«Лікарю, я помру? – Аякжеж! Але не цього разу»
(Рубрика в чоловічому журналі)
Про те, яким чином реформується медицина на місцевому рівні і в чому вона взагалі полягає, йшлося на прес-конференції директора департаменту охорони здоров’я ОДА Оксани Андрієць та її заступниці Марії Поліщук.
Попри те, що медичний менеджмент вважається одним із найскладніших – реформа медицини в Україні розпочалася і триває. Наразі перші кроки в цьому роблять новостворені об’єднані територіальні громади (ОТГ), і вже досягають якщо не успіхів, то принаймні порозуміння. Як зазначають буковинські чиновники від медицини, новостворені ОТГ реально оцінили свої можливості і усвідомили про необхідність як збереження своїх медичних закладів первинного рівня, так і утримання закладів другого, вищого, вторинного рівня, розташованих наразі у райцентрах. Водночас, процес тільки розпочався, а починають його «з азів».
Фото “Погляд”
Первинний рівень. Це амбулаторії, ФАПи, центри первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД). Чому такі різні назви, якщо вони всі належать до первинної ланки? Бо вони таки різні. ФАП не передбачає наявності лікаря – тільки молодшого медичного персоналу і надання найпершої допомоги. Амбулаторія передбачає наявність лікаря і глибше первинне медичне обстеження. Водночас ні ФАП, ні амбулаторія не є окремими юридичними особами, а лише – підрозділами ЦПМСД. Відповідно вже центри ПМСД надають пацієнтам ширшу допомогу, глибше обстежують і взаємодіють з медзакладами інших рівнів.
Вторинний рівень. Це лікарні в центрі так званих госпітальних округів, на які буде поділена кожна область. Поділ на госпітальні округи відбувається залежно від кількох чинників, серед яких – кількість населення і його розташування на території в радіусі 60 км від центру округу. МОЗ пропонує в нашій області створити два таких госпітальних округи, але рішення затверджується з урахуванням пропозицій обласних державних адміністрацій. Чернівецька обласна виконавча влада вважає доцільним створити в області три госпітальних округи – через особливості географічного розташування, велику протяжність і наявність у нашому складі гірських районів. Наразі рішення ще не прийнято. Якщо округів буде три, то їхні центри будуть у містах Хотин, Сторожинець і Чернівці, якщо два – то тільки в Хотині і Чернівцях. Лікарні в інших райцентрах не матимуть статусу «закладу інтенсивного лікування другого рівня», як у центрах округів, а стануть «перехоплюючими лікарнями інтенсивного лікування першого рівня». У таких, зокрема, передбачене травматологічне відділення, цілодобовий рентген тощо. У центрах округів лікарні другого рівня мусять мати певний – ширший – перелік обов’язкових відділень, зокрема й невідкладної допомоги. «Їх організація потребує великих площ, зміни ідеології. Там спеціальна система, де медична допомога стартує буквально з першого кроку», – пояснюють чиновники. Щось на кшталт того, що ми бачимо в популярних американських серіалах.
Про третинну медичну допомогу (рівень обласних лікарень) наразі не йдеться – її запровадження передбачається лише з 2018 року. Планується в Україні і четвертинний рівень – це наукові медичні заклади.
Десять новостворених ОТГ в області вже отримали кошти державної субвенції на надання медичної допомоги на первинному та вторинному рівні. Спочатку в деяких з них було бажання навіть відкривати стаціонари у своїх громадах, та згодом прийшло усвідомлення, що певні послуги доцільніше і дешевше «замовляти», наприклад, в районі. Тож субвенцію розподіляли – частину коштів залишали собі, а частину передавали в районні лікарні, аби за потреби мешканці ОТГ могли отримувати належний рівень більш поглиблених медичних послуг.
Це що стосується районів області. Для мешканців обласного центру про майбутні зміни, необхідність визначатися з сімейними лікарями тощо буде повідомлено завчасно – у найближчий час усі медичні заклади працюватимуть у звичному режимі. Страхова медицина, про яку стільки говорять, також поки що « в тумані» – тривають дискусії навколо того, чи це буде державне страхування, чи приватне. Щонайменше, МОЗ прагне відсторонитися від фінансових питань у своїй роботі і передати їх, приміром, майбутній Національній службі здоров’я України – що є однією зі світових моделей медичного менеджменту.
Наскільки вдалим буде втілення реформи медицини в Україні, чиновники не беруться передбачати. Кажуть, що на своєму рівні втілюють державну політику в цій галузі. І на запитання про обіцяне під час візиту в Чернівці прем’єр-міністра Гройсмана підвищення зарплат медикам стенають плечима. Вони ж за Гройсмана не відповідають…
Маріанна АНТОНЮК, «Версії»
