВДНГ (виставці досягнень народного господарства). Нині ж удача їм зрадила. Але, зрештою, і про духовність немає сьогодні особливої мови. Просто лірикам легше виживати: одинак-геній може писати і романи з поезіями, і картини з симфоніями. А ось фундаментальна наука без матеріальної підтримки потрапила у глухий кут. Бо не вигідна бізнесу, не дає швидкої віддачі.

Водночас чернівецький ІТФ не втрачає оптимізму. Та й досягнення його вражають.

– Щодва роки на базі факультету відбувається міжнародна конференція «Кореляційна оптика», в якій беруть участь учені понад 20 країн і матеріали якої друкуються навіть у США, – розповідає декан, академік АН Вищої школи України, заслужений діяч науки і техніки Олег Ангельський.

До речі, вже тільки перелік його регалій і нагород свідчить про рівень факультетської науки. Пан Ангельський – член Fellow OSA (американського оптичного товариства), Fellow SPIE (Міжнародного товариства інженерів-оптиків), Fellow Institute of Physics UK (інституту фізики Великобританії), нагороджений медаллю Російського оптичного товариства ім. Д.С.Рождественського, медаллю Ярослава Мудрого, а 2007-го – міжнародною премією Галілео Галілея у галузі фотоніки, яка є еквівалентом Нобелівської. Її вручають раз на рік і тільки одному вченому за поданням 10 країн.

– Наші найталановитіші студенти беруть участь у наукових конференціях, що відбуваються за кордоном, – продовжує декан. Але найбільше його, напевно, радує те, що всі три кафедри – загальної фізики, кореляційної оптики та оптики і спектроскопії останнім часом не мають проблем із набором. Такі напрямки як технокомунікації, оптотехніка, видавничо-поліграфічна справа, користуються попитом. Особливо остання, де претендують троє абітурієнтів на місце.

Інженерно-технічний факультет готує людей, які вміють вирішувати проблеми. Тому його випускники завжди успішні.

Доктор фізматнаук, проректор з наукової роботи і завідувач кафедри оптики і спектроскопії Олександр Ушенко зробив наголос на широкій міжнародній діяльності ІТФ. Адже у базі даних SCOPUS, де відстежуються публікації науковців усіх країн і за якою складається їхній рейтинг, чернівецькі оптики присутні. Недарма з 15 факультетів університету ІТФ дає 40% від усіх наукових праць.

Зрозуміло, такі висоти даються нелегко, бо нині важко придбати наукове обладнання через відсутність цільового фінансування. Та все ж останнім часом є певні зрушення. Принаймні, за словами п. Ушенка, вже запровадили невеличкі державні доплати за наукову працю.

Щоби якось викрутитися, пишуть заявки на гранти. За кілька тижнів стане відомо, чи здобудуть грант за програмою транскордонного співробітництва між Україною, Молдовою та Румунією на суму 2 млн. 900 тис. євро. Якщо поталанить, то тільки на придбання сучасного обладнання факультет отримає 300 тис. євро.

Інше джерело, за словами проректора з наукової роботи, – це фінансування потужних грантових проектів, пов’язаних з промисловістю. Але ЧНУ важко конкурувати з університетами, розташованими на Сході України. Бо структура економіки краю переважно аграрна. Тому ця компонента шкутильгає у нас на обидві ноги. Такими є, на жаль, реалії.

Науковці сподіваються, що часи зміняться на краще. Бо вже зараз приватний бізнес профінансував 3 інноваційні розробки. Саме за такої підтримки створені макетні зразки унікальних приладів, які можна використовувати в нанотехнологіях.

Один із них за аналізом структури біологічних тканин діагностує на ранній стадії різні захворювання, в тому числі – онкологічні. Зацікавлення цими приладами велике. Але, щоби макетний пристрій дійшов хоча б до дрібної серії, треба збільшити фінансування, як зауважив Ушенко, хоча б у 100 і більше разів.

Великих коштів потребує сертифікація і перевірка. Тому це – прерогатива держави. Та й патент на такі прилади коштує 20-30 тис. доларів. Але найскладніше – підготовка виробництва. На жаль, визнають науковці, нині ситуація в економіці така, що подібні проекти належать до венчурних, себто ризикованих. Віддача від них очікується не через рік, а через 5 і більше. Тому бізнесове середовище до подібних кроків не готове. Але ІТФ вдячний президенту фірми «Дефіс» Геннадію Дем’яновському, який допоміг у реалізаії інноваційної розробки.

За словами О. Ушенка, для реалізації таких проектів потрібна компексна підтримка багатьох інституцій, комплексне середовище. А в Україні наукомістка продукція і виготовлення пиріжків перебувають в одному податковому полі. Хоча Олександр Григорович сподівається, що нові підходи держави до інноваційного розвитку економіки якось зрушать і ці питання.

Прогресу без інвестицій не буває

Геннадій Дем’яновський, випускник 1992 року, президент фірми «Дефіс», завітав на 30-у річницю до рідного факультету.

– Я тут буваю часто: спілкуємось, обговорюємо проблеми. Але відчувається,що потрібен прорив, бо ми у летаргічному сні. Наші сусіди створюють центри інноваційних технологій, де працюють науковці та бізнесмени. На теренах нашої держави таких умов поки що немає. Була ідея сторити на «Кварці» майданчик інноваційних технологій, але й досі це тільки балачки. Розраховувати доводиться виключно на власні сили. А у нас лише торгівля, флагманів економіки на Буковині немає…

Олег Демянишин, випускник 1986 року, засновник клініки мікрохірургії ока «Ваш зір», яка надає наукомісткі медичні послуги:

– Разом з Геннадієм Дем’яновським 2009 року допомагали проводити рідному факультету – фінансово та організаційно – наукову конференцію, де було представлене світове оптичне товариство. Це був надзвичайно солідний і топовий захід.

Та зараз я хочу наголосити на підході до навчання на ІТФ. А це – фундаментальність і творчість, що потім і дозволяє випускникам успішно реалізовувати себе в різних галузях. Особисто я з кінця 80-х почав працювати в інженерній групі Інституту академіка-офтальмолога Федорова. Потім повернувся додому і створив першу в Україні приватну клініку мікрохірургії ока. 2000-го року ми отримали ISO – Сертифікат на систему управління якістю. 2001 – контракт на придбання єдиного поки що лазера для видалення катаракти. На той час це було проривне і найкраще в світі обладнання. До речі, клініка «Ваш зір» – перший колективний член Українського товариства фундаментальної прикладної оптики. За все це мушу подякувати факультету, де мене навчили творчо підходити до інформації та вирішувати будь-які проблеми.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *