Замість бойлерів – теплові помпи, на виготовлення палива – автомобільні шини. Науковці ЧНУ обговорили актуальні проблеми можливого використання альтернативних джерел енергії у Чернівецькій області.
Ми багато обговорюємо альтернативні джерела енергії, але дуже мало робимо на їхнє впровадження та використання. Чимало керівників вважають, що альтернативні не можуть замінити мільярди кубометрів природного газу і мільйони тонн вугілля та нафти.
Про це йшлося на «круглому столі» в ЧНУ за участі науковців, представників підприємств краю, які займаються виготовленням невикопних видів палива і працюють на ринку технологічного обладнання для використання нетрадиційних носіїв енергії, та представників влади.
Професор С. Мельничук, ректор ЧНУ, акцентував увагу на нагальній необхідності використання будь-яких джерел енергії для зменшення використання викопних палив. Професор М. Марченко, директор Інституту біології, хімії та біоресурсів ЧНУ, підкреслив можливості науковців-хіміків, біологів і фізиків у широкому інформуванні громадян про потенціал нетрадиційних джерел енергії у Чернівецькій області і стимулюванні їхнього використання.
Теплові помпи у Німеччині використовують з 1939 року!
Для обігріву приміщень, нагрівання води для побутових потреб (кухні, ванни чи басейнів) можна використовувати теплові помпи. Професор-хімік Я. Тевтуль зауважив, що для більшості громадян – це фантастичні пристрої, а в Німеччині їх почали використовувати ще з 1939 року. Вже 30 років тому у Німеччині проекти теплозабезпечення нових приватних будівель створювали тільки на основі теплових помп. Для роботи теплової помпи потрібна електрична енергія. Але, затративши 1 кДж електричної енергії, можна отримати 3,5÷4,0 кДж теплової енергії без використання газу, вугілля, дров чи іншого палива.
Рідке паливо з відходів гуми не виготовляють через відсутність підтримки з боку держави
Науковці та ентузіасти, підкреслив доцент-хімік С. Борук, мають досвід використання відходів гуми, автомобільних шин і пластичних мас для виготовлення рідкого і газоподібного палива. Як відомо, ці відходи, які можуть стати сировиною, дошкуляють усім, а використати їх немає можливості. Чернівці могли би стати лідером з утилізації автомобільних шин і виготовлення рідкого палива, оскільки вже створені і випробувані експериментальні зразки обладнання. Відсутність підтримки державних установ призвела до того, що цей напрям використання нетрадиційних джерел енергії в нашій області закритий.
На лужанському підприємстві вироблений з відходів біогаз дозволяє заощадити до 20% природного газу
Відходи аграрного виробництва, тверді й рідкі, а також органічні побутові – сировина для виробництва біопалива, підкреслив доцент-хімік І. Вінклер. Надзвичайно важлива риса біопалива полягає в тому, що воно щорічно виростає, поновлюється, утворюється. Біопаливо за екологічною чистотою – на другому місці після газу водню. З гною та органічних відходів можна отримувати горючий газ із вмістом від 50 до 70 відсотків метану – який ми купуємо за кордоном.
У Європейському Союзі біогаз виготовляють у спеціальних генераторах, яких там понад 6,5 тис. Їх установлюють на міських очисних спорудах у спеціальних метантенках і видобувають з обладнаних звалищ побутових відходів біогаз. Наш чернівецький полігон твердих побутових відходів об’ємом 2 млн. м3 може «видавати» щорічно до 8 млн. м3 горючого газу протягом 30 років. У США такі «родовища» функціонують понад три десятиліття.
Про досвід використання відходів для виробництва біогазу повідомив Д. Катрюк, заступник директора з технічних питань Лужанського МПД ДП «Укрспирт». На цьому підприємстві вироблений з відходів біогаз дозволяє заощаджувати до 20% природного газу.
Чернівецька область має також чималий потенціал сонячної енергії. Про можливості використання «сонячних» систем у нашому регіоні розповів доц. І. Орлецький. А працівник компанії «Енергія природи» І. Ніколаєв продемонстрував обладнання для нагрівання води за допомоги енергії сонячного випромінювання.
Альтернативні джерела енергії здатні позбавити Україну енергетичної залежності
Те, про що говорилося за «круглим столом», – реалії для наших сусідів у Європі, до якої ми так прагнемо. В Чернівецькій області можна придбати теплові помпи різних модифікацій і потужностей, «сонячні батареї» та «сонячні» колектори, котли для твердого біопалива і біопаливо. Потенціал промислових підприємств дозволяє налагодити виробництво обладнання для виготовлення горючих біорідин і біогазів.
Чи заохочується і підтримується використання альтернативного палива хоча б на побутовому рівні? Використання дров для обігрівання приміщення може на 20% зменшити споживання природного газу. Здавалося б, це вигідно і для держави, і для громадян. Але за використання твердого палива чекає адміністративне покарання, про що написано в оголошеннях, розклеєних у центрі м. Чернівці.
А між тим, альтернативні джерела енергії – це та рятівна соломинка, за допомоги якої Україна може позбутися енергетичної залежності. Уявляю собі кількість скептичних облич і реплік: «Науковці – фантазери й абсолютно не знають реалій життя». На жаль, таких «реалістів» не може переконати навіть досвід розвинутих країн. А показовим стосовно відмови від викопних видів палива і використання альтернативних є досвід Данії. Там прийняті до виконання два сценарії розвитку зеленої енергетики. За посиленим сценарієм 2030 року імпорт нафти, вугілля й природного газу дорівнюватиме нулю. За цією цифрою – не тільки плани, але й реальна робота. Так, від 1992-го до 2003-ій данці зменшили імпорт вугілля майже вдвічі. Головні енергетичні потреби будуть забезпечені завдяки використанню біомаси, біогазу, рідких біопалив, енергії сонячного випромінювання й вітру.
Утім, Чернівецька область має позитивний досвід використання біопалива для обігрівання приміщень і зменшення залежності від імпорту природного газу. Похвальну активність у використанні подрібненої деревини, паливних пелет і паливних проявили працівники «Чернівцітеплокомуненерго», коледжу будівництва і архітектури, Череського на Сторожинеччині і Хотинського психоневрологічних будинків-інтернатів.
Учасники «круглого столу» дійшли висновку, що наявні законодавчі документи й інертність керівників різних рівнів стримують ініціативи щодо використання альтернативних джерел енергії на Буковині й кроки до досягнення енергетичної незалежності України.
Ярема ТЕВТУЛЬ, професор ЧНУ, член НСЖ України
