Буковинським Карпатам – природозбережні технології лісозаготівель

В усіх країнах світу, де є гірські ліси, підвісні канатні установки стали основним методом лісозаготівель. У Західній Європі, скажімо, щорічно створюються сотні підвісних канатних установок різної конструкції та вантажопідйомності. Закон України «Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону» теж спонукав природоохоронців Буковини всебічно сприяти впровадженню природозбережних технологій на теренах Карпат. Через застосування недосконалих технологій лісозаготівель ерозія гірських лісових ґрунтів Карпат на окремих лісосіках досягла значних розмірів. Вона завдає великих збитків народному господарству, порушує, а часто й знищує історично складені природні взаємозв’язки, ускладнюючи або унеможливлюючи використання природних ресурсів  у рекреаційних цілях. На таких ділянках збитки від збільшеного поверхневого стоку і виносу ґрунту ерозійними процесами в два рази перевищують собівартість деревини. Саме тому оптимізація ведення лісового господарства, перехід до водозбірного принципу господарювання  і впровадження природозбережних технологій є досить актуальними для Карпатського регіону.
Як показали обстеження водозборів карпатських рік, основну роль в боротьбі з паводками і ерозійними явищами відіграють ліси, їхня площа, повнота, склад, ярусність і вікова структура. В гірських умовах Карпат ліс має великий регулювальний вплив на формування гідрографічної мережі і ґрунтового покриву.
Величезне значення має збереження під час лісорозробок верхніх горизонтів лісових грунтів. Адже вони, маючи добру структуру, високу водостійкість, велику вологомісткість і водопроникність, попереджують поверхневий стік і захищають нижні грунтові горизонти і пухкі продукти  вивітрювання корінних порід від змиву та розмиву.
У процесі трелювання деревини гусеничними тракторами під час суцільних рубок руйнується і зноситься на  40-60% лісова підстилка і верхній шар ґрунту, відкриваються малостійкі нижні горизонти, які легко піддаються водній ерозії. Лісові культури, що  створюватимуться на такому безструктурному ґрунті, будуть важко приживатися і досягнуть стадії змикання тільки через 15-20 років,  а протягом цього часу на вирубках триватимуть ерозійні процеси.
Дослідженнями науковців та екологів-практиків визначено, що площинний змив і механічне знесення ґрунту на лісосіках характеризуються декількома процесами: частинки ґрунту відокремлюються від  субстрату і дрібнозем виноситься за межі лісосіки  або ґрунтова маса в цілому переміщується з підвищених місць у понижені.
Проведений аналіз застосування різних методів трелювання деревини  показав, що екологічна безпека лісових формацій значною мірою залежить від технології рубок головного користування. Тому при лісозаготівлях повинна застосовуватися така технологія, яка б звела до мінімуму механічні пошкодження лісової підстилки, ґрунту та підросту.
Ефективним способом транспортування деревини в умовах Буковинських Карпат та Передкарпаття є повітряно-канатний спуск. Він відповідає вимогам раціонального природокористування, оскільки забезпечує збереження природних гірських ландшафтів від руйнівного виливу, що спостерігається при тракторному трелюванні. Впровадження цього екологічного елементу вирішує існуючі протиріччя між необхідністю збереження екосистем і забезпеченням народного господарства деревиною.
В гірських районах області в переважній більшості лісонасаджень запроектовано здійснення суцільно-лісосічних рубок. При тракторному трелюванні деревини порушувалися умови, необхідні для успішного збереження цінних гірських ландшафтів, значна частина лісосік піддавалася ерозії. Цьому сприяло й те, що лісоексплуатація велася переважно в безсніжний період, причому роботи не припинялися і за дощової погоди. За трелювання та підтрельовки стовбури зносили найбільш пухкі і родючі верхні горизонти, руйнували структуру і спричиняли ущільнення нижніх шарів грунту. Значна або цілковита втрата верхнього горизонту та ущільнення нижніх шарів сприяло формуванню стоку і розвитку змиву дрібнозему. Крім того, трелювальні волоки, які залишаються на вирубці, стають причиною розвитку лінійного розмиву ґрунту.

Змив грунту з 1 га вирубки сягає 300-500 м3 ,тобто на 1 м3 трельованої деревини втрати грунту становлять  1-1,5 м3, тоді як для створення природного грунту товщиною 1 см необхідно близько 100 років.

Таким чином, специфічні особливості структури гірських лісів Буковинських Карпат (60% їх розташовані на схилах понад 20 градусів), необхідність збереження цінних лісових ландшафтів зумовлюють обов’язкове впровадження при лісозаготівлі природозбережних технологій і в першу чергу – повітряно-канатних установок. Вони  забезпечують високу продуктивність механізованої праці, збереження водорегулювальних, грунто-захисних та інших корисних властивостей лісу, а також успішне поновлення головних і супутніх порід.
Впровадження канатно-підвісної установки в гірських і передгірських умовах Буковинських Карпат дозволить зберегти їхні  екосистеми, дасть значний не тільки екологічний, але й економічний ефект.
Незабаром на базі Путильського району відбудеться семінар з досвіду впровадження вимог Закону України «Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону»,  на який буде запрошено працівників лісогосподарської галузі Буковинських Карпат і Передкарпаття, суміжних областей, керівників нашого краю, зацікавлених міністерств і відомств.
Микола САВЧУК, головний спеціаліст відділу біоресурсів, заповідної справи та формування екомережі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *