Час «П» насувається, або Між Сциллою реальності та Харибдою брехні?

Як і коли уряд збирається змінювати пенсійну систему та пенсійний вік

До середини травня до Верховної Ради має бути внесений урядовий проект пенсійної реформи. Залишається менш ніж місяць, але документ ще не представлений на обговорення громадськості, хоча Кабмін обіцяв широке обговорення змін до системи нарахування пенсій. Головні параметри майбутньої реформи останнього місяця кілька разів озвучували прем’єр Гройсман і представники МВФ, у меморандумі з яким міститься обіцянка України змінити підхід до пенсійної системи.

 

 пряма мова

Андрій Рева: «Людину треба поставити перед вибором»

Уряд України зміг переконати МВФ, що не треба підвищувати пенсійний вік для українців до 63 років, заявив 12 квітня міністр соцполітики Андрій Рева: «Ми вважаємо це неприйнятним наразі для нашої країни і запропонували інший варіант вирішення проблеми. Дискусії тривали чотири місяці. Нам удалося знайти рішення без підвищення загального пенсійного віку». Міністр додав при цьому, що пенсійний вік для жінок все одно зростатиме, як і було заплановано: до 2021 року пенсійний вік для жінок і чоловіків має зрівнятися й становити 60 років.

Судячи з усього, йдеться про стимулювання більш пізнього виходу на пенсію.

14 квітня для ZN.ua Рева «видав» наступне: «Людину треба поставити перед вибором: хочеш іти на пенсію в 60 років – зароби її. Не заробив – у 60 років йти на відпочинок не повинен».

Якщо проект Кабміну  отримає підтримку в парламенті, пенсія залежатиме від стажу та розміру внеску.

 

Рон ван Роден, глава місії МВФ в Україні:

«Українці виходять на пенсію в середньому набагато раніше, ніж робітники в інших країнах регіону».

«Середній вік виходу на пенсію для чоловіків становить 58,5 року, для жінок – трохи менше за 56 років. Для порівняння: середні показники в ЄС становлять 63,6 року для чоловіків та  52,6 року для жінок. Це призвело до того, що в Україні налічується понад 12  млн пенсіонерів, майже третина населення», – заявив представник МВФ.

 

Мабуть, марно нагадувати кредитодавцям, що в Україні чоловіки живуть на 15 років менше, ніж у Швеції, та на 10 років менше, ніж навіть наші жінки: середня тривалість життя в Україні, за офіційною статистикою, становить 71,4 року: 76,4 для жінок і 66,2 – для чоловіків. Щоправда, кілька років тому Держстат називав інші цифри, згідно яких чоловіки заледве доживали до 60-ти…

А як справедливо наголошував нардеп Олег Березюк, при встановленні пенсійного віку треба брати до уваги показники середньої тривалості життя населення.

 

Підсолодити пігулку?

Картина фарбами: Гройсман розписав, кому й на скільки збільшать пенсії

Якщо МВФ не буде проти, більшу пенсію від 1 жовтня отримуватимуть понад 5,6 млн громадян. Першим етапом, як обіцяє прем’єр, стане перерахунок пенсій для тих, у кого від 2012 року вони не змінювалися: «Зробимо осучаснення пенсій для 5,62 мільйона українських громадян. Приблизно 1,308 мільйона громадян отримають підвищення до 200 гривень. Майже 1,209 мільйона українців отримають підвищення пенсій при сьогоднішніх цінах і курсу валют від 200 до 500 гривень щомісячно. Майже 2 мільйони внаслідок цієї реформи отримають підвищення пенсій від 500 гривень до тисячі на місяць. І ще понад 1,1 мільйона українців отримають понад тисячу гривень доплати.

Це не одноразова подачка, яку деякі політикани намагалися робити для українських громадян. Це постійна система, яка надасть людям в Україні можливість отримувати підвищену пенсію.

Наша реформа передбачає, що від 1 жовтня ми запропонуємо відмінити оподаткування пенсій для пенсіонерів, які працюють», – наголосив Гройсман. Щодо останнього, експерти називають цифру у 1,5-2 млн грн, які не надійдуть до бюджету Пенсійного фонду.

І ще одне питання залишається в пенсіонерів: наскільки зросте ціна продуктів харчування при такому підйомі пенсій?

 

Звідки гроші брати?

Дефіцит Пенсійного фонду становить понад 140 млрд грн. У МВФ стверджують, що це другий за розміром дефіцит ПФ у Європі. Яка країна обігнала в цьому Європу, в МВФ не уточнюють.  Якщо скласти всі отримані ЄСВ, грошей вистачить лише половині пенсіонерів навіть за нинішніх низьких пенсій. Щоби платити всім, потрібна дотація з держбюджету.

У Кабміні вирішують, як скоротити катастрофічний дефіцит.

Перш за все, знайдуть усіх, хто сьогодні не платить ЄСВ: з 26 млн працездатних українців офіційно працюють лише 16 млн, а платять ЄСВ – лише 10,5 млн. Причому 4 млн – у мінімальному розмірі.

Відколи роботодавцям визначили штраф за тіньові зарплати у сто нинішніх мінімальних зарплат, надходження до ПФ зросли на 7 млрд  від запланованого – але ж не на 140 мільярдів! Щоправда, частина цього зростання – за рахунок тих фізосіб-підприємців, які не встигли знятися з реєстрації як підприємці: разом з підвищенням мінімалки їх зобов’язали платити 704 грн внеску, незалежно від того, чи здійснює він підприємницьку діяльність і чи отримував дохід. Оскільки від січня до березня закрилися понад 253 тис. підприємців, переможне зростання має всі шанси загальмувати…

Другим чинником зростання надходжень до ПФ можна вважати зростання ЄСВ разом із зростанням мінімальної зарплати. Хоча перспектива платити працівникам 3200 і мінімум 704 грн ЄСВ так само стимулює закриття бізнесів.

Третій ресурс – ЄСВ з великих зарплат. Як наголошує Міністр соцполітики, які б не були виплати за контрактами у нинішніх очільників Укрпошти чи Укрзалізниці (а це понад 300 тис. грн.), ЄСВ вони платять з 40 тис. грн: це верхня межа. «Я не проти, щоби вони отримували мільйони, та 220 тисяч нехай віддадуть пенсіонерам», – заявив Рева.

Критики Реви бояться, що скасування такої верхньої межі виведе високі зарплати в тінь…

Тобто, усі сподівання все ж таки на те, що колись-таки запрацює економіка й зарплати почнуть зростати.

Інфографіка: opendatabot.com

 

про віру та сподівання

Прем’єр назвав конкретну дату, коли дефіцит ПФ зійде до нуля: 2024 рік

Про те, як зміниться сам підхід до розрахунку пенсій, у Кабміні поки що не кажуть. Час від часу виникають розмови про накопичувальну систему  пенсійного страхування, але ми маємо сумний досвід накопичувальних фондів у європейських країнах, які рухнули у кризові 2008-2009 роки, а також  путінської «розправи» з накопиченнями пенсіонерів, коли знадобилися гроші на війну… Хоча віце-прем’єр Павло Розенко саме у накопичувальній системі вбачає панацею від криз:

«Я впевнений, що криза 2008-2009 років і 2013-2014 років економіка України пережила б краще, коли б економіка мала постійний елемент накопичення і той інвестиційний ресурс, який ми усі вкладали б в українську економіку». Згадує він і про приватне пенсійне страхування.

«Лише додаткові механізми накопичувальної системи й недержавного пенсійного страхування, коли кожний українець зможе впливати на своє пенсійне майбутнє, можуть врятувати пенсійну систему», – додає Рева.

У країні суцільного дерибану і багатоголової гідри корупції намагатися щось накопичити просто ризиковано. Якщо кошти з накопичувальних фондів будуть залучатися до інвестування, хто гарантує, що вони повернуться до скарбниці ПФ, коли конкретний пенсіонер, що вкладався у накопичувальну систему, захоче користуватися плодами своєї праці?

 

«Ми повинні все підрахувати, поспішати не можна. Працюють серйозні експерти. До 16 травня ми повинні представити відповідний законопроект до ВР, заявив глава Мінсоцполітики Андрій Рева. На всі процедури – він подання в Раду до підсумкового голосування – у Кабміні дають два місяці. У підтримці ВР впевнений і прем’єр-міністр Гройсман.

Нова пенсійна система повинна запрацювати вже з наступного року, але мало надії на те, що ми встигнемо дізнатися про методику нарахування пенсій до прийняття нового закону, коли мільйони українців просто поставлять перед фактом. Як це було вже не раз.

 

Дмитро Царенко, Інтернет-оглядач «Версій»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *