Від Культури Миру – до Світу культур!

Буковина –унікальний простір, розташований на стику різних культур. Недарма наш край називають Європою в мініатюрі. Титул «полікультурність» заслужили ще минулі покоління. Про те, як зберегти й примножити культурну скарбницю Буковини, об’єднати людей різних національностей у міжкультурному діалозі, розповідає голова виконкому Асоціації «Культурний ландшафт» В’ячеслав ІЛЬЮК.

– За даними управління освіти і науки ОДА, торік в області нараховувалося понад 300 іноземних студентів, яких приваблює відсутність міжнаціональних і расових застережень у нашому регіоні. Більшість з них здобувають освіту в БДМА і ЧНУ.

– У сфері загальної середньої освіти вивчаються 6 мов етнічних громад, з них українська, румунська і російська – мови дошкільного та шкільного навчання й виховання.

– Із 456 буковинських шкіл 358 – україномовні, 82 – румуномовні, 14 – змішані: 10 – з українською та румунською, 4 – з українською та російською мовами навчання, 1 єврейська з поглибленим вивченням івриту, 1 гімназія і 3 районні школи з вивченням польської мови і літератури.

– У Чернівцях працюють 4 недільні школи: єврейська, польська, німецька і вірменська, 42 дитсадки з румунською мовою навчання і виховання.

– Чим зумовлене створення «Культурного ландшафту»? Навіщо взагалі об’єднуватися нацменшинам?

– Події на етнополітичному просторі України свідчать: для вирішення нагальних національних проблем треба об’єднати представників етногруп: така організація стане ефективним інструментом народної дипломатії. У законах «Про національні меншини» і «Про об’єднання громадян» немає чіткого визначення поняття «національна меншина» і немає законодавчого визначення поняття «статус об’єднання нацменшин». Це утруднює самоорганізацію представників різних етногруп.

У Законі «Про об’єднання громадян» не закріплений статус об’єднання нацменшин та їхніх вищих представницьких органів. Законодавча база забезпечує дотримання прав меншин лише теоретично. Нацменшини наголошують: більшість проблем можна вирішити вже пропорційним представництвом в органах влади різних рівнів. Світовий досвід доводить: це оптимальна форма політичного життя нацменшин.

Аналізуючи діяльність у напрямку єднання нацменшин у Чернівецькій області, треба говорити, зокрема, про вектори компромісу – готовність певної нацменшини до відкритої співпраці з іншими.

– Чи були раніше спроби об’єднання нацменшин на Буковині? Як виникла ідея створення «Культурного ландшафту»?

– На жаль, донедавна у нас жодна національна меншина не бралася до самоорганізації. У вересні 2008-го, під час святкування 600-ліття Чернівців, представники Російської общини Буковини, Центру корейської культури, Обласного товариства вірменської культури «Аревік», благодійного фонду «Захарецький гарчик» і Чернівецького культурно-просвітницького товариства білорусів підписали протокол намірів про узгодження дій нацменшин. Згодом до нас долучилося Товариство молдовської культури. Це рішення і дії Єврокомісії підштовхнули до створення чернівецького обласного союзу громадських організацій «Асоціація етнічних громад «Культурний ландшафт», який об’єднав етнічні громади Буковини.

– Головним принципом роботи організації проголошено народну дипломатію. Що передбачає така форма співпраці?

– Епоха глобалізації формує не лише нові комунікації. Змінюються всі види міжнародних відносин: від торгівлі до етнозв’язків. Наша організація – невід’ємна частина громадянського суспільства, своєрідний «оператор зв’язку» між співвітчизниками. Народна дипломатія стає чинником системи міжнародних відносин. Враховуючи інтелектуальний, духовний, культурний, демографічний ресурси як компоненти розвитку громадянського суспільства, вона сприятиме інтеграції Буковини в систему сучасних світогосподарських зв’язків.

Дуже важливо, щоб наша організація стала повноцінним партнером і для державних структур. Тому для нас знаковою є підтримка Чернівецької ОДА. Першим кроком співробітництва Асоціації з Чернівецькою ОДА стала організація Культурно-освітнього центру національностей Буковини.

Історична необхідність заснування Дому національностей у Чернівцях зумовлена багатонаціональним забарвленням нашого міста, яке для його жителів понад 600 років залишається уособленням «спільного дому». Разом з цим у кожного городянина є спільна «національність» – чернівчанин. Ще віддавна в місті мирно сусідили церкви, синагоги, кірхи і костьоли, а також 6 народних будинків: Український народний дім, Німецький дім, Польський народний дім, Єврейський народний дім, Румунський народний дім і Русько-православний народний дім.

– Тобто, йдеться про координацію дій, але вже на вищому рівні?

– Європейське суспільство стало мультикультурним, мультиетнічним і мультинаціональним, тож проблема об’єднання народів, підтримки діалогу між представниками різних культур і національностей – особливо актуальна. Асоціація «Культурний ландшафт» і ТОВ «Ренесанс» зібрали представників нацменшин, культурно-національних товариств, правозахисних організацій, навчальних закладів і громадськості Буковини для завершення формування єдиного етнокультурного простору. Учасники обговорили проект Програми «Магістраль толерантності» з гармонізації міжетнічних і міжкультурних відносин на 2010 – 2014 роки, прийняли спільну Декларацію про співпрацю національно-культурних товариств і презентували спільний проект створення Дому Національностей в Чернівцях.

Звичайно, не всі етнічні організації краю братимуть участь у Програмі. Але ми й надалі доводитимемо доцільність такого єднання. Ми відкриті для всіх, кому близькі наші ідеї. Декларацію подано на розгляд депутатів чернівецьких міської та обласної рад із пропозицією обговорити та прийняти запропоновані нами проекти.

– Які основні засади Декларації?

– Ми закликаємо до міжнародного культурного співробітництва на принципах «народної дипломатії» з визнанням права на збереження й розвиток культури кожного народу й етносу, дотримання міжнародних договорів, розвитку міжнародного співробітництва в науці і культурі, поширення культурної спадщини. Все це дозволить нацменшинам стати суб’єктами міжнародних відносин, презентувати інтереси держави, в якій вони проживають.

– Чи набуло популярності єднання національно-культурних товариств на теренах Західної України після створення Асоціації? Чи може вона стати початком об’єднання націй в Україні та закінченням міжнаціональних конфліктів?

– Ініціатива Асоціації «Культурний ландшафт» підхоплена на Рівненщині: керівництво аналогічної організації вже звернулося до нас із проханням поділитися досвідом. Коли в суспільстві немає суспільно-політичного діалогу, виникає ворожість, яка переростає у конфлікти. Діалог між етнокультурними спільнотами сприяє уникнути політизації міжкультурних відносин. Якщо взаєморозуміння між культурами переважає в освіті, пресі, мистецтві, у бізнесі, – це призводить до мінімалізації ролі влади в регулюванні стосунків між етнокультурними спільнотами.

– Які ваші найближчі плани?

– Хочемо запросити зарубіжних дипломатів на Буковину, аби вони познайомилися з інвестиційними можливостями краю, прикладами міжнаціональної толерантності та взаємодопомоги. Надзвичайні і Повноважні Посли Канади – Даніель Карон, Молдови – Ніколає Гумений і радник посольства РФ в Україні Всеволод Лоскутов підтвердили зацікавленість у співпраці з Асоціацією. Маємо також попередні домовленості з послом Азербайджану Талятом Мусаібом оглу Алієвим і послом Південної Кореї Пак Ро-Бйоком.

Для молодого покоління готуємо короткий довідник – путівник світовою культурою. Він дає загальне уявлення про 384 культури Світу від найдавніших часів. Плануємо випустити 100 комплектів CD. На них буде записано музичні шедеври світу з пізнавальними подорожами до епох, які дали людству яскраві зразки втілення почуттів і явищ. Для обкладинок використовуватимуться малюнки юних художників з Чернівецької художньої школи ім. М. Івасюка та Київської дитячої художньої школи №1.

Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *