Медоносні бджоли полюбляють хімічні речовини, які вбивають їх. Вчені дійшли такого висновку, провівши експеримент, під час якого комахи віддавали перевагу цукрованій воді, яка була змішана з отрутою, аніж тій, у якій отрути не було.
Висновки, опубліковані у журналі Scientific Reports, свідчать про те, що гербіциди та фунгіциди являють собою більший ризик для популяції медових бджіл, ніж вважалося раніше, – інформує видання The International Business Times.
Нектар, який бджоли приносять до вулика, де він перетворюється на мед, може вплинути на здоров’я всієї колонії. Наприклад, новий тип інсектицидів, під назвою неонікотіноїд, здатен скоротити життя цих комах та послабити організацію вулика.
Навіть з хімічними речовинами, які, як відомо, негативно впливають на бджіл, часто залишається питання про те, наскільки сильно вони впливають на комах з точки зору того, скільки хімічних речовин проникає у довкілля та яка кількість бджіл контактує з ними.
Попередні дослідження засвідчили, що такий пестицид як хлоратоніл негативно впливає на джмелів, а гліфосат може вплинути на здатність бджіл навчатися та орієнтуватися у просторі.
Під час останнього дослідження бджолам запропонували звичайний цукровий сироп, а також солодку суміш, поєднану з декількома фунгіцидами та гербіцидами у різних концентраціях. Також були сполуки, які містили цукрову воду, змішану з природними хімікатами.
На додаток до хлоратолонілу, бджіл приваблював натуральний хімікат під назвою кверцетин, який міститься у багатьох джерелах їхньої їжі та несе користь для здоров’я.
«У нектарі є кверцетин, у пилку є кверцетин, він є своєрідним сигналом, який бджоли використовують для розпізнавання їжі», – повідомила дослідниця Мей Беренбаум з Іллінойського університету, США.
Попри те, що польові бджоли можуть винюхати потенційно небезпечні хімічні речовини, часом, вони позитивно класифікують хімікати, що використовуються у сільському господарстві. Це може пояснюватися тим, що бджоли стали сприймати хімікати як новий вид їжі, яку вони можуть збирати під час дефіциту.
