«Краса інтригує.  А жінки – один з найцікавіших об’єктів для малювання» – Орест КРИВОРУЧКО

Жіночий образ у творчості художника. 45 років від першої участі в республіканських та міжнародних виставках

Монограма О. Криворучка

Орест Криворучко. Автопортрет. 1974, темпера                   

 

 

Рошашанка. 1967-68, гратографія.

На базар. 1981, мішана техніка.

До церкви. Мої мошул і буна. 1968, гратографія.

 

Регіна. Ранок (ескіз гобелена).  1970, темпера.

Ескізи скульптури: Екслібрис С. Бродовича. 2015, інкорель.

Імпровізація в стилі модерн. 2004, акварель.

Торс Венери. 1972, акварель, гуаш.

 

Митець щедрого й  багатогранного таланту, заслужений художник України Орест Криворучко – чернівчанин від діда-прадіда. Малюнку та живопису навчався у Чернівецькому художньо-ремісничому училищі № 5, а вищу художню освіту отримав  у Москві, закінчивши 1972 року один з найбільш престижних ВНЗ – Вище художньо-промислове училище (колишнє Строгановське).

Вже на початку професійного шляху художник проявив внутрішню потребу інтенсивної творчої роботи. Відвідувачі виставок у Чернівцях зацікавлено сприйняли твори молодого митця. Його графіка та живопис успішно експонувалися й на республіканських та всесоюзних виставках. Художній почерк Криворучка грунтується на самобутності, художній оригінальності та високій технічній вправності. За часів всеосяжних стандартів соцреалізму утвердження молодого художника було нелегким. Але відданість мистецтву, потужний потенціал та сила характеру взяли верх й численні обмеження виявилися марними.

Відтак уже протягом років Орест Іванович захоплено та інтенсивно працює в галузі малярства, графіки в її численних різновидах, а також геральдиці та художній фотографії. Екслібриси його роботи стали бажаними книжковими знаками багатьох вітчизняних та зарубіжних бібліофілів. А колекціонери віддавна виявляють жвавий інтерес до живопису та графіки митця, створеній у понад двох десятках різноманітних технік (в тому числі й авторських).

 

Орест Криворучко є автором гербів і прапорів Чернівецької області і міста Чернівців.

1994 року О.Криворучко став членом Українського геральдичного товариства. Його твори відомі в десятках країн світу, він є лауреатом численних міжнародних виставок і конкурсів. Ім’я художника  занесене до багатьох каталогів, наукових та популярних видань, енциклопедій тощо.

Нині Орест Криворучко є визнаним майстром та класиком урбаністичного пейзажу, літописцем архітектурних мотивів Чернівців. В його тематичному арсеналі чільне місце посідають люди та місто, етнографічна та історична теми.

 

Навчальні начерки вже були мистецькими витворами…

Своєрідної гармонії та емоційної рівноваги Орест Криворучко досягає у  створенні жіночих образів. У творчості Криворучка тема жінки посідає особливе місце. Ця вічна мистецька тема проходить крізь всю творчість митця. Його майстерність уже в студентські роки проявилася в  низці живописних та графічних творів з зображеннями натурниць та вправних учбових начерках жіночих фігур, серед яких є справжні мистецькі витвори. Серед творчих робіт студента другого та третього курсів Ореста Криворучка вирізняються аркуші «Грація», «Ноктюрн», «Бабка» (Дівчина з крильцями бабки). Вже у них прочитується творчий задум не просто відтворити пластику жіночих постатей виразною лінією та об’ємами, а й втілити певний образний сенс. Художник милується грацією, витонченістю та артистизмом рухів, що є відчутним, наприклад, у акварельній  композиції «Русалки». Та водночас цей ранній твір монументально-декоративного плану є певною мірою символістським і вочевидь несе думку безперервності життя та нескінченності природи. Дебютом стала виставка найкращих студентських робіт, на якій з успіхом експонувався його твір «Натурниця». Вже після кількох перших виставок твори Ореста Криворучка отримали визнання й стали відомими у художньому середовищі.

То були перші вдалі самостійні кроки, зокрема в опрацюванні образу жінки. З часом ця тема стала творчим дослідженням, багатим на  імпровізації та стилістичну різноманітність. У подальшому художник створює численні композиції з образом жінки в графіці, живописі, екслібрисах, книжковій графіці.  У портретній спадщині моделями Криворучка є поетеси, письменниці, артистки, члени родини, знайомі та просто перехожі. В різні роки звертався він і до портретів мисткинь  Буковини. Пам’ятним є шанобливе посмертне акварельне зображення Одарки Киселиці (2002), появі якого прислужилася чорно-біла фотографія мисткині. Цей портрет є даниною високої поваги до таланту буковинської художниці, про чий живопис Криворучко говорить: «Я дуже високо поціновую її живопис… Так відчувати кольори, як вона, не може ніхто». В його доробку є також портрет Ольги Кобилянської та ілюстрації до її повісті «Земля» та новели «Некультурна». Загалом художник створив понад 40 робіт, пов’язаних з ім’ям письменниці. 1974 року митець розпочав роботу над образом Софії Ротару, роздуми про її образ знайшли цікаве втілення в композиції «Автопортрет».

Доволі часто зустрічаємо численні присвяти жінкам серед екслібрисів Ореста Криворучка. Ця тема посідає виключно цікаве місце. Образи в його книжкових знаках часто символічно-алегоричні, інколи гротескні, підкреслено іронічні і дуже часто несуть відбиток тонкого й дотепного гумору автора. Художник влучними пластичними символами підкреслює індивідуальність своїх моделей, що є свідченням уваги та щирого інтересу  до людини. Серед них є композиції, створені, наприклад, для Тамари Севернюк (струнка жінка-квітка), Галини Тарасюк (динамічна приборкувачка Пегаса), Софії Майданської (стилізована скрипка). В одних творах Криворучко мислить лаконічно, на рівні знаку, в інших – розлого. Серед екслібрисів є типізовані образи. Багатьом пам’ятні туристка-буковинка в національному вбранні у парі з буковинцем, зображені у складному ракурсі  в польоті над італійським містом (екслібрис Дж. Фавіллі 1984 року). Цей книжковий знак, який став вже класичним, удостоєний ІІІ премії на Міжнародній виставці, присвяченій культурі етрусків і туризму в Італії – одної з численних міжнародних нагород відомого чернівецького художника.

 

Співець Чернівців, закоханий у місто над Прутом

Створена Орестом Криворучком галерея жіночих образів народжує багаті художні переживання. Серед його робіт є чимало асоціативних, узагальнених, значимих і глибоких за змістом та звучанням композицій. Скажімо, цикл «Рошашанка» хвилює гармонійним поєднанням жіночої грації та промовистими інтонаціями чернівецьких міських мотивів. Ранній твір, виконаний 1967-68 року в техніці гратографії, сприймається як декоративний вітраж і набуває якостей монументальної композиції. А витончена фігура жінки у пейзажі «Квіти місту. Рошашанка» 1974 року немов пронизана сонячним сяйвом і причаровує величавою ходою із традиційним для жінок з Роші кошиком на голові. Автору якнайкраще вдалося передати і жіночу привабливість та чари молодості, і серпанкову ніжність великого міста, і мелодію духмяного подиху ранішнього повітря. Цей твір буквально дихає неповторністю поетичної атмосфери Чернівців.

Криворучко полюбляє розповідати про чернівецький міський простір, який перебуває у постійному русі, вводячі у композиції пішоходів, транспорт, дорожні знаки тощо. Кожна робота є відкриттям нової грані таланту митця. Саме таким і став незабутній твір «На базар» (1981), в якому художник зупинив характерну мить з життя сучасних Чернівців:  бадьоро крокує на ньому буковинка з бесагами через плече, яка привезла продукти на продаж. Таку сцену ми можемо часто спостерігати через арочні пройоми відкритих вхідніх брам, характерних для історичної частині Чернівців. Ця майстерно виконана композиція випромінює душевне тепло автора, яким огорнута композиція та його щире милування рідним містом.

Неможливо проминути і  композиції Ореста Криворучка, в якій він звертається до образів свої рідних. Особливо виокремлюється майстерно виконаний графічний аркуш «До церкви. Мої мошул і буна» (1968). У тій чорно-білій роботі автор навічно закарбував у пам’яті зворушливо тендітну постать бабусі поруч із високим та сильним дідусем. Експресивна мова чорно-білої гратографії пронизує щемною ніжністю та усвідомленням невблаганної ходи часу.

Орест Криворучко є напрочуд вправним рисувальником. Він блискуче володіє різними методами зображення, з легкістю працює в реалістичному відтворенні задуму й вільно  імпровізує з образотворчими стилістиками, створюючи властиву йому естетику.

Розглядати його твори та спілкуватися з ними дуже цікаво. Глядач прочитує, сприймає, міркує, переживає: відбувається напрочуд захопливий діалог. Спілкування з творами Криворучка надає інтелектуальний досвід та справжню естетичну насолоду. Серед них – артистична данина кубізму (автоекслібрис «Із книг К.», 1976, цинкографія), а також сюрреалізму (екслібрис С. Кульмешкенова «Дім-торс», 1992, інкорель), «Вечоріє», 1990-1991). Нерідко він звертається до модерну. Серед творів цього плану акварелі 1969 року – «Русалки», «Від Адама і Єви – до Ромео й Джульєтти й далі…», темпера «Перед дзеркалом», 1970, «Автопортрет», 1974).

Художні образи, створенй О.Криворучком, мають дивовижний магнетичний простір: художник насолоджується творчою фантазією, грою об’ємів, примхливістю ліній.  Цікаво відзначити, що Криворучко створює композиції, які стилістично визначають його вибір матеріалу та техніки виконання. Так постає серія творів-ескізів. Привертає увагу ескіз гобелену «Регіна. Ранок» (1970, темпера) з його винятково виразним зображенням жінки. Цей витончений гармонійний твір, витриманий у багатій світлій охристо-оливковій гамі з фактурою смугастої тканої верети, втілює спокій, рівновагу, гармонію.

Прикметно, що Криворучко створив і низку ескізів скульптури, де він виступив як чудовий майстер, вправний саме в стилістиці кубізму, модерну та сюрреалізму. Ці твори ілюструють багатство мистецької уяви, яскравість пластичного мислення, точне відчуття матеріалу: «Торс Венери», 1972, «Дівчина і яблуко», 1998; «Ностальгія. Пам’яті О. Архипенка», 1991; акварельний ескіз скульптури «Імпровізація в стилі модерн», 2004 і «Торс», 1969, «Передчуття. Богоматір», 1990.

Галерея творів Ореста Криворучка на тему жіноцтва є справжнім святом творчої роботи, професіоналізму та натхнення. Твори з образом жінки якнайкраще ілюструють непересічну вдачу буковинського митця та дають можливість милуватися його віртуозним мистецтвом. А сам митець на питання «Чим для Вас є зображення жінки?» дає відповідь істинного художника: «Краса інтригує. А жінки – один з найцікавіших об’єктів для малювання».

 

Сердечна вдячність Оресту Івановичу Криворучку за спілкування і  консультації при підготовці цього матеріалу.

Тетяна ДУГАЄВА, мистецтвознавець, член Національної Спілки художників України

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *