Погляд з Чернівців у незвідану далечінь «Міньйони»

Пошуки мистецтвознавця Тетяни ДУГАЄВОЇ вражають. Вона  блискуче встановлює авторство полотен з колекції Чернівецького художнього музею. Віртуально подорожуючи країнами та континентами, відкриває, – а точніше, закриває – невідомі сторінки.

У Чернівецькому художньому музеї, як уже повідомлялося, є два твори з назвою «Дівчина з музичним інструментом» із невиразно проставленим авторським підписом «Fiala»(?). Музей придбав їх у мешканки Чернівців 1989 року. Ці картини сприймаються сукупно як за композиційною схемою, так і за розміром (106х69,5). На обох зображені молоді жінки на повний зріст із лютнями. Картина із зображенням жінки біля дерева з квітами виявилася копією твору Ф. Каульбаха «Лютністка» (1882 р.). Розвідку про неймовірну долю оригіналу опубліковано у газеті «Версії» ч. №50 за 11 грудня 2014 року.

1

В. Фіала (?). Дівчина з музичним інструментом. І пол. ХХ ст., полотно, олія. За мотивом твору Жуля Лефевра «Міньйона» (1878).  Чернівецький художній музей. Місце перебування оригіналу картини невідоме.

 

3

Ж.Лефевр. Міньйона. 1878 р., полотно, олія. Фотогравюра 1878 року

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4 

Дезіре Магне. Копія твору Ж. Лефевра «Міньйона». Близько 1880 р., фаянс, розпис. Приватна колекція

Чернівці – Париж – Нью-Йорк

Другий з цих експонатів також має цікаву історію. Під час роботи над визначенням імені автора полотна із зображенням  дівчини на березі моря з лютнею у руках «Дівчина з музичним інструментом» відкрилися переконливі докази того, що цей твір також є копією іншої картини. Пошук дозволив не лише ідентифікувати автора оригіналу, але й полинути у цікаву історію картини та здійснити незабутню мандрівку виставковими залами, музеями та приватними колекціями Парижа та Нью-Йорка.

Автора знайшла за фотографією

…Вдивляючись у старовинну чорно-білу фотографію інтер’єру ательє французького художника Жуля Лефевра (Jules Joseph Lefebvre), датовану приблизно 1885 роком, звернула увагу на один з етюдів у центрі знімка. Та це ж зображення персонажа однієї з картин, що зберігаються у Чернівецькому художньому музеї, – «Дівчина з музичним інструментом»!

2

Етюд до твору «Міньйона» в майстерні автора, художника Жуля Лефевра. Близько 1885 р.. Париж, фото (фрагмент)

…Відтепер належало переглянути каталоги з творами митця,  щоби знайти репродукцію роботи, етюд якої трапився на фото. З’ясувалося, що це полотно Ж. Лефевра 1878 року розміром  152,4х91,4 із назвою «Міньйона» (mignon – від фр. крихітка, мила дівчина).

У рік створення картина експонувалася на Всесвітній виставці у Парижі. Репродукцію «Міньйони» та інформацію про виставку надрукував тоді  «Ілюстрований іспансько-американський журнал» за 15 жовтня 1878 року на розвороті стор. 220-221. У статті, яку можна відкрити в інтернеті, читаємо: «Дівчина з лютнею спиною спирається на скелю. Вона вдивляється у морську далечинь. Чорного волосся торкається вітер, на ній старенька синя спідниця, ноги босі. Вона самотня і покинута. Її думки десь далеко-далеко, набагато далі за велике море. Художник Лефевр зумів передати дівочу грацію, тугу за рідною землею та гіркий сум від того, що вона є далеко від своєї землі. Художнику вдався цей поетичний образ. Цю чудову картину представляє гравюра (фотогравюра)  Франсуа Паннемакера».

Міньйона – відомий романтичний персонаж Й.-В. Ґете з роману «Роки навчання Вільгельма Мейстера», що став відомим образом у мистецтві. Пісні Міньйони увійшли до поетичних збірок Ґете. У часи Лефевра надзвичайної популярності набула лірична опера французького композитора Амбруаза Тома «Міньйона». За лібрето, дівчина Міньйона була італійкою знатного роду, яку викрали й продали до цирку. Вона стала мандрівною артисткою, німецькою розмовляла погано, але співала дуже гарні пісні про свою далеку батьківщину, де вона була щасливою. Живописний твір Ж. Лефевра також став широко відомим, про нього із захопленням писали сучасники: «…рідко які художники мали можливість передати це з такою ніжністю і чистотою, як Лефевр. Героїня Гете перебирає струни. Її повні червоні губи за мить відкриються у пісні, дорогій оперним любителям і переведеній на всі мови…».

Проникливо звучать рядки арії Міньйони й українською, у перекладі Миколи Бажана:

Ти знаєш край, де гай цитрин цвіте,Ллють апельсини сяйво золоте,Дме леготом небес блакитна вись,Високий лавр і тихий мирт звелись?Ти знаєш це?Туди, тудиУ парі нас, Коханий мій, веди! Маленька крихітка – за океаном Сьогодні у нас немає можливості побачити відтворення живописного оригіналу «Міньйони» Ж. Лефевра в кольорі. Поширене лише чорно-біле відтворення фотогравюри цієї картини. Водночас існує рідкісна кольорова копія, створена на фаянсі Дезіре Магне близько 1880 року, яка нещодавно з’явилася на мистецькому аукціоні. Відома й живописна копія італійця Паоло Бедіні.  Сам же оригінал був закуплений з виставки до приватної колекції найбагатшої людини того часу Вільгельма Вандербільта. Картина деякий час експонувалася в його розкішному палаці на П’ятій авеню у Нью-Йорку. Численні зображення інтер’єрів палацу можна побачити у чудовому 10-томному виданні 1883 року (Edward Strahan. Mr. Vanderbilt’s house and collection). Знаходимо там і фотографії загального вигляду залу, де видно полотно «Міньйона». Одна з них чорно-біла, друга – кольорова. Втім, детально роздивитися кольорову гаму твору неможливо.

 Мандрівниця загубилася

Від 1902 року твір «Міньйона» зберігався тимчасово у «Метрополітен-музеї» у Нью-Йорку у складі частини творів колекції Вандербільта. Про це свідчить каталог музею 1905 року видання, де на сторінці 144 є запис про картину з позначенням її розміру (152,4х91,4). Термін зберігання колекції був продовжений, але від 1920 року до 1935 року музей поступово повертав твори власнику. Відомо, що сьогодні «Міньйони» у Метрополітен музеї немає. Наприклад, у каталозі 1966 року картина не зазначена. Немає  її і в зібранні нового власника колекції Вандербільта, промисловця Клея Фріка (Clay Frick), який продав значну кількість мистецьких шедеврів і відкрив власний музей. У мистецькій літературі є дослідження, що прослідковують нові адреси розпроданих та розкиданих по приватних колекціях і музеях багатьох країн світу творів багатого зібрання Вандербільта. Згадка про «Міньйону» мені не трапилась.

Мила юнка з Чернівців

Слід «Міньони» Жуля Лефевра губиться. Тим часом у Чернівцях експонується картина за мотивом цього твору, яка, ймовірно, створена на початку ХХ століття. До її композиційної схеми введене зображення дерева, помічаємо також і різницю у зовнішньому вигляді дівчини. Водночас експонат «Дівчина з музичним інструментом» певним чином передає ліричний образ італійської Міньйони, перегукуючись з оригіналом. Музейна вільна копія картини здобула й доволі схвальні відгуки відвідувачів. Один з них залишила Надія П. 24 серпня 2012 року: «Дуже гарна картина – обличчя дівчини немов завмерло у момент, коли вона почула якийсь звук або у неї народилася власна мелодія».

Автора копій ще належить встановити

Відтак головним чинником розміщення в експозиції Художнього музею двох копій творів уславлених живописців Ф. Каульбаха та Ж. Лефевра є те, що вони зазначають важливий факт історичної унікальності оригіналів та їхньої непересічної долі. Хоча подальше їхнє дослідження ще триватиме, оскільки належить визначити точне ім’я автора цих копій.

Тетяна ДУГАЄВА, мистецтвознавець, член Національної Спілки художників України

Слова пошуку:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *