Вишивка – оберіг

Віктор Тащук, учень 7 класу Вашківецької школи створює орнамент рушника за мотивами художника Г. Гараса
Віктор Тащук, учень 7 класу Вашківецької школи створює орнамент рушника за мотивами художника Гергія Гараса

Вишивальники через вишивку  передають нам  природне різномаїття,  думки, мрії, любов, свої побажання життєвих сил,  здоров’я, добробуту, гармонії з природою, оновлення, буяння, взаємоповаги, миру, достатку.

Вперше у Вашківцях я побувала у 2000 році. На запрошення Ольги Усик, вчительки Вашківецької школи, ми з учнями прибули дизелем до Вашківців. У цей день  ми  відвідали музей народної творчості Георгія Гараса,  побували в музеї-садибі Івана Миколайчука в Чорториї, звичайно не оминули Чорторийські озера з лебедями (бо прямували у цю подорож саме через цих птахів, щоб відвезти трохи кормів), а вже на  зворотному шляху  відбулася зустріч з композитором Василем  Михайлюком.

Роки йдуть… Вже не зустріне нас на порозі Євдокія Гарас, не заспіваємо разом з Василем Михайлюком його знамениту « Черемшину» на слова  Миколи  Юрійчука… У кожного свої дороги, радості, печаль, що вишиті «червоними і чорними нитками…»

Тепер ми кожного року буваємо у Вашківцях: взимку приїжджаємо на знамениту Маланку, також на Чорторийські озера, весною зустрічаємося з Вашківецькими школярами на конференції, присвяченій  Дню Землі, разом бували на Аненій горі…
Але що завжди нас, чернівчан, вражає, дивує, надихає у жителів Вашківців – їх  вірність вишивці. Вишивка –  покликання душі, творче наслідування, захоплення,  майстерність, оригінальність, самобутність.

Цього разу я спілкувалась з Катериною Мельничук, вчителем образотворчого мистецтва Вашківецької школи, в Чернівцях, ми обговорювали деякі деталі, а саме фольклорні традиції, міжнародного телекомунікаційного проекту «Global Teenager Project, Colors and Sounds of My Country».

Катерина Мельничук з книгами про Г. Гараса
Катерина Мельничук з книгами про Г. Гараса

«Мета будь-якої вишивальниці – урізноманітнити вишивку», – розповідає пані Катерина.
Символіка в вишивці дуже різноманітна, вона  передавалась з покоління в покоління: хвилясті лінії, колокрес, криж, квадрат, ромб, дерево, спіраль, коло…  Оздоблене полотно, наприклад рушника,  символізує дорогу, життєвий простір, світ, у який вирушила людина. А якщо пригадати технологію виготовлення рушників в давнині: відбілювання на траві, на ранішній росі, під сонцем, вночі під зірками. Все це  впливало на їх дивовижні властивості. Існує ще й таке повір’я: по-справжньому сильний оберіг не можна купити. Цей оберіг передається у родині в спадщину. І тоді людина  знаходиться під опікою і захистом свого роду. Це може бути й вишита сорочка, хустинка, рушник, фартушок, пояс, килимова доріжка, серветка. Головне, щоб вишивальники лишили на полотні лише найкращі мрії, найсвітліші думки й почуття ».

І ще Катерина Мельничук привезла нам показати унікальну книгу « Світ української вишивки. Феномен Георгія Гараса», що видана за сприяння благодійного фонду ім. Георгія Гараса, який очолює Богдан Сивуляк. У цій книзі вперше зібрано і відтворено повне творче надбання заслуженого майстра України, буковинця Георгія Гараса (1901-1972 рр.). У цій книзі подані зразки вишивок Георгія Гараса: 1 035 робіт майстра, з яких 150 сорочок, 100 рушників, 30 подушок, 26 краваток, 20 картин, 10 килимів і 5 портретів, 700 серветок.
Детальніше про це видання можна прочитати і за цим посиланням: http://www.zaxid.net/newsua/2008/9/17/173026/ .

З книги «Світ української вишивки. Феномен Георгія Гараса»
З книги «Світ української вишивки. Феномен Георгія Гараса»

g2011_2

g2011_5
Георгій Гарас створив унікальний власний стиль орнаментування, поєднавши прадавні види народного мистецтва: писанкарства і вишивки. Ці роботи можна побачити  у садибі-музеї Георгія Гараса у Вашківцях Вижницького району Чернівецької області. Цей музей був відкритий 27 лютого 1972 року, у день народження майстра.  У  2011 році  виповнюється 110 років з дня народження художника Георгія Гараса.

Світлана Бубнова, учениця 9 класу Вашківецької школи, розглядає вишивки і картини Г.Гараса
Світлана Бубнова, учениця 9 класу Вашківецької школи, розглядає вишивки і картини Г.Гараса
Юлія Хачман, Світлана Бубнова, Микола Мар’янчук( з родини Гарасів), Юля Данилюк, Таня Зав’ялець (зліва направо) біля музею Г. Гараса
Юлія Хачман, Світлана Бубнова, Микола Мар’янчук( з родини Гарасів), Юля Данилюк, Таня Зав’ялець (зліва направо) біля музею Г. Гараса
Катерина Мельничук у музеї Г. Гараса
Катерина Мельничук у музеї Г. Гараса

Може саме тому у Вашківцях  так багато талановитих людей, бо оберігає і примножує їх таланти бажання і  вміння цінити надбання минулого, зберігати традиції, передавати їх своїм нащадкам. Катерина Мельничук  вчилась і у свого батька, Мирослава Ілліча Сердульця, який довгі роки працював на сувенірній фабриці,  а мати Єфросинія  Василівна Фербей була швалею. Василь Фербей в дитинстві товаришував з Георгієм Гарасом ( жили вони недалеко один від одного в Долишньому куті), а вже потім Георгій Олексійович був вчителем малювання у Єфросинії Фербей.  А Катерина Мирославівна закінчила Вижницький коледж прикладного мистецтва ім.В.Ю.Шкрібляка, потім ще вчилась у Прикарпатському національному університеті  ім.  В. Стефаника. І тепер вже Катерина Мельничук вчить своїх учнів  майстерності, почуття краси, гармонії на уроках образотворчого мистецтва у своїй школі. Та головне, що зв’язок між поколіннями не переривається…

На уроках образотворчого мистецтва
На уроках образотворчого мистецтва
Катерина Мельничук про вишивку знає достеменно
Катерина Мельничук про вишивку знає достеменно
Традиційні і власні мотиви
Традиційні і власні мотиви

Як розказала Катерина Мельничук,  на ескізі  нового гербу Вашківецької школи, який вона створила і тепер вишиває, будуть використані елементи орнаментів Георгія Гараса.

Вишивка у музеї Григорія Гараса
Вишивка у музеї Григорія Гараса

Я також маю вдома вишивки  своїх бабусь із Вінницької області і Тернопілля, а ще і від  друзів-вашківчан:  моєї колеги Ольги Усик та учнів Вашківецької школи Ганни Поляк, Ганни Слижук,  Жанни Цинти. Ці рушники і серветки, я впевнена, приносять у наш  дім добро і радість. Бо вони є справжніми оберегами.

Тетяна СПОРИНІНА

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

9 коментарів “Вишивка – оберіг”