Потягів у Чернівцях усе меншає, а «Укрзалізничний Попандопуло» дбає лише за себе

 

Молоді й круті менеджери державного (на цьому наголошую!) підприємства «Акціонерне товариство «Українська залізниця» (Укрзалізниця) навряд чи бачили культовий радянський фільм, що посів 5-те місце у загальному списку лідерів прокату з переглядом у 75 мільйонів глядачів, «Весілля в Малинівці». Одним із головних героїв музичної комедії був ад’ютант ватажка банди Грициана Таврічєского злодій Попандопуло. Так ось його неперевершена жадібність, хитрість і злодійкуватість викликала в моїй уяві узагальнений образ менеджерів Укрзалізниці. Вибачайте, шановні, але це такий творчий політ фантазії автора.

А читач обов’язкоао пригадує неперевершену сцену, коли Попандопуло ділив з «колегою» награбоване, кидаючи на свою купку цінні речі й примовляючи при цьому: «І це тобі, і це тобі…», а коли натрапив на непотрібний чепчик – відклав його «другові». Чим не наші «залізничники»? (У лапки взяла це слово тому, що, як правило, залізничниками називають тих, хто доглядає й ремонтує колію, водить потяги тощо. А тут йдеться про залізничних зверхників). Хіба не їхньою захланністю викликані останні «сюрпризи» для буковинців від Укрзалізниці? Судіть самі.

Від 1 лютого  цього року поїзд 117К Чернівці-Київ доправляє буковинців до столиці тільки у понеділок, середу і п’ятницю. Нагадаю, вартість квитка – від 310 до 420 грн. І вільних місць на цей поїзд, коли він курсував щодня, не було. Та не подумайте, що наше залізничне Попандопуло скоротило свої доходи. Натомість воно знайшло вдалий для себе вихід: продовжило шлях потягу з Києва через Львів аж до Чернівців: нині це швидкісний поїзд  007Д. А з Чернівців до Києва через Львів іде цей же потяг, але за номером 0080. На перший погляд нібито все й непогано. Та тільки ціни на той поїзд, що йде через Львів, удвічі дорожчий за той, що ходить нині через день. Ну а якщо квитків у купе на 007Д/0080 немає, то вам не відкрутитися від люксу за 1691,33 грн…

Варто наголосити, – а про це не перший рік б’є на сполох місцева влада, – Укрзалізниця закриває на Буковині ще й вантажні станції. Іншими словами, докладається до знищення й без того не дуже розвиненої економіки краю. Складається враження, і цю думку висловлювала не тільки я, що Північну Буковину збираються приєднати до Південної – на території Румунії. Бо зв’язок Чернівців із Сучавою, мабуть-таки, кращий, ніж з Києвом. І це при тому, що щільність залізничної мережі, залишеної нам ще від австріяків, третя у Європі, але наразі використовується найгірше. Хоча колись через станцію Сокиряни проходило до сотні поїздів за добу, а нині – один-два. І це тоді, коли експерти стверджують, що й демонструє вся Європа, автоперевезення значно менш вигідні за залізничні. Тому у сусідів, і зокрема найближчих – румунів, курсують залізничні платформи, які перевозять завантажений колісний транспорт, бо так значно вигідніше, ніж коли вантажівки їхали би шляхами-дорогами.

І ще один міжнародний штрих: після візиту президента Молдови пані Санду Україні саме з руки домовитися про проїзд потяга 117/118 Чернівці-Київ через Молдову, тобто через Сокиряни на Окницю, а відтак на Могилів. Цим шляхом поїзд колись доїжджав до Києва за 10 годин. А враховуючи, що тепер він не зупинятиметься на території Молдови, то загалом буковинці добиралися би до столиці за 9 годин. Так само і гості з Києва. Адже не секрет, що нині туристи перестали їздити на Буковину через транспортну інфраструктуру, чи то пак – її відсутність. Хто ж бо собі ворог?

А тепер кілька слів про компанію, яка, практично, забила болт на Чернівецьку область. Почнемо з того, що Укрзалізниця де-факто є державним підприємством-монополістом у сфері залізничних перевезень. Компанія забезпечує 80% вантажних і майже 50% пасажирських перевезень, що здійснюються усіма видами транспорту. За обсягами вантажних перевезень українська залізниця посідає четверте місце на Євразійському континенті, поступаючись лише залізницям Китаю, Росії та Індії. Тож Укрзалізниця є нібито, цитую, «національним перевізником вантажів та пасажирів, метою діяльності якого є задоволення потреб у безпечних та якісних залізничних перевезеннях у внутрішньому та міжнародному сполученні, забезпечення ефективного функціонування та розвитку залізничного транспорту тощо». Та у 2018-му компанія була перетворена постановою Кабміну України від 31 жовтня 2018 р. (№938) з публічної (ПАТ) на приватну (АТ). Але за словами тодішнього керівника Укрзалізниці Євгена Кравцова, жодним чином не змінилася форма власності Укрзалізниці, тобто вона залишається державною. Щоправда, формулювання «приватна компанія є державною» якось важко сприймається з токи зору здорового глузду. Та, може, їм нагорі видніше?.. Бо ще тоді у 2018-му  Євген Кравцов заявив: «Попри зміну типу з публічного на приватне акціонерне, товариство, як і раніше, повністю залишається у власності держави. Єдиним акціонером товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. 100% акцій Укрзалізниці належать державі і не можуть бути відчужені». Але ж Статут АТ «Укрзалізниця» після цієї постанови був змінений!
Крига скресла?
Зрозуміло, нова представницька влада одразу ж зреагувала на створення незручностей для своїх краян. І вже вчора, 8 лютого,  голова Чернівецької обласної ради Олексій Бойко обговорив ситуацію щодо скорочення кількості рейсів потягів із Чернівців до Києва та закриття Укрзалізницею вантажних станцій разом із іншими актуальним для області проблемами з міністром інфраструктури України Владиславом Криклієм та народним депутатом Володимиром Козаком.  Відтак Олексій Бойко подякував «… за поінформованість про проблеми області та активну участь у їхньому вирішенні» – повідомила пресслужба обласної ради.

 

Справа наліво: Олексій Бойко, Владислав Криклій, Володимир Козак

Граблі – старі, а ті, хто наступає на них?

Кілька років тому, після першої спроби пустити через день поїзд Чернівці-Київ та після перших закриттів вантажних станцій у краї, обласні представницька та виконавча влади намагалися вирішити так зване залізничне питання. На обговорення запросили представників Укрзалізниці, місцевих підприємців, які використовують колію в бізнесі, а також колег із Румунії. Протягом дня тривали гарячі жваві дискусії та обговорення. На жаль, розмовами все й закінчилося. І це попри те, що румунська сторона була готова надати Україні свої залізничні платформи. Та це виявилося нікому не потрібним.

Чи зміниться щось на краще нині? Принаймні, голова обласної ради буде наполегливішим і в цьому сумнівів немає. А от чи нардеп буде відповідальнішим та зацікавленішим? Хтозна. Бо під час роботи на посаді генерального директора ДП «Укрзалізниця» Володимир Козак неодноразово звинувачувався у порушенні тендерних процедур, а його статки відтак оцінили на мільйони.

Про молодого 34-річного міністра Владислава Криклія теж подейкують різне. Скажімо, придбав нерухомість у Києві, будучи радником Авакова, а потім директором Головного сервісного центру МВС, але зазначив при цьому у декларації невисокі доходи тощо. Та, мабуть, головним є інше. У 2017/18 роках реформа сервісних центрів МВС була визнана серед найбільших перемог України. І водії не дадуть збрехати: зміни в МВС у плані обслуговування відбулися кардинальні.

 

Тож хто вирішить залізнично-транспортну проблему Буковини?

При всій повазі до нового голови Чернівецької обласної ради та його революційних починань у краї, до молодості й таланту міністра інфраструктури, до розуміння проблеми з боку народного депутата – їм не здолати «сю скалу». З огляду на відсутність грошей у держави та дороговартісність проєкту, такі європейського спрямування проблеми вирішуються у Брюселі. Так стверджують експерти. Але вчорашня «Зустріч Трьох» може стати тим чарівним пенделем, який надасть рух у потрібному напрямку уряду, а вже той звернеться до європейської столиці.

І, можливо, буковинцям усміхнеться доля…

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Довідково про нелюбов Укрзалізниці до Чернівців

У сусідньому Івано-Франківську крім потягів Івано-Франківськ-Київ є ще 18 поїздів, які йдуть через Київ, а відтак прямують далі Україною. Сусідній Хмельницький має 19 таких потягів. Чи не почуваються після цього буковинці упосліджено?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *