Усе «за наукою»…
20 га землі сільськогосподарського призначення примудрилося передати приватному підприємству під забудову керівництво державного підприємства дослідного господарства «Центральне» Буковинського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук. Утім, не лише такі дива «наукового» господарювання виявили депутати облради, перевіряючи роботу Садгірської дослідної станції.
– Нині на колишніх полях самі бур’яни, – говорить голова тимчасової контрольної комісії облради Володимир ВАКАРЮК. – Про сівозміни тут уже не пам’ятають. Минулорічна урожайність сільгоспкультур «вражає». Наприклад, засіявши 3 тонни картоплі, зібрали 5, тоді як за середньою нормою мало бути 18-20 тонн. Поголів’я корів за два роки зменшилося майже на третину, свині зникли взагалі. Коли тут були інші тварини, годі й згадувати. Корови погано дояться, а телиться лише половина.
Для тих, хто не в курсі: завдання цього підприємства – виробництво елітного насіння, виведення нових сортів рослин і порід тварин…
Про «прибутки» такого підприємства здогадатися не важко. Зерно реалізовували за ціною 90,93 грн за собівартості 134,35 грн, тобто, витрати більші від виручки у 1,5 рази. Ще «вигідніше» реалізовували м’ясо: 453 грн за 100 кг, тоді як собівартість – 3071,8 грн! А от куди поділося 70% надоїв молока, взагалі з’ясувати не вдалося, бо за документами реалізували лише 28% від виробленого. Техніки на підприємстві не залишилося. Зрозуміло, що за такого господарювання частину працівників звільнили, перед тими, хто залишився, борги із зарплати.
– Поки що за безгосподарність ніхто не відповідає, – продовжує п. Вакарюк. – Уже третій рік на підприємстві немає директора, лише виконувач обов’язків. Тож спитати особливо нема з кого!
Мабуть, це дуже вигідно, надто для передавання землі Чернівецькій міській раді. 40 га без рішення Верховної Ради та Кабміну змінили своє цільове призначення, а це грубе порушення закону. Ми передали матеріали до КРУ, яке здійснить детальну перевірку підприємства і зробить відповідні висновки. Депутати ж пропонують передати цю землю у комунальну власність місцевої громади, аби врятувати хоч залишки колись успішного підприємства.
Мости є, берегів – нема
Доки одні депутати розбиралися з сільським господарством, інші перевіряли ефективність використання коштів на ліквідацію минулорічного паводку на Путильщині.
– Склалося враження, що усе зроблено нібито правильно, але якось нелогічно, – розповів на брифінгу депутат Микола Малярчук. – Влада звітує про відновлення мостів. Насправді ж 90-95% мостів не добудовані, причому, для завершення робіт бракує 10-15 тис. грн на міст. Тож діти й далі ходять до школи тимчасовими кладками. Коли вода у річці піднімається на метр-два, кладку зносить і вже «ніхто нікуди не йде».
Сільські ради отримали кошти на відбудову шкіл, клубів, лікарень, навіть на приміщення сільрад, але яка від них користь, коли не проведені берегоукріплювальні роботи! Та навіть там, де міняли дахи та латали стіни, «забули» про водовідвідні труби. Коли дощ – вода тече просто по стінах. Підсумок: за кількість відзвітували, а от якість – сумнівна. Це означає лише одне: небезпеку нового потопу не ліквідовано.
