26 жовтня в “Literatur Cafe” нова презентація Івана Монолатія

26 жовтня 2010 р. в “Literatur cafe” о 18 год. відбудеться презентація монографії івано-франківського науковця Івана Монолатія «Разом, але майже окремо. Взаємодія етнополітичних акторів на західноукраїнських землях у 1867–1914 рр.», яка побачила світ у видавництві «Лілея-НВ».

monolatiy

Іван Монолатій – кандидат історичних наук, доктор філософії Українського Вільного Університету в Мюнхені, доцент кафедри політології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, член Національної спілки краєзнавців України, Наукового Товариства імені Шевченка, Капітули незалежного культурологічного часопису «Ї».Займається вивченням міжетнічних процесів в Галичині і на Буковині в австрійський час.Останні публікації:
1. Цісарська Коломия 1772–1918 рр. Драма на три дії з життя другого міста габсбурзької доби / І. Монолатій. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2010. – 312 с.
2. Жити і давати жити іншим. Німецький дискурс західноукраїнської етнополітичної сфери. Монографія / І. С. Монолатій. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ ; Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника ; Центр історичної ґерманістики та Австрійських студій, 2008. – 160 с.
3. Особливості міжетнічних взаємин у західноукраїнському реґіоні в Модерну добу. Монографія / І. С. Монолатій. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2007. – 280 с.

“Нещодавно побачила світ нова книга вже відомого науковця, кандидата історичних наук, доцента кафедри політології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Івана Монолатія. Назва книги, на наш погляд, доволі точно відбиває ситуацію у сфері міжнаціональних взаємин і загалом суспільного життя підавстрійських Галичини й Буковини кінця ХІХ – початку ХХ ст. Адже є всі підстави вести мову про «українське національне відродження» (або «українське націєтворення»), «польський політикум» чи «єврейський громадський рух» означеного періоду й регіону та вивчати й описувати їх як цілком окремі й самостійні явища. І всі вони, водночас, були невід’ємними складовими повсякденного життя одного суспільного організму, його кровоносними артеріями, співіснували і взаємодіяли в одному просторово-часовому полі.

Саме тому заслуговує на схвалення спроба автора дослідити ці явища в єдиному комплексі й передусім за лінією їх взаємодії та через призму складних і контроверсійних міжетнічних взаємовпливів. У центрі уваги науковця феномен інтеракціонізму – процесів та способів, котрими соціальні актори взаємодіють між собою, особливо в ході безпосереднього контакту.

При цьому дослідник свідомо не обмежується суто політичною площиною, а як про це свідчить і структура праці (складається з семи розділів і 18 підрозділів), дещо виходить за рамки етнополітичної проблематики й докладно розглядає також етносоціальні та соціокультурні протистояння та конфлікти (розділ 5), культуру інтеракціонізму «іншостей» і взаємні оцінні орієнтації (розділ 7), і зокрема сприйняття «іншості» на груповому та індивідуальному рівнях, місце та роль інтелігенції у формуванні культури міжетнічного спілкування тощо. Важливим і актуальним для сьогодення є шостий розділ книги «Міжетнічні компроміси й консенсуси», у якому автор показує варіативність каталізаторів та шляхів досягнення порозуміння між «своїми» і «чужими» і робить це передусім у контексті взаємин нації-держави та її етнічних меншин.

Помітний вплив постмодерністського дискурсу – не лише данина певній моді, але й реальна можливість побачити й осмислити підняті проблеми в нових, нетрадиційних для нашої науки ракурсах.

В арсеналі автора й багатобарвна палітра сучасної етнополітологічної термінології, і широкий спектр методологічних підходів політичної та історичної наук, соціології та культурології, порівняльний, системний, ретроспективний та інші методи аналізу й узагальнення відібраного в процесі роботи емпіричного матеріалу, який також є чималим за обсягом.

Дослідження спирається на солідну джерельну та історіографічну базу, яка охоплює майже тисячу триста найменувань і включає неопубліковані раніше документи цілої низки вітчизняних і зарубіжних (австрійських, польських, німецьких) архівів, матеріали преси досліджуваного періоду, сучасної наукової періодики, сотні монографій і статей українською та кількома іноземними мовами, у тому числі й найновіші публікації та переклади праць за темою рецензованого дослідження.

Окрім основної частини, яка стала результатом багаторічної науково-пошукової діяльності автора у вивченні історичного минулого міжетнічних стосунків на західноукраїнських землях, книга містить понад 40 таблиць, діаграм і рисунків, а також науково-допоміжний апарат (іменний покажчик, перелік умовних скорочень, резюме англійською, німецькою, польською та івритом), які полегшують практичне використання результатів праці в подальших наукових студіях з історії України, всесвітньої історії та політології.

Насамкінець, хотілося б відзначити вдалий дизайн та якісне поліграфічне виконання цього проекту, що робить користування книгою приємним і зручним.

Гадаємо, що вихід у світ рецензованої праці стане помітною подією в науковому житті, а сама книга буде корисною для науковців-істориків, політологів, студентів та всіх, хто цікавиться минулим українських земель у складі Австро-Угорської монархії, а також прагне краще зрозуміти сьогодення.”

Олег ЖЕРНОКЛЕЄВ, доктор історичних наук, професор

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *