Музика дощу… Або містична перкусія Карпат і Кордильєр.…

Довідка (Матеріал з Вікіпедії)
Борщівник (Heracleum) — рід дво- і багаторічних трав’янистих рослин родини зонтичних. В народі ще говорять «борщовик».
У борщівника дуже потужний вид, чому і назва йому дано ботаніками: гераклеум (Heracleum).
Стебла високі порожнисті, листки великі пірчасто-розсічені.
Відомо близько 70 видів, ростуть в помірній зоні північної півкулі (переважно в горах). В Україні росте 5 видів. Багато видів борщівника їстівні, деякі вирощуються в садах як декоративні.
Але деякі види є отруйними. Борщівник Сосновського (Heracleum sosnowskyi), або сибірський, багатий на фітоактивні сполуки, тому навіть одноразове торкання до цього борщівника призводить до опіків.

Із борщівника виготовляють музичний інструмент дощовицю.

Таким чином, дощовиця, дощівник – ще й назва музичного інструменту. Я не знаю точно, до якої групи інструментів він відноситься, але думаю, що до шумових ударних. Шум від нього приємний,  лагідний, заспокійливий. 
А чому ударний? Напевно через те, що саме тихий стукіт або крихітних камінчиків, чи піску, чи зернят, що сиплються на стінки інструменту та створюють дивну мелодію шуму дощу, вітру, хвиль моря… 

Коли на День міста 9 жовтня гуляли мистецьким узвозом на площі Турецької криниці, ми бачили на площі майстра-склодува, ковалів, вишивальниць, також  і гончарний круг, майстринь з ляльками-мотанками. Але звернула увагу на вироби з кераміки майстрів з Івано-Франківська. 

Невеличкі обереги були різними за розмірами, візерунками і відповідно мали різне призначення.  А про секрети їх виготовлення можна було взнати  у самого майстра при спілкуваннi, коли вибираєш сувенір.  Кераміка карпатського краю, як мені здається,  зберігає своєрідність і особливу самобутність. Адже , як стверджують самі гончарі, слово “гончар” походить від  слів “горна” і “чарування”. Виходить, що гончар – той майстер,  що горно чарує. Ростислав Семанюк пояснив мені свої сюжети розпису, на які мають певний вплив трипільські гончарні вироби та орнаменти. 

Я вибрала собі оберіг з двома колосками пшениці, а в якості бонусу за необмежену кількість запитань отримала ще один невеличкий оберіг з теракоту. Ростислав порадив мені тримати його у гаманці. Щоб гроші водилися.

Я так і зробила. І вже попрощалася, але раптом Ростислав показав мені  один несподівано великий експонат. І це була дощовиця (дощівник). Він обережно покрутив його, і рядом ми почули звуки переливання ніби води, дощу, потічка чи джерельця. Особисто для мене це було досить містично.
Тому що я зразу попрощалася з грошима із свого гаманця.
Бо я купила собі цю музичну дощовицю.
І, коли вже несла її додому, почав накрапати дощ.
А після обіду він вже і не вщухав.

По-друге, підсвідомо я купила її до пари. До rain stick-у.

У далекому 1999 році, в Пуерто-Ріко, за шалені на той час гроші ( 35$) я купила в якості сувеніру magik rain stick (магічний рейнстік). Цей магічний інструмент ще називають «деревом дощу», «дощовою палицею» та навіть «дощовою флейтою». Саме для того, щоб викликати дощ, шамани-індіанці, що живуть у Кордильєрах, використовують ці «магічні музичні флейти».
Кордильєри…Теж гори. Не Карпатські, але гори. Місцеві майстри, індіанці, як і в давнину, роблять rain stick із сушеного кактусу, за спіраллю стволу втикають у нього голки з кактусу, засипають у середину насіння самого кактуса. Або піщану гальку з Атлантичного океану. У моєму rain stick-у засипана саме атлантична галька, як я прочитала у рекламному буклеті.
При коливанні рейнстіка, піщані крихти падають по стволі униз, вони чіпають перетинки, стінки, в наслідок чого створюється звук, який нам нагадує дощ, шум хвиль океану, шум листя від вітру.
Довжина і тон звуку залежать від розміру стовбура, кількості перешкод, піску або зернят. Напевно впливає і якість зернят, їх твердість, поверхня.

А саме з борщівника жителі Карпат виготовляли в давнину «дощову флейту». І Ростислав Семанюк  може розказати багато цікавого про інструменти, якими користувалися карпатські мольфари. Напевно, і зараз користуються. Я в це теж вірю.
Як і в те, що довгоочікуваний дощ в Чернівцях тої днини  пішов. Шкода, що саме на День міста, але моя карпатська дощовиця і заокеанський rain stick разом спромоглися викликати дощ в Чернівцях.

І ще одне фото, де мій magik rain stick тримає у руках Ростислав.
Я живу недалеко від площі Турецької криниці, тому, коли принесла додому куплену дощовицю, зняла з полиці rain stick  і понесла показати майстру заокеанську «дощову палицю». Встигла, бо майстри вже збиралися додому. І дощ почав ще дужче накрапати…

Тетяна Спориніна,
фото автора