«Червона рута» – величезне блюдо Петриківського розпису, спеціально замовлене й подароване Катериною Ющенко Меморіальному музею Володимира Івасюка. Два золотаво-червоні птахи на ньому – символ вірного кохання. Голова благодійного фонду «Україна-3000» цього разу розповідала майже інтимне: «Я страшенно люблю цей музей, люблю сюди приїздити. Там у діаспорі «Червона рута» була для нас символом України. Як усі наші дівчата, я була трішки закохана у Володю. Його пісня допомагала нам бути українцями…».
Володимир Івасюк
Ця думка лейтмотивом пройшла крізь усю церемонію посвяти в студенти першокурсників Буковинського державного медичного університету. Свято відбулося у розкішному палаці «Академічний», який на всі роки навчання стане для майбутніх медиків осередком культури й дозвілля. Та головним буде навчання: 71 доктор наук і понад 300 кандидатів наук передаватимуть їм свої знання та навички.
Сьогодні над інструментами, здатними заворожувати чарівними звуками, чаклує кіцманчанин Орест Моргоч. Стати висококласним скрипковим майстром Орест Миколайович марив іще змалку. Прикметно, що босоноге дитинство майбутнього майстра пройшло на тій же малій батьківщині, де згодом народився автор «Червоної рути» Володимир Івасюк, який до речі, у шкільні роки вчився гри на скрипці
За останні 650 років територія Північної Буковини входила до складу 6 різних держав: упродовж 415 років (1359-1774) у складі Молдавського князівства, 143 роки (1775-1918) – Габсбурзької Австрії та Австро-Угорщини; майже 25 років (1918-1940, 1941-1944) – Румунії. Майже 48 років (1940-1941, 1944-1991) – Української РСР, а відтак і СРСР. Від 1991 року Чернівецька область – складова незалежної України
«Елегія для Галі» пролежала у Львівському архіві 30 років. Її знайшли там Галина та Оксана Івасюк. А нове життя дав дует «Скриня», чиїм творчим стартом стала перша «Червона рута».
Відвідайте виставку і знайдіть свого Володимира Івасюка. Знайдіть у тиші, яку не порушують зайві гучні слова і випадкові люди. Іноді побачене вимагає не пояснень, а лише бажання знайти