Психічні розлади, лише за офіційною статистикою, мають 3% українців. І цей показник, за даними Мінсоцполітики, рік від року зростає
Уперше Всесвітній день психічного здоров’я був відзначений 10 жовтня 1992 року з ініціативи Всесвітньої федерації психічного здоров’я. Темою цьогорічного Всесвітнього дня є психічне здоров’я на робочому місці. Тож до розмови запросили людину, яка роками стикалася з подібними проблемами у керованим нею колективах, – аналітика й експерта «Версій» з економічних питань, виробничника й політика, голову Асоціації виробників Буковини, мецената, засновника Фонду «Подаруй дитині життя», що опікується дітьми, хворими на рак, – Франца ФЕДОРОВИЧА.
Психічне здоров’я – це не відсутність психічних захворювань
Всесвітня організація охорони здоров’я визначає психічне здоров’я як стан благополуччя, в якому людина реалізує свої здібності, може протистояти звичайним життєвим стресам, продуктивно працювати й робити внесок у свою спільноту. У цьому сенсі психічне здоров’я є основою благополуччя людини й ефективного функціонування спільноти.
– Франце Карловичу, ви політик і підприємець, отже належите до тієї категорії осіб, які особливо часто потрапляють до стресових ситуацій. А від стресів – один крок до неврозів та психічних розладів. Більше того, мені відомо, що за часів Януковича вас «прокатили» із призначенням на посаду губернатора: ви вже приймали вітання, а на ранок на президентському сайті з’явилося інше прізвище… Щоби пережити подібне, треба мати доволі міцні нерви. Тож як ви рятуєтеся від депресій?
– Запобігаю виникненню. Зокрема, розставляю пріоритети. Людина має визначитися, що для неї у житті є головним – посада чи здоров’я… Недарма ж існує приказка, що у здоровому тілі – здоровий дух. Постійне фізичне навантаження дозволяє впоратися із будь-яким психічним напруженням. Без щоденної зарядки та пробіжки не уявляю свого життя. Та, попри це, треба розуміти, що депресія – це не просто поганий настрій. І тут на допомогу має прийти психічна грамотність. Адже всі ж ми маємо дні, коли нас буквально все не задовольняє й дратує.
– А що ж таке тоді депресія?
– Це відсутність бажань протягом тривалого часу на фоні пригніченого настрою, фізичної та розумової активності. І коли з цього стану людина не може вийти кілька місяців, вона потребує допомоги фахівця. На жаль, ситуація з психічним здоров’ям у світі бажає кращого: чверть людства, тобто одна людина з кожних чотирьох, бодай раз у своєму житті пережила депресивний епізод, який тривав щонайменше півроку. Для більшості причина, як правило, – смерть близьких людей.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), на психічні захворювання в наші дні страждають понад 450 мільйонів людей, а у західних країнах кожна сьома людина має параною, шизофренію чи схильність до депресій та алкоголізму.
– А як в Україні? У нас краще?
– На жаль, навпаки. За статистикою, в Україні на психічні розлади страждають 1,2 млн. осіб, а це понад 3% нашого населення. Україна за цим показником скорше є лідером у Європі: 2 мільйони українців щороку стають пацієнтами психіатричних лікарень. За оцінками фахівців, на різного кшталту нервові розлади страждає кожен третій українець, як повідомляють на сайті медуніверситету співробітники медико-психологічного центру БДМУ.
Сумно й боляче наводити такі цифри, та за останні 10 років кількість самогубств у країні збільшилася вдвічі. Водночас зауважу, що це стосується не тільки сучасних українців: людство на загал стало більш пригніченим, збудливим і депресивним. За прогнозами фахівців, до 2020 року психічні розлади увійдуть до першої п’ятірки хвороб і обженуть у цьому плані навіть серцево-судинні захворювання, які нині традиційно переважають у структурі захворювань населення земної кулі. Такі невтішні прогнози маємо від ВООЗ.
Добре їсти, добре спати – Бог здоров’я мусить дати
– Що кажуть науковці про причини такої, я б сказала, психічної катастрофи? Чому так стається?
– Факторів багато. Я ж наведу приклад із власного досвіду. Як засновник Фонду «Подаруй дитині життя», що опікується дітьми, хворими на рак, постійно спілкуюся із батьками хворих малят та лікарями. Так ось, нині серед пацієнтів відділення дитячої кардіоонкогематології найбільше дітей із тих районів і сіл, де займаються вирощуванням фруктів і де постійно обприскують хімікатами дерева. Скажу більше: 60 років тому рак вважався недугою старих людей, бо на нього, як правило, хворіли ті, кому було вже далеко за 50-60 років. Із рухом науково-технічного прогресу рак помолодшав і знахабнів, як казали лікарі ще у 80-ті роки минулого століття. Нинішня ж ситуація ще більш вражаюча: на рак хворіють немовлята! Як на мене, то це цивілізаційні наслідки. Думаю, з психологічними недугами відбувається те ж саме. Зокрема, фахівці стверджують, що зростанню психічних недуг особливо сприяють інформаційні перевантаження, політичні та економічні катаклізми в країнах. А передвісниками захворювань, зрозуміло, є стреси, які здебільшого й призводять до неврозів. А від неврозу лише крок до непоправних психічних розладів, про що вже йшлося.
– До речі, психологи визначили перелік професій, представники яких найбільш схильні до стресів, – це шахтарі, пожежники та лікарі. У цьому списку є й вчителі, психологи та журналісти…
– І все ж мушу сказати тривіальну річ: здоров’я населення залежить від рівня благополуччя цілого суспільства і від його уваги до цих проблем. Адже недарма, за статистикою, на Заході України найчастіше хворіють заробітчани, в Центральній Україні – ліквідатори аварії на ЧАЕС, на Сході – шахтарі. Інвалідизація від психічних захворювань вийшла у нас на друге місце серед інших захворювань.
– А як із осінньою депресією?
– Вона вважається найбільш поширеним видом з усіх наявних депресивних станів особистості. Хоча варто наголосити, що для людини, як і для природи в цілому, характерна певна циклічність. Все живе має своє народження, розквіт, занепад і смерть. Із настанням же осені все, так би мовити, «впадає в сплячку». Так, від одного свого товариша я щоосені чую одну і ту ж фразу: «Заздрю ведмедям, які взимку просто сплять»….
До речі, знаєте, чого нам бракує восени та взимку? Щоправда, на це запитання може дати відповідь і первачок. Так, світла! Без якого, як відомо, не утворюється серотонін, який так і називають – «гормоном щастя». Тож у сонячні дні наш настрій на висоті. Чи є вихід? Безперечно. Приміром, у Швеції й Данії я бачив море свічок, які білої днини горять у магазинах, кав’ярнях, музеях….
Але з негативних емоцій можна легко вийти, скориставшись такими простими речами, як прогулянки на повітрі та добрі сон і їжа, спілкування з друзями, цікава книжка, фільм тощо. Недарма у народі кажуть: добре їсти, добре спати – Бог здоров’я мусить дати.
А ще не варто псувати настрій одне одному – ні на роботі, ні вдома.
Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії»
