Для цього використали 5 видів ракет. 19 людей поранено, серед них четверо дітей. Наразі відомо про одного загиблого.
Одеський Спасо-Преображенський собор закладений 1794-го, освячений 1808-го, 1932-го закритий. 1936-го підірваний, бо, мовляв, «не являє собою архітектурної цінності». Ось як писав про це В. Грідін у замітці «Вибух на Соборній площі»:
«Вулицею Толстого рухався в напрямку собору натовп – тихий та сумирний… Наближаючись до паперті, де було вже не протиснутися, я спромігся роздивитися, що ж там було. Дзвін. Величезний, вищий за мене. Здавалося, він трохи дзвенів від напруженого стояння довкіл. Від стиснутого натовпу. Ніби це була жива істота, що була повалена й випускала дух… Я дивився на дзвін, який було чути в усіх куточках Одеси й навіть біля дністровського берега Біляївки. І який більше ніколи не задзвонить…
Утім, справжній похорон собору був іще попереду: за кілька днів він злетів у повітря, стрясаючи усе довкола страшенним гуркотом. Злетів так, що на вулиці Толстого повилітали шибки, хоча напередодні їх наказали заклеїти».
А далі читаємо у Р.Ципоркіса в роботі «Храми та монастирі Одеси та Одеської області»:
«Знищити собор, як і храм Христа Спасителя в Москві, було вельми важко, адже блоки, що складали стіни собору, були скріплені розчином на яєчному жовтку й не піддавалися роз’єднанню. Щоби підірвати величезну будівлю, було прийнято підірвати дзвіницю, щоби вона впала на собор і зруйнувала його. Розрахунок справдився».
Відновлення Спасо-Преображенського собору розпочалося 1999-го, 2010-го собор був освячений гундяєвим. Зруйнований росією нині вночі 23 липня 2023 року.
Джерело: FB Юлії Пятецької
