Чи має зубр право на життя?

Коаліція громадських екологічних організацій України оголосила 2009-ий Роком Зубра в Україні. Зубр – єдиний вид диких биків, який зберігся у природі Європи до наших днів.

За офіційними даними, в Україні залишилося до 300 зубрів. За 18 років незалежності Україна втратила дві третини поголів’я диких биків. Коли не заборонити полювання на зубрів, то через 5-10 років ці тварини зникнуть з наших лісів.

Мовою цифр

Майже третина зубрів України – 98 голів – мешкає у Буковинських Карпатах та Передкарпатті. Це найбільша популяція в Україні. Тож саме на часі розширення зоологічного заказника «Зубровиця» у Сторожинецькому районі.

Додатковий стимул – українсько-румунське транскордонне співробітництво в розробці стратегії охорони, збереження та відновлення популяції зубра за сприяння Всесвітнього Фонду великих рослиноїдних тварин, українських і румунських урядових та неурядових фондів.

Нинішні зубри – дев’яте-десяте покоління від тих, що були завезені на початку 1970-х – мешкають у зоологічному заказнику «Зубровиця». Заказник охоплює 11,7 тис. га на території Гільчанського, Банилівського, Лаурського і Межиріцького лісництв Сторожинецького держлісгоспу та Сторожинецького держспецлісгоспу, а також на території Мигівського, Лопушнянського, Гірсько-Кутського, Долішньо-Шепітського, Чемернарського і Фальківського лісництв Берегометського ДЛМГ (16,8 тис.га), яку фахівці пропонують приєднати до заказника. 29 зубрів мешкає на території Сторожинецького та 69 – Берегометського ДЛМГ.

Такі вони, бізонівські будні

Перші завезені на Буковину зубри не боялися людей. Вони виходили з лісу до сіл, поїдали сіно в копицях, кукурудзу, картоплю, гарбузи на городах, не боялися домашніх тварин. Зубри трималися узлісь, годувалися на сінокосах. В зимово-весняний період вони шукали харчів у колгоспних силосних ямах, поруч з ними й зимували. Восени поїдали плоди у старих занедбаних садах.

Спочатку буковинці ставилися до цих тварин з цікавістю та повагою, нерідко взимку жителі підгодовували зубрів, викладаючи корми. Хоча іноді тварини ці робили великої шкоди. Приміром, у 1980-му в Банилівському лісництві за одну ніч стадо зубрів знищило яблуневий сад.

…Самки зубрів витриваліші за самців. «Чоловіки» вже в перші 5-10 років перебування на Буковині почали хворіти на некротичний баланопостит – захворювання сечостатевих органів самців. Причина захворювання – «спілкування» з домашніми тваринами, надто вівцями, як переносять небезпечні для зубра хвороби. Внаслідок такого «спілкування» гинули навіть зубри-дітки.

Натомість зубри дуже рідко застуджуються і не хворіють на пневмонію навіть у досить суворі зими. Виняток – зима 1995-1996 років, коли високий сніговий покрив і морози від 10 до 35 градусів тривали без перестанку 155 днів і стали причиною загибелі 19 зубрів, 90% козуль і значної кількості оленів.

Нині зубри повністю набули всіх притаманних їхнім диким предкам звичок. Природа виправила зміни в біології зубра, що трапилися внаслідок втручання людини. За останні 5-10 років не було випадків травмування зубрів, хоча перші завезені зубри часто травмувались і гинули.

Фізичний стан зубрів покращився. Відновилась ідеальна координація рухів цих велетнів. Вони навчилися обережності: не наближаються до людей, не виходять пастися у поля і городи, стали дуже остерігаються домашніх тварин, особливо собак.

Дороги в світлий час доби перетинають досить швидко. Коли під час полювання на диких копитних до загону потрапляють зубри, вони тікають усім стадом і ніколи не виходять на лінію вогню. Навесні та влітку зубри ніколи не спускаються в низину: не терплять шуму.

«Вбивство в законі», або втеча за кордон

Інтенсивна господарська діяльність у лісах області залишає зубрам усе менше місця. Нестача коштів, неналежна організація єгерської служби, слабка охорона мисливських угідь від браконьєрів, поділ колись суцільних лісових масивів на острівці дорогами та трасами, прокладання мисливських маршрутів, будівництво гравійно-піщаних кар’єрів призводять до зниження захисних властивостей лісових мисливських угідь.

Ще один неприємний «сюрприз» піднесли лісівникам самі зубри: за даними єгерської служби Берегометського ДЛМГ, частина зубрів, внаслідок порушення їхнього спокою, час від часу переходить на територію сусідньої Румунії. Зафіксоване зникнення стада зубрів і в угіддях Путильського держлісгоспу, що також пояснюють міграцією до Румунії.

Утім, як тут не втечеш, коли винахідливі мисливці знайшли законний спосіб відстрілу тварин! Зрозуміло, що полюють на зубрів не дідусі з берданкою, а круті «пацани», які вивозять трофеї на джипах.

В Україні навіть працюють турфірми, які спеціалізуються на трофейному полюванні. У різні роки послугами таких ділків скористалися, наприклад, помічник президента Путіна Сергій Ястржембський, російський бізнесмен Олег Андрєєв і політолог Сергій Караганов, губернатор Вінничини Кацемір, громадяни Франції та Латвії (!). Схема проста: під виглядом «селекційного відстрілу» замість старих та кульгавих відстрілюють молодих і здорових тварин.

Програма порятунку

Щоби зупинити свавілля у лісах і примножити популяцію унікальних диких биків, спеціалісти пропонують:

1. Розробити регіональну програму «Зубри Буковини», в якій:

■ визнати пріоритетним право зубрів на життя у випадках визначення доцільності ведення будь-якої господарської діяльності на території заказника «Зубровиця»;
■ покращити фінансування єгерської служби та охорони мисливських угідь від браконьєрів;
■ в угіддях, де мешкають зубри, категорично заборонити випас домашньої худоби, перш за все овець;
■ регулярно відстрілювати бродячих псів;
■ в лісах, де живуть зубри, заборонити полювання;
■ розширити мережу спеціальних біотехнічних споруд для зубрів.

2. На урядовому рівні посилити відповідальність за незаконний відстріл зубра, внести зміни до законодавчих актів про охорону тваринного світу, зокрема:

■ збільшити штрафи за незаконний відстріл зубра: сьогодні в Україні за відстріл зубра з браконьєра стягують 2,6 тис. грн, тоді як, скажімо, в Білорусі, аналогічний штаф у гривневому еквіваленті становить 150 тис. грн;
■ заборонити селекційний відстріл зубра.

Володимир СОЛОДКИЙ, заступник начальника управління охорони навколишнього природного середовища Чернівецької області

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *