Г. ШУТАК: «Область відчула, що міністр екології – буковинець»

«Природа або ми» – чи «Ми і природа»? Така альтернатива постала перед людством у ХХ столітті. Та усвідомлення, що іншого шляху немає, прийшло лише наприкінці минулого століття, а на початку ХХІ відчулося ще гостріше. Про це, зокрема, свідчить і задекларована Україною політика у сфері довкілля. Тож і тема нещодавньої колегії держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області «Про роботу природоохоронних органів, органів місцевого самоврядування і місцевої виконавчої влади та суб’єктів господарювання у сфері охорони та раціонального використання природних ресурсів» – яскраве цьому підтвердження. Саме про це розмова з начальником управління Георгієм ШУТАКОМ.

– Та, найперше, хотілось би знати, яким чином відчули буковинці, що міністр екології Георгій Філіпчук – їхній краянин? Адже саме це прозвучало на колегії…

– За роки незалежності через нас, себто управління охорони навколишнього природного середовища, ще не проходили такі фінанси. Чернівці, як і кіцманчани, нарешті отримали спецтехніку для прибирання сміття. Виділено 16 млн. грн на облаштування скотомогильників, яких в області зовсім немає, та 5 млн. на ремонт водовідведення. Але й самі не сидимо, склавши руки.
Європа аплодувала Україні

Щойно я повернувся з польського заповідника «Бєловєже», де брав участь у Міжнародному форумі зі збереження червонокнижних тварин і відтворення їхніх популяцій. Коли я розповів, що заказник «Зубровиця» на Буковині, де живуть дикі тварини, збільшено до 27 тис. га, зал зааплодував. Отож, буває, на щастя, що нас не тільки ганять, а ще й ставлять у приклад.

Не можу не визнати, що поляки – мудрі люди. В їхньому Бєловєжому 2 тис. населення. Це типово депресивний район. Але там за сезон буває до півмільйона туристів, які платять за те, щоби побачити, як зубр заходить у город і їсть капусту! А в нас, пригадую, у 70-х роках минулого століття це було проблемою: зубри нищили на городах у гуцулів урожай…

– А як, до речі, ми виглядаємо у статистиці щодо заповідності? У нас, якщо не помиляюсь, останннім часом створюються нові національні парки…

– Так, з Хотинською, Кельменецькою і Сокирянською райрадами і райдержадміністраціями оформлені усі погодження на створення національного парку «Хотинський», а на Путильщині триває робота зі створення НПП «Черемоський».

Загальна площа природно-заповідного фонду області становить 12,5% її территорії. Це майже у 2,5 раза перевищує середній показник в Україні, але менше ніж у Європі, де такий показник сягає 20%. Утім, відсоток заповідності територій у Путильському та Сторожинецькому районах у 1,5-2,5 раза перевищує загальнообласний, отже, і європейський. До речі, залісненість області становить 31,2% її території.

Чому зникли жайвори?

А тепер запитайте мене, чому в області зникли жайворонки…

– Тож чому, Георгію Дмитровичу, на Буковині зникли жайвори?

– Через спалювання трави власниками паїв. Люди знищили цих птахів та їхні гнізда. Після розпаювання землі спалювання трав стало величезною проблемою. Селяни таким чином шкодять землі та її мікрофлорі, крім того, знищують комах і маленьких тваринок. Зрештою, наносять великої шкоди не тільки природі, а й собі. От нещодавно жінка з Хотинського району загинула, задихнувшись, коли спалювала траву на своєму паї. А в Тисівцях через це загорілася хата. Добре, що без жертв обійшлося…

– Та це, здається, не єдина біда, що стала наслідком недбалого ставлення до природи не тільки окремих людей, а й органів місцевого самоврядування?

– Маєте рацію. Попри те, що майже всі сільради визначилися з місцями організованого захоронення побутових відходів, тобто для цього виділені земельні ділянки, – кількість стихійних сміттєзвалищ не зменшується. Серед основних причин цього, якщо говорити по-науковому, – відсутність чіткої організації збору і захоронення відходів, недотримання умов екологічної безпеки і санітарних правил при облаштуванні й експлуатації організованих полігонів і сміттєзвалищ. А по-простому – незручні під’їздні шляхи, несвоєчасне компостування, відсутність людини, яка відповідала б за це, тощо.

Стосовно ж паспортизації сміттєзвалищ у населених пунктах районів, то на Кіцманщині цей процес завершений, а на Герцаївщині ще й не починався. Як на мене, влада на місцях практично самоусунулася від виконання вимог Закону України «Про відходи»: цього року жодна сільська рада Вижницького та Заставнівського районів не отримала дозволів на утворення та розміщення відходів, у Кіцманському та Глибоцькому – лише по одній. Зате в Новоселицькому районі – 24, а в Кельменецькому – 25 сільрад мають такі дозволи.

Незборимі отрутохімікати

Два роки тому ми, нарешті, вивезли з території області 47 т непридатних пестицидів та агрохімікатів, а буквально два місяці тому на Сокирянщині зібрали, затарили та відвантажили ще майже 40 т. І ось на тобі! Цими днями Держекоінспекція виявляє знову ж таки на Сокирянщині ще 3 склади з непридатними і забороненими пестицидами й агрохімікатами. Та ще один у Нижніх Петрівцях Сторожинецького району. Загальна кількість отрути – майже 15 т!

Вважаю, що органам місцевого самоврядування слід відповідальніше ставитися до виконання своїх обов’язків, визначених законами «Про відходи», про місцеве самоврядування тощо. Тим паче, що це не вимагає архівеликих знань чи ресурсів. Просто її треба вести постійно, а не лише в період місячників.

Насамкінець, такий приклад. Ми вже нагадали керівникам районів, що вони мають подати заявки на виділення коштів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на 2010 рік. Натомість жоден район досі не подав своїх пропозицій…

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *