«Данці» недарма рифмується з «танці»

Бо й українці танцювали, коли мали б такі ціни та життєвий рівень, як мешканці цієї малоресурсної невеличкої країни

Першого дня перебування в Роскільді, маленькому містечку під Копенгагеном, зайшла з подругою до продуктового магазину. Як вона зауважила пізніше, він належав до одних із найдорожчих. Але й попри те ціни у ньому мене вразили.

У середині квітня капуста там коштувала 10 крон, тобто 13,30 гривень. Це тоді, коли у нас її, себто стару, а не молоду, й досі купиш лише за 20 грн. Морква, картопля були за ціною наших торговельних мереж. А ось помідори та огірки – дешевші. Полуниця на той час коштувала на наші гроші 30 гривень за 500-600 грамів. Так само треба було викласти і за яблука з грушами, щоправда, за кіло.

Молоко та сир – правдиві молочні продукти, а не рослинно-молочна суміш, яку видають за якісний товар в Україні – вартують мешканцям цієї острівної держави не дорожче, а почасти і дешевше, ніж українцям. Але їхню якість, повірте, не зрівняти з тим, що споживаємо ми.

Ковбасу, як це розуміємо ми, українці, данці не їдять – її просто не виготовлють, так само, як і немає у них перших страв. Замість ковбаси – сосиски, а замість борщів та супів – зелень та овочі. Скажімо, за спаржу викладете всього 13 грн! За кілограм.

Щоправда, дорожчим ніж у нас є м’ясо. Якщо кіло свинної вирізки придбаєте в українського виробника за 50-60 грн, то у Данії за це доведеться викласти, як на наші гроші, 90-100 грн. Зате риба, особливо червона, як і решта морепродуктів, у магазинах цієї морської держави, зрозуміло, обійдеться вам значно дешевше, ніж тут, на батьківщині.

А ось чим не поласуєш у Данії за нашу зарплату, так це хлібом. Його там дуже багато і найрізноманітніших сортів. Про чудовий смак хлібної випічки варто було б написати окремо. Але ж і коштує він захмарно, тільки не для зарплати данців. Найменше буханець тягне на 30 гривень, якщо перевести на наші гроші.

Щодо одягу, то фірмові джинси можна вільно купити за 300-400 гривень, жіночі натуральні блузки – за 250-300 грн, куртки – за 400-500 тощо.

А тепер про доходи тих, кому пощастило народитися та жити в Данії. Так звана народна пенсія, а її мають усі мешканці країни, які прожили у ній не менше 40 років, і навіть данська королева, становить 5,5 тисяч крон, тобто 7300 гривень. На пенсію виходять у 65 років – і чоловіки, і жінки. Коли хтось із подружжя помирає, інший отримує і його пенсію, тобто у сукупності 11 тис. крон.

У законі про обов’язкові 40 років, як вважають місцеві законодавці-експерти, існують «дірки». Так, приміром, данійка-туркиня, яка приїхала до країни багато років тому з батьками, народила купу нащадків, за чий рахунок і жила, бо соціальні виплати на дітей тут такі, що дозволяють взагалі не працювати, мову країни так і не вивчила і жодного дня не працювала, пенсію отримує. Натомість людина, яка, скажімо, отримала громадянство Данії у 45 років, опанувала доволі складну данську мову та успішно працює на свій та дробробут Данії, отримає лише 50% народної пенсії, бо до виходу на заслужений відпочинок прожила у цій країні лише 20 років, а не належні за законом 40…

Дорогими у Данії є винаймання помешкання й транспорт. Так, за 3-кімнатну квартиру сім’я платить від 6 до 8,5 тисяч крон, тобто 8-10,8 тис. грн. Але, зауважу, що коли один із батьків залишається без роботи, соціальні органи Данії виплачують родині соціальну допомогу на оплату квартири, для оформлення якої не треба бігати протягом місяця різними установами…

Щоби користуватися транспортом, данці купують проїзний на місяць: його вартість – тисяча крон, тобто 1333 грн. Так їм виходить найдешевше, а данці вміють заощаджувати.

І насамкінець – про заробітки. У продавця магазину зарплата становить 16,5 тис. крон. На руки він отримує 11 тисяч крон (14,7 тис. грн), бо 5,5 тис. крон іде на оподаткування. Медсестра має 25-30 тис. крон (заберіть звідси 33% на податки), а інженер – ця професія у Данії не тільки збереглася, але й залишається престижною, – 30 тисяч крон.

Отож, рахуйте і порівнюйте, шановні читачі. Щоправда, одразу ж з’являється підступне запитання – чому? Та воно з іншої площини, хоча, можливо, й більш варте уваги…

Чернівці – Копенгаген – Роскільд (Данія) – Мальмьо (Швеція) – Чернівці

1 response on «Данці» недарма рифмується з «танці»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *