30 листопада 2015-го у Києві відбулося нагородження переможців премії ЄвромайданSOS.
Традиційно Євромайдан SOS збирає у цей день волонтерів із усіх куточків України на вручені Волонтерської премії. Не для того, аби відзначити найкращих, адже це просто неможливо. Але для того, аби усім людям, які займаються волонтерством в країні та поза її межами, сказати величезне дякую. Критерії висування номінантів: щоденна волонтерська робота або вчинок; відсутність належності до керівних позицій у будь-якій з політичних сил.
У цьому році звичайні громадяни номінували на премію більше 80 волонтерів з України та світу. У кожного з них своя історія, але всі їхні історії про одне – як можна допомогти іншим та країні.
30 листопада 2015-го в Артпричалі у Києві відбулося нагородження переможців премії. Фоторепортаж з нагородження за посиланням – ВОЛОНТЕРСЬКА ПРЕМІЯ ЄВРОМАЙДАНSOS 2015 .
Серед номінантів – і наша землячка Галина Леонтій (Halyna Leontiy), яка не змогла приїхати до Києва на нагородження, бо на той час находилася у Німеччині. На ФБ ЄвромайданSOS було представлено знайомство з усіма номінантами.
Пані Галина – соціолог інституту культурології, місто Ессен.
Під час Революції Гідності активно долучалася до забезпечення потреб Майдану, а зараз – займається допомогою бійцям АТО, зокрема – пораненим та дітям і вдовам героїв АТО.
Галина Леонтій:
– Це не моя особиста волонтерська діяльність, а всіх цих людей, які разом зі мною в Німеччині збuрають необхідні речі та ліки для наший бійців, для поранених, для сімей загиблих і живих, і просто для хворих діток з бідних сімей. ми не маємо ні конкретної бюрократичної організації, ні партії, ні спеціалізації, а допомагаємо кому чим потрібно: то робимо акції по закупівлі мед. апарату на госпіталі (останній раз це був ендоскоп у військовий госпіталь Львова), то купуємо партію берців, то ноутбук для фронтового лікаря, то ліки від грипу бійцям на фронт, то збираємо дитячу одежу. так як я не вела статистику, то не можу надати об’єм допомоги, яку ми завдяки водіям фірми Миколи Яцка з Чернівців ось вже півтора року відправляємо майже щотижня з міста Ессен, де я проживаю, і при чому безкоштовно!
Допомогу везуть в Чернівці, але останнім часом посилки відправлялися й далі в різні області України, де у нас вже наладилися добрі зв’язки з тамтешніми волонтерами.
Ось лише приблизний список людей, які долучuлися до акцій допомоги Україні в Німеччині (а також в Австрії і Швейцарії):
Ірина Ріттер, Людмила Ковальчук, Андрій Іванець, Ірина Фіщенко, Андреас Брандес, Олена Цьольнер, Таня Згерска, Лариса Уманець, Курт вом Дорп, Франк Герардс, Тіна Шпангер, Таня Врук, Галина Пасічник, Юлія Улік, Євгеній Голованюк, Крістіан Германн, Сергій Пероган, Вікторія Футтеркнехт, Надін Лашук, Тетяна Бондаренко, Марко Гонсіор, Наташа Векслер, Галина Бауде, Юлія Ліпельт, Александер Мурав’йов, Анна Айріх, Клаудіа Шютцольд, Світлана Шеремет, Андрій Гарбуза, Уляна Куглер, Наталія Ріхтер, Бербель ван Еерд, Франк Вагнер, Сандра Тіннер, Александер Гардер, Карін Файсель, Діана Зеештерн, Міша Нодельман, Олена Віттерштайн, Крістіна Гааз, Марія Кауц, Наталія Дамерау, Гюлізар Їлмаз, Саїда Баггаді, Гелене Бекер, Галина Ковальчук та багато інших.
Також велика подяка надійним, чесним, добрим і совісним волонтерам і добродіям в Україні, які являються моєю правою рукої, на яких я завжди можу покластися: Тетяна Спориніна, Любов Кукурудзяк, Наталка Соловей, Світлана Сидоренко, наш славний водій Славік, Марта Левченко.
На жаль я не зможу особисто бути 30-го листопада на врученні премії, так як поїду в Україну (звичайно з допомогою, на цей раз друзі з Швейцарії хочуть подарувати дитячому фондові свій Ленд-Ровер) лише 28-го грудня. Але я щиро вдячна за увагу і за номінацію.
Щиро вдячна Ваша Галина Леонтій
28 грудня Галина Леонтій приїхала в Чернівці у відпустку.
А 5 січня з Києва прийшла бандероль із нагородою – статуетка “Ангел”, який у піднятих руках тримає тризуб.
28-го грудня я відвезла наступні речі гуманітарного призначення в Україну, які я наразі роздаю:
1) Дитячі речі та різдвяний подарунок від мене і Бербель для дочки загиблого Героя України Петра Боднаря, Насті (з вдовою Юлією я сьогодні, 2-го січня, зустрілася в Сторожинці, куди вона приїздила до тітки). Вони дуже дякували за увагу і подарунки. (фото в альбомі)
2) Коробка з одежею і взуттям для Ані, дочки демобілізованого бійця Дудар в м. Славута (30-го грудня віднесла на пошту)
3) Коробку з бепантен-кремами (10 штук) і солодощами для Альони в Кривий Ріг. Дівчина хворія на рідкісну хворобу епідерміоліз. Також віднесла 30го на пошту
4) Дві коробки з 15 пар IceBoots для солдатів. Сьогодні, 3.01, я віддала 1 пару прямо в руки солдату, який знову їде в Піски, позивний Шайтан, інші пари розподілив Кадук: одній дівчині-солдату р.40, позивному Тонік р.43. Андрію Рудько р.43 (він волонтер, поїхав тиждень назад до весни на Піски воювати. По дорозі з багажника автобуса вкрали його армійський рюкзак. Я йому знайшла ще теплий світер, Кадук йому відвезе, Олегу в Авдіївку та іншим.
5) памперси для дорослих (треба знайти будинок для сеньйор)
6) Медикаменти від простатиту. 2/3 віддала сьогодні, 3.1., Шайтану, який потребує їх особисто (див. фото), і поділиться з іншими пацієнтами.
Дуже дякую всім благодійникам, дякую вірному водієві Славіку і його шефові за благодійність!…
8.01. відвідала з мамою геріатричиний центр Чернівці-Садгора, куди ми віднесли памперси і солодощі/сухофрукти від мами. Для цього закладу я буду збирати гуманітарну допомогу…
8 січня Галина поїхала назад в Ессен…
І вже 10 січня на ФБ новий допис:
По приїзду з Ессен схопила на складі 2 коробки з теплою дитячою одежею для дітей на Сході України, куди волонтери з адміністрації возять гуманітарну допомогу. Alla Mustetsa, Любов Кукурузяк, дякую Вам за доставку! тут 2 коробки, сортовано для дівчат і для хлопців. Дякую Александру Муравйову за зібрання одежі! (на фото 2 коробки з наклейками)
Приїхав Андрій і віддав Славіку 2 сумки з шкарпетками, підштанниками і довгими майками для солдат, дякую йому! це піде до волонтерів на Шевченка 41, Tetyana Strylchik, Виктор Личак (на фото темна синя сумка з наклейкою і в клітинку маленька сумочка, все підписано)
На жаль Славік по дорозі зібрав ще кілька ящиків гуманітарки, а пасажирів назад завтра не має… тому більше гуманітарки взяти не зміг. про памперси я на жаль не подумала… Треба шукати інші можливості доставки…
… Ось такі будні, празники, дні, години у Галини та її друзів…
Нехай Ангел помагає і оберігає!
Тетяна Спориніна,
фото автора і з архіву Галини Леонтій
