Комунальний зашморг на шиях українців: Чи можуть відібрати квартиру за борги, – коментар постійного експерта Франца ФЕДОРОВИЧА

 

 

Заборгованість українців за комунальні послуги зростає день від дня. Тож частішають і звернення громадян до ЗМІ, і до нашої газети зокрема, з одним запитанням: «Чи можуть відібрати квартиру за борги з комуналки?». В ситуації розбирався наш експерт з економічних питань, підприємець і меценат Франц ФЕДОРОВИЧ.

 

Звідки в боргів ноги ростуть

Питання боргів населення за комуналку не можна відносити до чисто економічних. Звернімося до цифр. Загальна сума заборгованості за оплату ЖКП в Українісягла 55 млрд гривень. У середньому кожна сім’я винна державі 3700 грн. І коли в таких боргах значна частина населення, то знаходити вихід людям практично неможливо, Таким чином це питання перетікає у політичну площину – ставлення влади до свого народу, який шляхом демократичних виборів довірив цим владникам управління країною. До того ж, ці високі чиновники практично не звертають уваги на повідомлення Держстату, що в Україні невпинно зростають борги із зарплати. Щоправда, наша область єдина, де такої тенденції нема.  

Щоби достеменніше розібратися у проблемі, трохи історії. Газифікація й електрифікація, разом із водоканалізацією населених пунктів починалася в Україні у глибоко радянські часи. Населення практично не мало альтернативи у постачанні такого роду послуг. І всіх влаштовувало, що в обмін на низькі зарплати ми платили копійки за комуналку. Скажімо, в 70-ті роки утримання 2-кімнатної квартири у багатоповерхівці обходилося (без телефону) у 9 карбованців з копійками, трикімнатної – у 12 крб з копійками. Це для порівняння, а не з ностальгії.

Нині, коли доходи українців залишаються найнижчими в Європі, влада вирішила підрівняти нас з Європою в комунальних платежах. Відтак ненадійний баланс між доходами й платежами різко зламався у бік неможливості для населення оплачувати комунальні послуги.

 

Влада злякалася… субсидій

Коли починалася ця хвиля «подорожчання всього», високопосадовці заспокоювали населення: ми робимо це для МВФ, а вам відшкодовуватимемо субсидіями. Те, що це не ініціатива МВФ, ми вже не раз обговорювали. але за субсидіями з кожним новим подорожчанням зверталася все більша частка населення. І уряд злякався, що транші МВФ треба буде в повному обсязі віддавати на субсидії. Спочатку вигадали штучне поняття домогосподарства, потім стали вишукувати обмеження на отримання субсидій. Дорогі покупки (хоча люди, як правило, беруть авта у кредит), продаж чогось цінного… Скажімо, за безробітного родині дораховують до доходів дві мінімальні зарплати, навіть не вдаючись у такі «незначні подробиці»: дійсно людина без роботи чи це «тіньовий» робітник. Комунальну субсидію зараз в Україні отримує кожна третя сім’я (4,5 млн домогосподарств). Решта українців, теоретично, як вважають чиновники, можуть оплатити послуги ЖКГ самостійно. Але такого не відбувається.

 

Вихід для надавачів послуг

Постачальники послуг все частіше подають на боржників до суду. За рішеннями судів боржники втрачають житло, цінності і навіть право покинути країну. Хоча всі ми знаємо, що ця боргова яма утворилася не з легковажності українців.

Оскільки постачальники просто фізично не в змозі подавати в суди на всіх боржників, «особливі заходи» застосовуються тільки до найбільш  «злісних». Експерти з питань ЖКГ зауважують: щоб українцеві реально загрожувала втрата житла, має накопичитися борг, більший за 20 мінімальних зарплат, нині це 84 тис. гривень. Решті поки що загрожує тільки «профілактична бесіда».

Вилучати майно боржника за рішенням суду повинна виконавча служба.  Конфісковане житло продадуть, частина грошей від продажу піде на погашення боргу, а гроші, що залишилися від продажу, – повернуть колишньому власнику. Причому Виконавча служба не братиме до уваги той факт, що житло для власника – єдине.

 

У чому ж небезпека для боржника?

 Насправді квартиру на торгах часто продають за безцінь, і це може стати причиною зловживань. Експерти додають:  кожний постачальник може встановлювати власний «психологічний бар’єр», після якого він піде в суд. Тобто позбутися житла можна і за менші борги, ніж 84 тис. гривень.

У ЗМІ наводили приклад, коли у Харківській області пенсіонерка залишилася без житла за борг понад 20 тис. гривень. За квартиру, в якій жінка приписана з двома дорослими синами, не платили три роки. Житло відібрали через суд і продали. Однак в ситуацію обіцяє втрутитися місцева влада: сума, за яку продали житло, здається їм заниженою.

В чому суть схеми: продану за безцінь квартиру зможуть викупити «потрібні» люди, адже від самої квартири борг за газ не зменшиться.

Крім житла, можна втратити й інше майно: телевізор, одяг, меблі, побутову техніку, предмети розкоші. За законом, щоб погасити борги з ЖКП, не мають права відібрати холодильник, корову (якщо вона є) і сіно для неї, консервацію з розрахунку на три місяці, старе взуття, один комплект зимового одягу і два комплекти літнього одягу.

 

Як уникнути конфіскації?

Для постачальників комунальних послуг подавати в суди на боржників довго, дорого і… майже завжди резонансно. Відтак вони пропонують вирішити питання «полюбовно», реструктуризувавши борги, тобто розділити їх на рівні частини і виплачувати щомісяця.

«Межа давності» боргу, який може стягнути суд, – три роки. Це пов’язане з терміном позовної давності. Щоби за цей період накопичити боргів на «граничну суму», потрібно не платити за ЖКП по 2,3 тис. щомісяця.

Але є нюанс: якщо боржник погодився на реструктуризацію всієї суми боргу, то й стягують усю суму.

Зазвичай ця схема влаштовує всіх, але є й такі «злісні» неплатники, які підписують договір про реструктуризацію, а потім його ігнорують. А може, й не ігнорують, а просто не мають з чого платити. В такому випадку справа дійде до суду, а борг стягнуть разом з пенями і штрафами.

І закон не зважає та не розбирається, з яких причин людина не платить. І альтернативи для отримання більш дешевих комунальних послуг немає. Особливо вдарило це по пенсіонерах. Останні звикли перш за все розраховуватися за комуналку. Тепер це неможливо, навіть коли віддавати всю пенсію. Поміняти житло на менше теж є практично неможливим: великі квартири й будинки втрачають у ціні, натомість дорожчають маленькі. І чого чекати від влади, коли на засіданні парламенту час від часу лунають заклики взагалі припинити виплати пенсії: мовляв, нехай діти утримують своїх батьків…

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *