Повернувся з бою…

Ще ніколи ми не чекали з такою тривогою саме цей день – 9 травня 2014 року.

mai9_02
Від 2005 року ООН визначила 8 та 9 травня як Дні пам’яті та примирення. У відповідній резолюції, приуроченій до 60-ї річниці закінчення Другої світової війни в Європі, Геренальна Асамблея ООН запропонувала державам-членам, організаціям, окрім своїх Днів Перемоги чи Визволення, щороку відзначати один або два дні як данину пам’яті всіх жертв Другої світової війни.
9 травня – День Перемоги і День Пам’яті загиблих.

Але День Перемоги для України, нажаль, цього року не є мирним.
9 травня 2014 року в Україні йде війна… У Маріуполі – троє загиблих і 25 поранених, у Луганській області розстріляли сім’ю з трьох осіб, У Костянтинівці (Донецька область) на блокпосту було вбито православного священика, у Донецьку скоєно напад на офіс міжнародної благодійної організації “Червоний хрест”…

mai9_03

Масові заходи під час відзначення Дня Перемоги у Чернівцях скасували через загрозу провокацій.

mai9_04

mai9_05

mai9_06

mai9_07

mai9_09

mai9_08

mai9_10

66

mai9_11

mai9_12

mai9_13

mai9_14

mai9_01

mai

mai1

mai9_15

222

1

mai

555

Он вчера не вернулся из боя

Почему все не так? Вроде все как всегда:
То же небо – опять голубое,
Тот же лес, тот же воздух и та же вода,
Только он не вернулся из боя.
Тот же лес, тот же воздух и та же вода,
Только он не вернулся из боя.

Мне теперь не понять, кто же прав был из нас
В наших спорах без сна и покоя.
Мне не стало хватать его только сейчас,
Когда он не вернулся из боя.
Мне не стало хватать его только сейчас,
Когда он не вернулся из боя.

Он молчал невпопад и не в такт подпевал,
Он всегда говорил про другое,
Он мне спать не давал, он с восходом вставал,
А вчера не вернулся из боя.
Он мне спать не давал, он с восходом вставал,
А вчера не вернулся из боя.

То, что пусто теперь, – не про то разговор,
Вдруг заметил я – нас было двое.
Для меня будто ветром задуло костер,
Когда он не вернулся из боя.
Для меня будто ветром задуло костер,
Когда он не вернулся из боя.

Нынче вырвалась, будто из плена, весна,
По ошибке окликнул его я:
– Друг, оставь покурить! – А в ответ – тишина:
Он вчера не вернулся из боя.
– Друг, оставь покурить! – А в ответ – тишина:
Он вчера не вернулся из боя.

Наши мертвые нас не оставят в беде,
Наши павшие – как часовые.
Отражается небо в лесу, как в воде,
И деревья стоят голубые.
Отражается небо в лесу, как в воде,
И деревья стоят голубые.

Нам и места в землянке хватало вполне,
Нам и время текло для обоих.
Все теперь одному. Только кажется мне,
Это я не вернулся из боя.
Все теперь одному. Только кажется мне,
Это я не вернулся из боя.

Володимир Висоцький

Тетяна Стрільчик, “Версії”,
фото автора

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *