Чернівчани живуть на бомбі уповільненої дії

Ціна води – ціна життя

Сучасне водопостачання Чернівців повністю забезпечується русловими водами. У межах міста його здійснює державне комунальне господарство «Чернівціводоканал». Третина води забирається з Пруту, майже дві третини – з Дністра. Вживання води є значним, а система постачання води дуже стара та не виконує своїх функцій.

Від 2002 -го здійснюється екологічний моніторинг роботи очисних споруд Чернівців. Проте зношеність обладнання та несвоєчасна його заміна призводить до виникнення частих аварійних ситуацій, що є потенційно-небезпечним явищем та може призвести до непередбачених наслідків. Очищені води скидаються у Прут, який через особливе значення в системі водокористування України віднесені до рибогосподарської категорії.

Риба говорити не вміє?

У води Дністра вище за течією теж потрапляють стоки від комунальних організацій, промислових підприємств, тваринницьких комплексів і з полів, що інтенсивно змиваються. Через це міський водогін несе недостатньо якісну за смаком і вмістом сторонніх сполук питну воду. А під час великих аварій у верхній частині басейну річки подача води до м. Чернівці, як відомо, припиняється.

Місто переживає серйозні проблеми з водопостачанням, адже дезінфекція води за допомогою хлору не є достатньою – і, як виявили дослідження останніх років, містить чималі небезпеки для здоров’я населення. За європейськими стандартами, подібна вода не повинна вживатися людьми, бо є надзвичайно небезпечною для життя. Аби вода відповідала стандартам для питної, здійснюється спеціальна підготовка. Однак у водопроводі її якість різко погіршується: через поганий стан труб до нього проникають стічні води.

Від 1997 року навантаження на водопровідну мережу зросло приблизно на чверть. Як позитив, можна зазначити, що зростання вартості води для користувачів за цей же період призвело до скорочення так званих порожніх витрат від 26% усієї кількості води, що береться містом, до 5%.

Дозвіл на викиди є. А повітря?

У Чернівцях налічується 182 підприємства, організації та установи, які мають стаціонарні джерела викидів забруднювальних речовин у повітря. До цього потоку приєднуються викиди від 54 тис. одиниць автотранспорту, не враховуючи транзитного. І кількість транспортних одиниць рік від року зростає.

На  забруднення повітря існують  нормативи, на викиди шкідливих речовин у атмосферу потрібні дозволи. 198 джерел забруднення обладнані пристроями з уловлення пилу і нейтралізації токсичних і агресивних газів. Річний викид від стаціонарних джерел складає 1610 т на рік.

Понад 86% усіх викидів у місті йдуть від автотранспорту. Додамо до цієї картини автозаправні станції та автостоянки, мережа яких розширюється, збільшуючи забрудненість водного середовища та грунтів міської екосистеми. Для зменшення негативного впливу пересувних джерел коригується схема руху автотранспорту в межах житлової забудови, регулярно проводиться операція «Чисте повітря», облаштовуються стаціонарні та пересувні пости контролю викидів автотранспорту.

За даними обласного гідрометцентру, головними забруднювачами повітря Чернівців такі:

* формальдегід(травень-серпень);

* фтористий водень (лютий, квітень, червень);

* хлористий водень (зимові місяці);

* феноли, бензапирен, двоокис азоту.

Чернівці повзуть у Прут?

Окрім антропогенних, тобто створених людиною, небезпек, для Чернівців характерні активні геоморфологічні процеси: зсуви й підземні поштовхи. У ряді випадків розвиток геоморфологічних процесів набирає катастрофічних масштабів. Це стосується карстоутворення та зсувів у Чернівцях, внаслідок яких руйнуються житлові будинки, промислові споруди та інженерні мережі. Лише одним зсувом, що відбувся у лютому 1995 року, було зруйновано більше 20 будинків та пошкоджено залізничну магістраль. Слід додати, що в деяких випадках людина своєю діяльністю додає інтенсивності природним процесам, як це було, скажімо, в зруйнованих будинках на вул. Кобилянської, 19 чи на вул. Шевченка, 28.

Аби не зарости сміттям

Останніми роками  у Чернівцях на 15-20%  зріс обсяг побутових відходів, тоді як кількість промислових зменшилася на 60-80%. Та все ж залишається гострим питання утилізації промислових відходів підприємствами, установами та організаціями, на яких зазначені відходи утворюються. Через припинення роботи гальванічних цехів та виробництв накопичуються відпрацьовані люмінесцентні лампи, які належать до першого класу небезпечних відходів.

Потребує  серйозного вдосконалення система збору та вивезення побутових відходів у населення, надто в районах приватних забудов. Двічі на рік, навесні та восени під час місячників санітарного благоустрою міста ліквідовується біля сотні стихійних сміттєзвалищ, але як фенікс – тільки не з попелу, а зі сміття – вони виникають ізнову. За останні 30 років у Чернівцях експлуатували понад 10 полігонів для поховання побутових та промислових відходів.  Місто зростало, не секрет, що нові мікрорайони будували й на цих ділянках. Один із таких похованих полігонів – на вул. Червоноармійській (поблизу зупинки «Автомагазин»), інший – в районі Фастівської (комплекс лікарень та гаражів). Ще два таких майданчики – у мікрорайоні «Гравітон» (тролейбусне депо). Це найбільші приклади поховання твердих відходів у межах міста, є й дрібніші. Сміттєзвалище з найбільшим об’ємом сміття, термін експлуатації якого закінчився ще 1989 року, розміщене на вул. Путильській (Роша-Стинка). Коли в Чернівцях спостерігався спалах алопеції у дітей, багато промислового та побутового сміття вивезли на це звалище і закрили його.

Процес розкладання сміття триває понад 20 років,  і не все воно розкладається до безпечного стану. Інтенсивно забруднюються підземні та поверхневі води, що дає підставу класифікувати такі об’єкти як джерела підвищеної екологічної небезпеки.

Володимир ТОЛМАЧ, головний спеціаліст відділу екоекспертизи та регулювання використання природних ресурсів

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *