Курс… червоних дипломів


Зустріч випускників-1975 Чернівецького медінституту


Чернівці, перші – і дуже теплі – дні вересня 2025-го: у стінах Буковинського державного медичного університету відбулася зустріч випускників 1975 року — одного із тих унікальних курсів, який став справжньою гордістю чернівецького медичного вишу.

Повернення у стіни альма-матер


Через 50 років після закінчення Чернівецького медінституту (нині — БДМУ) зібралися ті, хто у 1969-му вступив до цього престижного закладу, а у 1975-му вийшов у світ молодими перспективними й амбітними лікарями. Того року дипломи отримали 436 випускників, серед яких було понад сотня (!) відмінників — курс назвали «курсом червоних дипломів».

Лікарі, які стали історією


Це покоління студентів-медиків залишило слід не тільки в історії України, а й у світі. Розповідаючи про досягнення БДМУ його ректор не міг не згадати, що саме в ті роки тут навчалися і Володимир Івасюк — легенда і засновник української естрадної музики, композитор, поет і мультиінструменталіст, автор всесвітньо відомих пісень «Червона рута» та «Водограй», Герой України (посмертно) та лауреат численних премій, чия творчість є символом відродження української культури та духу, і Юрій Спіженко – перший міністр охорони здоров’я незалежної України, який заснував першу в Україні радіохірургічну систему “КіберНіж” та клініку радіохірургії, а також два Надзвичайних і Повноважних посла України в Індії та Румунії Георгій Ходоровський і Леонтій Сандуляк. А безпосередньо серед випускників 1975 року — науковці, професори, заслужені лікарі, організатори охорони здоров’я, головні лікарі та навіть лауреат Державної премії України.

Загалом із цього курсу вийшли:
• лауреат Державної премії
• 6 докторів наук,
• 15 кандидатів наук,
• 9 заслужених лікарів України,
• 5 відмінників охорони здоров’я,
• і навіть лікар, ім’ям якого названий цілий госпіталь!

Серед найвідоміших імен — професори та завідувачі кафедр БДМУ: Андрій Єфтодій, Борис Боднар, Світлана Ткачук. У Києві працюють академік і лауреат Держпремії Анатолій Косаківський, завідувачка кафедри Національного інституту раку Валентина Іванкова-Скоропадик, завідувачка кафедри професорка Алла Палагнюк-Корнацька. А скільки ще було головних лікарів, начмедів, керівників департаментів охорони здоров’я в різних областях України!


Наш буковинський академік і лауреат Державної премії України привіз в алма-матер свої книжки

Спогади і ностальгія


Колишня студентка Людмила Селезньова (тоді вона була ще Гаврилюк) нагадала присутнім студентські роки: наметовий табір у Репужинцях, роботу на колгоспних полях, шалені перегони між кафедрами, розкиданими по всьому місту.


Активістка й спортсменка нагадала однокурсникам прекрасні миті молодості


«Тридцять хвилин, аби встигнути на пару, — і тоді, і тепер», — посміхнувся у відповідь ректор БДМУ Ігор Геруш.

Не всі одразу впізнавали одне одного. Пів століття — це ціле життя. Хтось запитував: «Хто ти?» — і лише теплі обійми та блиск в очах підтверджували: вони знову разом. І спогади, спогади, спогади…

Пам’ять і спадкоємність


Чимало випускників уже пішли у кращі світи — адже професію вони обрали не з легких: стреси, велике навантаження, хвороби… Та добрі справи і пам’ять залишаються. В Анголі, приміром, діє госпіталь, названий на честь їхнього однокурсника Танасія Стефана.

Зустріч була просякнута вдячністю, музикою і теплом. Керівниця хору «Чернівці» заслуженої діячки мистецтв України Надії Селезньової виконала «Черемшину» — для своєї мами Людмили та всіх її однокурсників. Естафету перейняли нинішні студенти, які довели: традиція таланту і відданості у БДМУ триває.

Замість підсумку: Тисячі врятованих життів!


Цей випуск — справжня золота сторінка української медицини. За 50 років вони врятували тисячі життів, залишили слід у науці й освіті та виховали нові покоління лікарів. А сьогодні довели: дружба і пам’ять — не менш важливі, ніж професійні здобутки.
А щоби переконати читача у тому, що це курс потужних профі, скажу насамкінець, що попри свій вік (зрештою, який вік? Адже вони – ті самі хлопці і дівчати, що і півстоліття тому) створили собі сайт й активно в ньому спілкуються. Як воно вам? Круто?!!

Людмила Чередарик

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *