Риба чи вудочка? Яка міжнародна допомога ефективніша для України

Окрім цілком матеріальних речей – «живих» грошей від МВФ чи летальної зброї, яку прагне отримувати від сильних світу цього Україна, є безліч можливостей отримати замість «риби» – «вудку». І стати країною, яка не лише очікує з простягнутою рукою «хліба насущного», а й сама здатна цей «хліб» продукувати. Адже зміни в матеріальному світі розпочинаються саме з ментальних змін, зі зміни мислення. І хоч другі не такі швидкі і очевидні, як перші, та вони є їх основою і передумовою. І головне – вони системні. Якщо змінити мислення – ми вже ніколи не станемо такими, як були раніше. Саме в такому напрямі працює агентство програм USAID в Україні і, зокрема, в Чернівцях.

Широкий загал навряд чи звертає увагу на те, що в Чернівцях працює аж 12 проектів USAID. Серед них – проекти «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (PULSE),  «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи (ЗМФІ-II) впровадження», ГО «Ліга інтернів» (Проект USAID РАДА), «Громадяни в дії», «Платформа розвитку громадянського суспільства», «Права людини в дії», «Глобальна трудова програма», програма «Внутрішнє спостереження за політичними процесами в Україні», «Ініціатива з питань попередження торгівлі людьми», програма сприяння зовнішньому тестуванню в Україні (USETI), проект «Альянс сприяння прозорому управлінню освітою в Україні». Але навіть не знаючи назв і спонсорів цих програм, ми почасти знаємо місцевих активістів, які їх втілюють, і користуємося результатами цієї міжнародної допомоги. У цьому переконалися чернівчани і гості обласного центру, які у День міста побачили ціле «Містечко USAID», де активісти разом з Директором відділу стратегії планування програм USAID Девідом Гетчом презентували свою роботу.  Саме з Девідом та  Радником програми з інформаційних питань Ольгою Мирцало кореспондент «Версій» спілкується про результати діяльності UDAID в Україні.

1

“Містечко USAID”  у Чернівцях

Кор: Вашу роботу складно виміряти кількісними показниками, і все ж: які саме проекти і програми вважаєте найуспішнішими в Україні?

Девід: Ми як організація-донор бачимо свою участь, аби впровадити тут найкращі ідеї – у плані партнерства і з державою, і з іншими партнерами. Звичайно, порівняно з масштабами української економіками наш бюджет обмежений. Тому ми намагаємося виконувати роль посередника між громадянським суспільством і урядовими структурами, щоб максимально використати наявний потенціал. Адже «технічна допомога» – це не тільки гроші. Це обмін думками, технологіями, людьми. Це більш раціональне використання наявних ресурсів.

Серед найуспішніших проектів можна назвати щонайменше два основні – ті, які призвели до докорінних змін у житті українського суспільства. Перший – це запровадження зовнішнього незалежного оцінювання. Розпочали його в рамках Порогової програми  «Мілленіум челлендж корпорешн» (МСС) у рамках боротьби з корупцією. Це насправді один з революційних проектів, завдяки якому багато абітурієнтів, яким раніше навчання у вишах було недоступне через корупцію, змогли стати студентами, та ще й подавати документи у кілька навчальних закладів і обирати для себе кращий.

2

У “Містечку USAID” ніхто не нудився

Другий проект – він тривав упродовж 10 років – «Здоров’я матері і дитини». В Україні вдалося запровадити новий спосіб підходу до пологів, партнерські пологи, втілити нові протоколи ВООЗу, змінити ставлення до породіллі. Тепер жінка стала центром уваги в цьому процесі, а не лікар. Уже на момент закінчення дії проекту понад 55% жінок в Україні народжували в медичних закладах, де працював USAID.

Ольга: Також одним із дуже успішних і ефективних проектів – «Розпаювання і право власності» – ми втілювали, коли розпочався процес приватизації землі в Україні. Тоді завдяки проекту близько 2 млн. українських селян отримали право власності на землю.

Серед найуспішніших поточних результатів наших спільних дій – і прийнята Україною система електронних закупівель Prozorro. На цій платформі ми забезпечуємо прозорість закупівлі товарів за бюджетні кошти. І покупці, і реалізатори зустрічаються на одній платформі, працює конкуренція, усувається корупційний елемент.

Загалом  місія USAID працює в Україні з 1992 року. Ми зосереджуємо зусилля на тому, щоб розбудовувати сталу демократичну систему в Україні: посилити демократію врядування, економічне зростання, це включає питання енергетичної безпеки, удосконалення системи охорони здоров’я і підтримку заходів на гуманітарну допомогу.

Кор: Допомога USAID – це допомога за кошти американських платників податків. Чи не може статися, що прості американці – якийсь дядько Джон і тітка Мері – скажуть, що результату такої допомоги вони не бачать, тож слід її припинити?

Девід: Зовнішня допомога з боку уряду США – менше 1% бюджету США. І за великим рахунком у нас довга історія допомоги Україні. Те, що тут, в Україні відбувається, має вагу для того, що відбувається у Східній Європі. Звичайно, по великому рахунку в світі конкуренція за те, щоби отримувати допомогу – з огляду на те, що ми є свідками численних криз. Тому наше, хай і невелике вікно можливостей – дійсно забезпечити успішність проведення реформ. Ми вважаємо, що нам це вдається.

Кор: Тобто коли нам, всередині України, видається, що ми рухаємося надто повільно або й узагалі «нічого не змінюється» – це не так? І USAID продовжуватиме свою допомогу Україні?

Технічна допомога – це не лише гроші. Це обмін думками, технологіями, людьми. Це більш раціональне використання наявних ресурсів.

 

Девід: Свою стратегію розвитку і перспективи зовнішньої політики має Посольство США в Україні. В рамках цього свою стратегію, зосереджуючись на напрямках, розбудовує USAID. Наша поточна стратегія закінчується в наступному році, тож саме зараз ми перебуваємо в розробці наступної 5-річної стратегії. Наша мета – бути гнучкими, грунтуємо свої підходи на фактичних даних, на перспективі, плануємо бачення різних сценаріїв з огляду на те, що Україна вельми динамічно розвивається. Зокрема, в напрямі демократії врядування зосереджуємо увагу на децентралізації. Надаємо допомогу учасникам громадянського суспільства. Акцентуємо свою увагу на верховенстві права, питаннях подолання корупції, економічного розвитку, реформуванні енергетичного сектора і безпеки, на розвитку сільського господарства, охороні здоров’я – зокрема, у подоланні ВІЛ-СНІДу і туберкульозу. Надаємо гуманітарну допомогу, у напрямку пом’якшення ситуації конфліктного характеру. Це включає питання внутрішньо переміщених осіб – це економічні можливості для переселенців. Через гранти і вирішення питань з місцевими органами влади і неурядових організацій даємо їм можливість відбудовувати життя. Звичайно, саме в Чернівцях це питання, можливо, не стоїть так гостро, як в інших регіонах, але по дорозі сюди з’ясували, що і тут воно є.

Кор: Але ж допомога таким країнам, як, до прикладу, Польща, дало дуже великий результат. Чи не означатиме це, зважаючи на конкурентність у боротьбі за міжнародну допомогу, що Польща може отримати ту допомогу від USAID, на яку претендує Україна?

Ольга: В жодному разі. Польща була складовою наших програм, але вони там закінчилися  після того, як ця країна стала членом ЄС. Програми USAID розраховані на той час, коли країни є в перехідному стані.

Кор: Девіде, Ви вперше у Чернівцях і загалом Ви – новопризначений директор програм USAID в Україні. Де працювали раніше?

Девід: Маю досвід подібної роботи в Еквадорі, Афганістані, Індонезії, Південному Судані. Але магістерську освіту отримав в Європі, тож з Європою знайомий. Найкращі практики, які втілював у цих країнах в команді USAID, вважаю доречно адаптувати в Україні. Водночас, механізм «відрізав-приклеїв» не спрацьовує. Потрібне адаптування, гнучкість.

Кор: Що скажете про успішність втілення ваших проектів у Чернівцях?

6

Зліва направо: Девід Гетч, прес-секретар міської ради Ірина Вишневська, відомі в Чернівцях активісти Тарас Прокоп та Марія Порчук

Ольга: Під час акції у «Містечку USAID» в Чернівцях можна у цьому переконатися.  Дуже активно себе проявляють проекти у подоланні корупції, питанні прав людини і інформаційні кампанії щодо цього. Є гарні кроки у подоланні складних проблем – торгівлі людьми, наприклад. Співпрацюємо і з журналістською спільнотою, обмінюючись інформацією – в плані економічного розвитку, енергетичної безпеки і енергоефективності. Розглядаємо питання законодавчого характеру. Зосереджуємо увагу на розвитку сільського господарства. Маємо позитивні результати, коли торкаємося питань охорони здоров’я, де зосерджуємося на профілактиці і боротьбі зі СНІДом і туберкульозом.

До розмови долучається відомий у Чернівцях активіст «ОПОРи» Тарас Прокоп.

Тарас: За підтримки USAID займаємося спостереженням за виборами, моніторингом виборчого процесу. Зокрема, проект «Рада» – це моніторинг діяльності  105 депутатів-мажоритарників, у тому числі й наших, буковинських. Ще одне завдання – вироблення добрих практик і вдосконалення виборчого законодавства, проведення кампаній лобіювання до виборчого законодавства, якість нормативної бази і політик.

Кор: Чи не означає це, що активісти працюють у тих напрямах, які їм пропонують міжнародні проекти, а в той час Україні потрібне щось інше?

Тарас: Насправді є ряд громадських активістів, які йдуть у фарватері пріоритетів фондів. Але це не зовсім правильно – ми повинні їм диктувати, що треба робити, а не вони нам. І дуже добре, що у USAID підхід роботи інший. Вони приїжджають в регіон, і перед стратегічним плануванням здійснюють моніторинг, опитують, збирають інформацію. Наприклад, ОПОРа в проекті «Рада» спонукає мешканців до аналізу діяльності нардепів. Говоримо, за що народний обранець має відповідати, як його знайти, як звернутися, що можна вимагати. Щоб громадяни самі спонукали депутатів до змін.

Кор: І маєте результат?

Тарас: Звісно. Депутати, яких ми моніторимо, почали проявляти більшу активність, проводять постійні зустрічі з виборцями, подають законопроекти і досить часто відвідують свої округи. У проекті «Індекс публічності» ми більше зосереджені на впливі на органи влади. Але дуже важливо працювати на те, щоби залучити до цієї роботи людей. Маємо інструменти, як прослідкувати роботу влади, і бачимо, скільки людей цими інструментами користується. З цього можемо зробити висновок, що громадяни активніші. Ми успішно залучали людей до спостереження за виборами. Згодом вони подають запити, контролюють роботу депутата. В наступному році маємо намір більше працювати з молодими людьми і студентами, щоб їх активізувати, щоб вони займалися громадською діяльністю. Дати людям «вудку», інструмент – важливіше, ніж дати готову спійману «рибу», «їжу», готовий результат. Бо успішна країна та, в якій розвинуте громадянське суспільство.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *