Літо буде насичене музикою й кіно, а осінь передбачається спокійнішою і обіцяє нам П’ятий, ювілейний, поетичний фестиваль Meridian Czernowitz і Львівський форум видавців.

Пропонуємо вашій увазі анонси найцікавіших фестивалів країни, що пройдуть протягом травня-вересня цього року.  

КВІТЕНЬ:

Свято шоколаду у Львові 

25-27 квітня

У Львівському палаці мистецтв ви поринете в атмосферу справжньої шоколадної казки. Протягом трьох днів найкращі українські виробники шоколаду представлять найсмачнішу продукцію. Відвідувачі матимуть змогу відвідати «Дитячу шоколадну країну», в якій усе виготовлене з шоколаду: місто з шоколадними будівлями, залізниця, шоколадні дерева; побувати на показі ексклюзивного одягу та аксесуарів від українських дизайнерів Lviv Fashion Week – ШокоFashion. Ця колекція одягу створена не тільки з традиційних матеріалів, а й зі справжнього шоколаду.

ТРАВЕНЬ:

«Флюгери Львова-2014»

1-4 травня, Львів

На етноджазовий фестиваль із неповторною власною атмосферою вже можна пакувати речі. У дворику біля львівської Ратуші зберуться джаз і рок-музиканти. Без театральних акцій, літературних читань і перформансів, звісно ж, не обійдеться.

Часто фестиваль виходить за межі площі Ринок і осідає у найвідоміших кав’ярнях і кнайпах міста. Його візитівкою вже стало ранкове прокидання з гуртом «Мертвий півень», що його потім змінив «ГИЧ-оркестр». Цього року традиція триватиме.

Серед учасників, імена яких уже відомі, є українсько-польський колектив Daga Dana.

Фестиваль збігається зі святкуванням Дня Львова.

«Черемош-фест»

2-4 травня, Криворівня Верховинського району, Прикарпаття.

«Черемош-фест» – це неймовірне поєднання розташування у Карпатах, якісної музики та активного туризму.

Свою участь у фестивалі вже підтвердили українські гурти KozakSystem, LosColorados,  «КораЛЛі», «ДримбаДаДзиґа», «Триста8ісім», «Гуцули», «Фліт», «Петрос», «Фолькнери», «Гуцул Каліпсо», «Перкалабські Придатки», «ТаРута», Сергій Підкаура, «Один в каное» та канадський гурт «Lemon Bucket Orkestra».

Туристичний компонент фестивалю – сплави бурхливим Чорним Черемошем, подорожі до мальовничих верхів (Писаний камінь, Довбушеві комори, оспіваний у «Тінях забутих предків» хребет Ігреця, Терношорське урочище), кінні прогулянки, веломандрівки, туристична переправа через Ріку та інші привабливі події.

Окрім того, організатори обіцяють майстер-класи з гончарства, кераміки та кулінарії. Покази фільмів, фотовиставки, читальню, телескоп та безкоштовний wi-fi на території навколо великої сцени.

До травня квитки на всі три дні «Черемош-Фесту» коштують по 120 гривень. У травні – 150 гривень.

ЧЕРВЕНЬ:

«Alfa Jazz Fest»

12-15 червня, Львів

«Alfa Jazz Fest»– міжнародний джазовий фестиваль, щороку проходить у червні у Львові.

Цьогоріч уже відомо, що на трьох фестивальних сценах виступлять Ларрі Карлтон  (США), Ди Ди Брайтвотер  (США), Еліан Еліас  с квартетом (Бразилія-США), «Miles Electric Band» (США), Едді Аллен & PUSH (США), Djabe (Угорщина), DACH (Україна-Австрія) та «Бумбокс»зі спеціальною джазовою програмою.

Квитки на головний майданчик фестивалю «Alfa Jazz Fest 2014» у продажу з квітня 2014 року.

«Park Live»

26-27 червня, Київ, «StereoPlaza».

Попередні фестивалі проводили на ВДНГ, але нинішнього року через політико-економічні умови організатори вирішили перенести його до київського клубу «StereoPlaza». 26 червня вперше в Україні виступить культовий гурт із ПАР «DieAntwoord», 27 червня – «Deftones», «Wolfmother» та «EnterShikari», 28 червня – «WildBeasts», 29 червня – «Skillet».

Організатори повідомляють, що тривають переговори про сольні концерти «HollywoodUndead» та «MarilynManson».

«TheBestCity.UA»

27-29 червня, парк культури та відпочинку «Новоселиця», Новомосковський р-н Дніпропетровської області

«TheBestCity»– щорічний міжнародний музичний фестиваль в Україні, який проводять із 2012 року. Цього року хедлайнерами першого дня стануть легендарні фінські рокери «HIM».Решту учасників організатори поки що тримають у таємниці.

На фестиваль можна придбати триденний абонемент або ж окремий квиток на будь-який день. Ціни – від 500 до 800 гривень.

«Трипільське коло»

Попередньо: 27-31червня, Ржищів, Київська область.

На фестивалі щороку панує одна з природних стихій: жива вода, енергійний вогонь, веселий вітер чи земля. Або всі разом шикуються в парад.Це екокультурна територія, де етномузика на кількох сценах гармонійно співіснує з народними танцями, мистецтвами, модою. Ідеологія «Трипільського кола» повертає учасників до витоків народної міфології.Фестиваль проводить музичні, фотоконкурси, змагання з ленд-арту.

Цього року стихією «Трипільського кола» буде Земля. Організатори ведуть переговори з учасниками.

ЛИПЕНЬ:

Шипіт 

1-7 липня, село Подобовець, Закарпатський район.

Якщо ви хіпі, панк чи щось подібне – вам сюди. Біля карпатського водоспаду 15 м заввишки немає жодних ознак цивілізації. Лише гарна природа, мир і спокій.

Щороку тут грандіозно святкують Івана Купала. Принаймні багаття і гарна компанія будуть точно. Коли фестиваль закінчується – не відомо нікому:він триває, доки не поїдуть останні учасники.

Супутників можна знайти в пабліку «Шипіт-2014» ВКонтакте. На фестивалі можна тимчасово змінити стиль життя на давньоукраїнсько-міфологічний. Намети і каремати просто незамінні.

«Країна мрій»

6-7 липня, орієнтовне місце проведення – Пирогово (Київ)

«Країна мрій»– міжнародний фестиваль етнічної музики. Як повідомили організатори, орієнтовне місце проведення цьогорічної «Країни мрій» – Пирогово. Хоча можливі зміни.

Фестиваль має вигляд народного гуляння-ярмарку, триває від 2 до 5 днів і, окрім виступів на головній сцені, включає також ярмарки виробів народного мистецтва та книжковий, майстер-класи з народних ремесел, виставку народного малярства, дитячу галявину, етнокухні тощо.

Одеський міжнародний кінофестиваль

11-19 липня, Одеса

Одна з головних кіноподій країни. Конкурсна програма складається з двох розділів: міжнародна і окрема українська. У першій беруть участь фільми з усього світу, переважно міжнародні або національні прем’єри. Програмний фокус фестивалю – фільми «арт-мейнстрім». Грандіозною подією заходу є резонансний open-air на знаменитих Потьомкінських сходах, які на один із фестивальних вечорів перетворюються на величезний кінотеатр просто неба. Цього року на глядачів чекає зустріч із фільмом «Шантаж» від п’ятиразового номінанта на премію «Оскар» і найкращого режисера трилерів усіх часів Альфреда Хічкока.

Нинішнього року організатори пообіцяли обов’язково включити в програму фільм про роль громадянського суспільства в Україні та у світі.

«Підкамінь» 

18-20 липня, селище Підкамінь, Львівська область.

На мальовничому узгір’ї біля стародавнього монастиря вже увосьме розташується міжнародний етнофестиваль.Неймовірна краса Північного Поділля, любов до всього українського – від музики до одягу – об’єднують учасників фестивалю «Підкамінь».

Фестиваль середньовічної культури «Форпост»
25-27 липня, Кам’янець-Подільський.
Фестиваль пройде на території Старої фортеці – однієї з найвидатніших споруд України. Його учасники, клуби військово-історичної реконструкції, житимуть у відтвореному середньовічному поселенні XIV-XV ст.
У програмі: відтворення середньовічних битв, повноконтактні лицарські бої 5 на 5, поєдинки в номінаціях щит/меч, меч/меч, турнір лучників, показові виступи та майстер-класи з історичного танцю, середньовічна ярмарка, робота автентичних харчевень, вуличний театр, вогняне шоу.

СЕРПЕНЬ:

«Бандерштат» 

Попередньо: 1-3 серпня, Луцьк

Фестиваль українського опору. Нинішній – актуальний, як ніколи. Опір організовують на всіх фронтах: музичному, літературному, історичному та мистецькому. Два ключові слова на «Бандерштаті»: сучасний і український. «Бандерштат» протиставляє автентичну українську музику російській попсі.

Наразі оргкомітет визначається з датами та учасниками.

«ZaxidFest-2014» 

8-10 серпня, село Родатичі біля Львова

Такої кількості якісної музики, зосередженої на одному фестивалі, не було давно. Відразу чотири сцени розмістяться open-air, у лісі біля ставків.

Від списку учасників розбігаються очі. На головній сцені: «Брати Гадюкіни», «Anti-Flag», «Ляпіс Трубецкой», «Noize MC. Lumen», «Скрябін», «Тартак», «Перкалаба», «Billy’s Band», «Sonic Syndicate».

Угорська треш-метал-команда «Ektomorf» буде хедлайнером першого дня рок-сцени.

Тут гратимуть: «Тінь Сонця», «Jinjer, Ukraina», «Skinhate», «Stigmata», «Тостер». На релаксовій «Keep Calm Stage»уже заброньоване місце для «the Retuses», «Tesla Boy», «Motorama», «Qarpa», «Один в каное» та «the Вйо».

Епатажні «Dakh Daughters» окупують арт-сцену фестивалю.

«Стародавній Меджибіж 2014»
23-25 серпня, Меджибіж, Хмельницька область.

У старовинному замку «Білий Лебідь» у селі Меджибіж на Хмельниччині під час святкування Дня Незалежності України пройдуть лицарські турніри, звучатиме середньовічна та рок-музика, а вечірню імлу розірве фаєр-шоу. Усе це можна побачити, відвідавши ювілейний X фестиваль історичних реконструкцій «Стародавній Меджибіж 2014». Планується участь близько 50 військово-історичних клубів, понад 400 учасників.

ВЕРЕСЕНЬ:

«MeridianCzernowitz»

5-7 вересня, Чернівці

«MeridianCzernowitz» – щорічний поетичний міжнародний фестиваль. Цього року він ювілейний, п’ятий. Організатори повідомили, що серед учасників фестивалю цього року будуть Катерина Бабкіна, Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Іздрик, Ігор Померанцев, Філіп Бек та інші.

Програму фестивалю складають поетичні читання, дискусії, лекції, виставки фотопоезії та скульптур, пов’язаних із поезією, театральні та музичні перфоманси, презентації книг та інше

Форум видавців у Львові

10-14 вересня, Львів

Форум видавців у Львові – найбільший український книжковий ярмарок і один із наймасовіших заходів такого типу в Східній Європі.

За словами організаторів, головна тема цьогорічного форуму –«1914-1991 –коротке двадцяте століття».

Головні країни-гості – з Дунайського регіону. Спеціальна тема – «UkrainEUkraine».

Спеціальні програми: «Тарас Шевченко. 200», фестиваль короткого оповідання до ювілею Михайла Коцюбинського, фестиваль перекладів «TRANSLIT», фестиваль редакторів «КОНТЕКСТ», Молода Республіка Поетів, Ніч поезії і музики нон-стоп.

Запрошено учасників із 25 країн світу.

«ГогольFest» 

13-25 вересня, Київ

Найгучніший культовий фестиваль сучасного мистецтва. На одній, як правило урбаністичній, території співіснують різні види мистецтва: скульптура, театр, музика, кіно, графіті, інсталяції. Без цього проекту Влада Троїцького важко уявити мистецький простір України взагалі.

На «ГогольFestі» панує світ немасового мистецтва. Його формують режисери, актори, скульптори, художники, яким є що сказати про сучасний світ мовою сучасного мистецтва.

Зараз Влад Троїцький шукає партнерів фестивалю.

Від Чернівців – до Уторопів і Коломиї

ІУ Всеукраїнський фестиваль поезії «Від Гуцулії – до кряжів донецьких», присвячений пам’яті поета-політв’язня, Шевченківського лауреата Тараса МЕЛЬНИЧУКА.

28 – 30 квітня

Фестиваль традиційно розпочнеться в Червоній залі ЧНУ ім.Ю. Федьковича, в якому свого часу навчався Тарас Мельничук. Давно назріла проблема гідного пошанування одного з небагатьох лауреатів Шевченківської премії, пов’язаних з нашим краєм і університетом. Відтак учасники фестивалю виступили з ідеєю перейменуваня вулиці Радищева, де у 50-х роках минулого століття у гуртожитку філфаку  мешкав майбутній шевченківський лауреат, на вулицю Тараса Мельничука та встановити на будинку меморіальну дошку.

Організатори фестивалю планують провести у стінах університету ще кілька важливих зустрічей, серед яких презентації книг Василя Герасим’юка «Кров і легіт» (четверта книга серії «Третє тисячоліття: українська поезія») і Тараса Мельничука «Князь росы» (переклади на російську Володимира Артюха).

Гості поетичного фесту: лауреати Шевченківської премії, поети Василь Герасим’юк та Анатолій Кичинський; лауреати Мельничуківських премій  Борис Бунчук, Володимир Вознюк, Віра Китайгородська, Микола Рачук, Василь Шкурган, Микола Близнюк, Василь Рябий, Ярослав Ясінський, Іван Війтенко, Василь Андрушко, Михайло Василенко; Володимир Артюх (Москва. Росія), Марія Людкевич, Віктор Палинський, Олександр Гордон (Львів), Софія Майданська, (Київ), Віталій Колодій, Катерина Міщенко, Богдан Мельничук, Інга Кейван, Світлана Кирилюк (Чернівці), Євген Баран, Роман Киселюк (Прикарпаття), молоді літератори Олена Герасим’юк, Христина Венгринюк, Василь Карп’юк, Богдан Стрільчик, Мар’ян Лазарук, Іван Киселиця, Роман Стадник, Мирослав Лаюк.

Безсумнівно, збудить великий інтерес зустріч з одним із перших перекладачів творів Тараса Мельничука російською мовою, поетом Володимиром Артюхом, який встиг уже видати дві книги Мельничука «Свеча солнца» та «Князь росы» у московських видавництвах. Він започаткував також серію «Украинская поэзия ХХ и ХХІ столетий».

29 квітня учасники фестивалю вирушать на батьківщину Тараса Мельничука, до села Уторопи на Косівщині, Прикарпаття, де поет і похований. У місцевому музеї – зустріч з школярами й односельцями. Великий поетичний вечір патріотичної лірики в Коломийському народному домі на Прикарпатті присвятять двом Тарасам – ювілярові Шевченку й Мельничуку.

Молодіжна тусовка поетичного фестивалю 29 квітня відбудеться в Чернівецькому меморіальному музеї Володимира Івасюка. Там вручать і літературну премію «Князь роси» ім. Т. Мельничука. Закриття форуму – в Центральному палаці культури   Чернівців, де свого часу відбувся єдиний творчий вечір шевченківського лауреата.

Підготували Руслан КОЗЛОВ і Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Запис Пакуй валізи: найочікуваніші фестивалі 2014-го спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Фото Антона Бурачека

«Понад 10 тисяч учасників Буковинського віча-2013 підтримали євроінтеграційний курс України!» – радісно прозвітували з чернівецької облдержадміністрації. – Територіальні громади з усіх районів області делегували на нинішнє віче у столицю Буковини своїх повноважних представників. На Центральній площі крайової столиці на велику народну раду зійшлися краяни з гірської Путильщини і Вижниччини, подністровських сіл Бесарабії, Покуття, міста енергетиків Новодністровська та Чернівців». Щоби зібрати на Центральній площі презентативний натовп, влада організувала ще й перевізників – ті безоплатно доставляли мітингувальників з районів.

«Підтримали євроінтеграційний курс Президента України і національно-культурні товариства області. На сцені Віча – керівники найбільших національних громад Буковини: української, румунської, польської, єврейської, молдавської, німецько-австрійської, вірменської, корейської, білоруської…»

Маріанна АНТОНЮК, журналістка:

 «Випало мені цими днями мандрувати громадським транспортом далекого сполучення. І їхала поруч пані. Вчителька. Навіть, як я зрозуміла, завучка. Вона цілий вечір телефонувала колегам. Поміж ввічливими загальними запитаннями про справи повідомляла, що в неділю треба обов’язково прийти відсвяткувати річницю Буковинського віча. А до п’ятниці – розписатися у складеному в школі списку про присутність. Говорила так, як тільки вчителі вміють – начебто м’яко, але на тому кінці дроту чудово розуміли, що прийти мусять. Або заміну собі знайти. 25 людей від колективу має бути, повідомляла кожному завучка. «Ну розумієте – то таке свято, що треба»,  – додавала вона багатозначно. І уточнювала: «Євроінтеграція».

– А що, чернівецькі росіяни не підтримали євроінтеграційні потуги нашого президента? – запитав я начальника управління культури Івана Петрусяка.

– Голова товариства російської культури був серед керівників національних культурних товариств на сцені. Я його персонально бачив, – запевнив мене Іван Васильович.

Ще цікавіша історія – з громадськими організаціями краю. Які начебто і організували віче…

– Наразі віче перестало бути справжнім вічем, бо його очолила влада, це просто історичний фарс. Усім добре відомо: якщо хочеш щось розвалити, його слід очолити, – заявив напередодні віча на прес-конференції «Від Буковинського Віча до Народної Ради» професор Тарас КИЯК, народний депутат другого скликання, один із членів-засновників Демократичної партії України, який стояв біля витоків Народного Руху. – Чи я піду на Віче? Звичайно, я піду: я хочу бачити, що то буде, я хочу вчитися, я хочу бути всередині того, що тут на Буковині відбувається. Якщо дадуть слово, виступлю, але проситися не буду.

 Матвій Куцак, депутат Чернівецької обласної ради, Партія Регіонів:

– Віче організувала не тільки влада, а й 103 громадські організації, які звернулися з ініціативою до громади. Бачите, ми сьогодні не афішуємо Партію Регіонів, ми робимо добру справу без будь-якої партійної символіки. Нам навіть Бог сприяє: бачите, який чудесний світлий день, були навіть жарти, що я домовився з Богом про погоду. І хотів би, щоби такі світлі дні на Буковині були завжди і сприяли нашому процвітанню.

– Я теж піду подивитися на Буковинське Віче, як і Тарас Романович, цікаво, що це буде таке? – додав Леонід САНДУЛЯК, співавтор Акту проголошення незалежності України 1991 р., один із засновників Народного Руху. – Та лише хочу сказати, що все, що робиться примусово, не має майбутнього. Лише те дієве, що йде знизу, від людей, від народу.

А професор Олег ПАНЧУК, один із фундаторів національного руху на Буковині 90-х років, відомий громадський діяч Буковини взагалі категорично заявив, що на Буковинське віче – не піде: «бо я свого часу повідомив пану Папієву, що не беру участі у жодних заходах, які організовує влада – це він знає. Тому не запрошує ні сюди й не на інші заходи».

І дарма. Бо, за словами голови обласної ради Михайло Гайничеру (на 19-ій позачерговій сесії), і Тарас Кияк, і Леонід Сандуляк, – попри весь попередній скепсис, – були в захваті(!) від побаченого і раділи(!) з того, що стали учасниками нинішнього буковинського віча.

Подихи Європи так скаламутили голови мітингувальникам, що голова ОДА Михайло Папієв навіть запропонував у зверненні до керівників Європейського Союзу та держав-членів ЄС проголосити, що Буковинське Віче 2013 року ініціює відзначати 3 листопада як День Європейської Буковини. Щоби принаймні один день на рік буковинці відчували себе європейцями? Якщо прагнень Президента Віктора Януковича виявиться недостатньо і в листопаді на Вільнюському саміті Угоду про асоціацію України з Євросоюзом не буде підписано, чи не виходитимуть ті ж мітингувальники на те ж віче з іншим – теж українським – «вибором»? І чи не запропонує губернатор відзначати 2014 – роком «Таможенної Буковини»?

Ігор КОНСТАНТИНЮК, Лідія КИРИЛЮК,  «Версії»

 

Михайло Шморгун, політолог: «Торжество політичних маніпуляцій на фоні колективного маразму або совковість із прапорами Євросоюзу» 

На так зване «Буковинське віче» не пішов принципово. Я поважаю себе й свідомо вибираю куди йти, а куди не йти. Такого божевілля й ганьби, думаю, буковинська громада давно вже не переживала: З листопада стало днем торжества політичних маніпуляцій на фоні колективного маразму. 

По-перше, тільки в епоху постмодерну і тотального невігластва можна поєднати «вужа з їжаком», а в даному конкретному випадку – явища Буковинського віча та прагнення підписати договір про асоціацію з Європейським Союзом. Буковинське Віче 1918 року було відчайдушним протестом проти спроб Румунської національної ради, створеної 27 жовтня 1918 року у Чернівцях, оголосити всю Буковину «румунською землею». Розуміючи, що протистояти румунській військовій потузі Північна Буковина не здатна, тодішні місцеві політики зробили  свій історичний вибір на користь приєднання до «Великої України».

До чого тут євроінтеграція? Ні до чого! Але є політична доцільність – у влади, є відсутність знань про ті історичні часи – у переважної більшості буковинців. Влада вирішила зманіпулювати, привернувши увагу не до фактв, а до міфів, які можна скласти у вигідному для себе  контексті. Тим більше, в період євроінтеграційної істерії. Так і сталося. Люди, що приїхали (або яких привезли), підняли руки «ЗА» звернення, які фактично нічого не значать і є порожніми деклараціями. Доля євроінтеграції перебуває в руках однієї людини. І до думки 10 тисяч буковинців вона дослухається в останню чергу.

По-друге, варто поаплодувати політтехнологам влади. Вони здійснили низку якісних маніпуляцій і надурили значну кількість людей. Перша підміна понять – поєднання цих двох історичних явищ, друга – імітація підтримки громадського сектору політики Януковича (вони зіграли на тому, що євроінтеграцію як зовнішньополітичний вибір підтримують понад 75% буковинців, хоча при цьому цнотливо забули згадати риторику президента часів його виборчої кампанії). Третя підміна понять – у так званому «зверненні віча до Президента», яке фактично означає символічну передачу буковинською громадою право Президенту вирішувати долю інтеграції. Словом – політтехнологи влади – молодці, справжні професіонали. Піпл схавав…

І, по-третє, останнє. Імітація віча не зробила нас європейцями. Чим ближче ми до Європи, тим більше на загал проглядає наш совковий характер. І мені не шкода тих бюджетників, яких використали маніпулятори, бо вони не європейці за своїм духом. Вони совки з прапорами Євросоюзу.

Запис Чи ходили вас на Віче? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Переможцями стали:

– у форматі 6 годин: 1 місце – команда «Профмонтаж», м. Чернівці;

2 місце – команда ЧНУ, м. Чернівці;

3 місце – команда ОЦТКУМ, м. Чернівці

– у форматі 3 годин: 1 місце – команда «Пілігрим», м. Чернівці;

2 місце – команда «Інка», м. Чернівці;

3 місце – команда Чернівецького КНТЕУ, м. Чернівці.

Запис Наввипередки з пляжу спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Солісту на сцені недостатньо грати вірні звуки – важливо добитися істинного звучання», – казав французький драматург і письменник Ерік-Емануель Шмітт. У чому полягає секрет справжньої майстерності? Який він, істинний музикант? На цю тему можна довго сперечатися, проте очевидним є факт: високий професіоналізм у поєднанні з емоційністю та артистизмом – запорука успіху музиканта-виконавця. А якщо таких музикантів шестеро? Примножується не лише успіх, а й величезна насолода від неперевершеної класики, що звучала 15 вересня у Залі органної та камерної музики.

Особливе захоплення публіки викликали виступи наймолодшого учасника концерту – 14-річного Костянтина Лукинюка

У концерті взяли участь солісти Чернівецької обласної філармонії – Віктор Білла (орган), Зося Фуга (віолончель), які блискуче виступили у сольних номерах та продемонстрували майстерність в ансамблевих; викладач-методист Чернівецького училища мистецтв ім. С. Воробкевича Людмила Мартинюк (скрипка), яка представила цілу плеяду учнів – талановитих скрипалів. Серед них – студент Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка Олег Мильцев, а також студенти Чернівецького училища мистецтв ім. С. Воробкевича – Микола Полянко та Костянтин Лукинюк.

– Ініціатор концерту – Віктор Білла, –  розповіла Людмила Мартинюк. –  Це була його концепція, його ідея – зробити  акцент на бароковій музиці. Загалом, за характером і настроєм концерт був  витриманий в одному стилі».

Винятково насичена програма концерту охопила різнохарактерні твори Вівальді, Баха, Генделя, Гайдна, Моцарта, Вілла-Лобаса. Загострений драматизм, експресія барокових майстрів та життєствердна енергія  класиків не залишили байдужими слухачів. Божественної краси музика Моцарта, що завершувала концерт, наповнила зал особливим теплом (під час виконання його сонат увімкнули світло, що створило додатковий «сонячний» ефект).

Бурхливими оплесками переповнений зал вітав кожний виступ. Особливе  захоплення публіки викликали виступи наймолодшого учасника концерту – випускника Музичної школи №2 (клас Н. Лютової), а нині студента першого  курсу училища Костянтина Лукинюка (клас Л. Мартинюк). Цей юний скрипаль, у свої 14 років є лауреатом чисельних міжнародних конкурсів та учасником різноманітних концертів.  Ось і виступ 15 вересня обернувся для Костянтина черговим тріумфом.

– Перед виступом не стільки хвилювався, скільки… радісно передчував, мене охопила  ейфорія. Виступати перед публікою, особливо коли позаду тебе симфонічний оркестр, або орган – це щось надзвичайне. Коли граєш такі твори та ще й у такому залі – викладаєшся на всі 100%. Своїм успіхам я завдячую вчителям – Наталії Лютовій  та Людмилі Мартинюк, а також мамі. Саме завдяки їй я почав займатися музикою.  Щоби стати хорошим виконавцем, треба багато займатися. Музика для мене – як їжа. Людина ж не харчується раз на день багато, а потім голодує? Так і музикант не може раз на тиждень займатися, а потім відпочивати… Треба не лише мати бажання грати, але й постійно працювати, вдосконалюватися…

Тетяна КОГУТ, музикознавець

Запис Барокова музика за ініціативи Віктора Білла спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Неподалік фортеці розкинулося середньовічне шатрове містечко, де мешкали учасники фесту. На ристалищі відбувалися кінні бої та бугурти – піші бої лицарів із України, Росії, Білорусії, Молдови й Татарстану. Глядачі, окрім кінних турнірів, споглядали змагання лучників, відвідували історичну ярмарку, інтерактивні та дитячі майданчики.

Побут у шатровому містечку відповідав епосі. Жителі містечка користувалися виключно дерев’яним та глиняним посудом. Їжу варили в казанках, здебільшого мідних і латунних.

Участь у боях брало біля 350 учасників.

Змагання на ристалищі оцінювали професійні судді з Москви, одним з них був Володимир ТЄРЄХОВ, головний суддя змагань, який розповів, що існують спеціально розроблені правила, так само, як і в інших видах спорту, тобто є заборонені дії та дозволені. – Зазвичай бої для піхоти тривають дві хвилини, – продовжив суддя. – Для кінних бійців – формула «три сходки, три удари». Для бійців існують правила: При поєдинках на списах удар в щит оцінюється в одне очко, удар в корпус у два очка, якщо боєць наніс такий міцний удар і зламав спис – це три очка, а якщо вибив іншого із сідла – чотири. Піхоті – заборонено бити в пах, в стопи та колоти зброєю. У кавалерії заборонений удар у голову: за це виноситься попередження, при повторному випадку бійця знімають із боїв. Бійця одразу ж дискваліфікують за удар коня.

У кінному турнірі І місце зайняв клуб «Кавказьке братство» (Росія), друге – збірна України, і третє – збірна Московського регіону.

В усіх учасників були неймовірно красиві костюми. Та найбільше мене зачарував «шотландець» з Києва, який не хотів розкрити вартість свого вбрання. – На цьому фестивалі ми з побратимами вперше, нам тут дуже сподобалося, тому наступного року обов’язково приїдемо. Представляємо клуб «Союз шотландських кланів Альба». Це україно-російське об’єднання реконструкторів Шотландії XVII – XVIII століття.

Та по секрету шотландець сказав нам: Якщо костюм шити власноруч, то він коштуватиме 2 тис. грн., якщо замовляти у професіоналів, то 5 тис. і більше.

Оселилися ми в шатровому містечку, тому проблем із житлом немає. Хочу додати, що тут у вас дуже привітні люди та надзвичайно смачне пиво. Тут є все, що треба для життя.

Ярина, відвідувачка фестивалю з Києва:

Ми з друзями щороку приїжджаємо до Хотина й Кам’янця. Фестиваль чудовий, але тут три проблеми: погані дороги, недостатня кількість готелів і трибуни, яким бракувало накриття тому ми мало не спеклися. Передайте це організаторам та владі, може, зрозуміють.

Ціни квитків «кусалися»: на один день ціна становила 100 грн., на 4 дні – 250 грн., дітям день обходився у 50 грн., жителям Хотина, що мають прописку, – теж 50.

Ці музики приїхали на фестиваль аж із Москви, вони розважали відвідувачів своїм співом та середньовічною музикою.

Та не будемо про погане, бо подарував усім нам фест захопливу подорож у минуле, де всі охочі стріляли з лука та брали  участь в інтерактивних іграх.

Лідія КИРИЛЮК, «Версії», фото автора

Запис Середньовічний Хотин спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Для «юних чернівчан» нинішні «Маски Мельпомени» – вже другі. Перша поїздка була, так би мовити, вимушеною: на підтвердження звання зразкового театру. Презентували тоді виставу за твором Ольги Кобилянської «Меланхолійний вальс» і навіть повернулися з дипломами фестивалю.

Цього разу довелося їхати власним (батьківським!) коштом, бо міська рада не виділила грошей на поїздку. Однак хороші люди виділили 1200 доларів спонсорської допомоги. За  участь у фестивалі за кожного слід заплатити 980 грн, а ще дорога – 300 грн.
Прикметно, що від Західної України приїхали актори лише з нашого міста. Як підкреслює керівник театру, всі постановки були російською мовою: – У Харкові відчували себе іноземцями: лише наша вистава була українською.

Вже після виступу інші учасники хвалили за те, виступаємо рідною мовою.
«Юний чернівчанин» Влад Барінов: – Загалом ми задоволені поїздкою. Участь у таких фестивалях завжди є корисною. Ми не лише показували власні напрацювання, але й вчилися на помилках інших. Спектаклі всі різні – й кожен цікавий. Відзначив для себе кілька нових ідей. Напевно, найголовніше, це спілкування, обмін досвідом. Тут усе видно, як на долоні. Зростає бажання грати краще. Ми затоваришували з акторами з інших міст, що теж радує. Проводилися майстер-класи, розважальна програма включала в себе басейн та цікаві ігри. Хотів би поїхати ще.

Інна Даніліна: – Фестиваль є пізнавальним для наших вихованців. Адже в поїздці головне – спілкування та обмін досвідом. Ми затоваришували з киянами ще минулого разу, тож були дуже раді побачитися знову. Це наші друзі.
Після подібної поїздки завжди є стимул зростати в акторській майстерності. Відтак активно готуємося до нових висот. Вихованці середньої групи працюють над виставою за циклом дитячих оповідань Рєєти Неємелії «Скарби лісових ельфів» А молодші пристосовують до сцени «Пригоди в лісовій школі» Всеволода Нестайка. І старша група має в роботі виставу –  це «Тринадцята зірка» за В. Ольшанським.

Олена ДОРОШ, «Юнпрес»

Запис Театр юних чернівчан: У Харкові відчували себе іноземцями спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У Чернівцях 26 травня відбудеться акція «Велодень-2012». Основним заходом акції є велопробіг у колоні вулицями міста.

Збір учасників велопробігу о 09:30 на площі Соборній. Попередній маршрут пробігу: площа Соборна – вул. Червоноармійська – проспект Незалежності – вул. Головна – вул. Комарова – вул. Червоноармійська – вул. Гайдара – вул. Стасюка – вул. Воробкевича – вул. Південно-Кільцева – вул. Головна – паркінг ТРЦ «DEPO’t». На місці фінішу передбачена конкурсна та розважальна програми.

Вл. інф.

Запис Велодень-2012 спершу з'явиться на Медіа-Версії.