Свято із сльозами на очах

Залізниця у Чернівцях: тоді і зараз – 150 років потому

Сьогодні кожен з нас стабільно користується послугами залізниці. Проте якихось 150 років тому місто було відірване від світу. Втім, чи не повторюється історія знову?

До 150-річчя залізниці у Чернівцях обласна наукова бібліотека ім. Івасюка організувала круглий стіл, який зібрав студентів залізничного коледжу, науковців, серед яких був  Ігор Жалоба, доктор історичних наук з Києва, відомий краєзнавець Марія Никирса та інші, а також  Мирослав Гаврилюк, начальник виробничого підрозділу станції Чернівці. Йшлося ж   про те, що період панування Австрійської імперії від самого початку супроводжувався економічним і технічним розвитком Буковини, який викликав необхідність перевезення і продажу продукції до країн Європи. Тож 1885 року в Чернівцях розпочалось зведення залізничного мосту через річку Прут і вокзалу. Вже через рік залізниця у Чернівцях запрацювала – на 4 роки раніше, ніж у Києві. Тоді цю подію, особливо не святкували, адже Австрія була у стані війни. Для міста ж ця поява залізниці змінила все – до Чернівців  прибули лікарі, науковці, поети, архітектори. І якщо на початок панування Австрії населення Буковини складало 70 000, то після відкриття залізниці – понад 400 000. Висновок очевидний: місто і край почали стрімко розвиватися, і не останню роль в цьому зіграла колія.

Сьогоднішній стан речей, доводиться визнати, маловтішний. Бо кожен ,хто користується залізницею, знає: з Чернівців ходить тільки 5 потягів. На розвитку Чернівців це позначається вкрай негативно: кому хочеться добиратись до міста з багатьма пересадками?  Створюється таке відчуття, ніби Чернівці відрізають від світу. Чому так? Відповіді ніхто не дає. І на круглому столі це не обговорювалося.

Марія КІРОНДА, «Версії»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *