Міжнародний історичний фестиваль «Середньовічний Хотин» цьогоріч відбувався 9 – 12 травня. Родзинкою дійства для мене як для глядача–новачка був кінний турнір та піші поєдинки лицарів. Їхні важкі металеві костюми захоплювали й нагадували, що бути лицарем не так-то просто: не кожен зможе, надягнувши подібне вбрання, ще й боротися з іншими. Продавці, як і лицарі, були вбрані в середньовічні костюми, що нагадували про ту епоху. А вечорами глядачів та учасників розважали автентичні фолькколективи та фаєр-шоу.
Неподалік фортеці розкинулося середньовічне шатрове містечко, де мешкали учасники фесту. На ристалищі відбувалися кінні бої та бугурти – піші бої лицарів із України, Росії, Білорусії, Молдови й Татарстану. Глядачі, окрім кінних турнірів, споглядали змагання лучників, відвідували історичну ярмарку, інтерактивні та дитячі майданчики.
Побут у шатровому містечку відповідав епосі. Жителі містечка користувалися виключно дерев’яним та глиняним посудом. Їжу варили в казанках, здебільшого мідних і латунних.
Участь у боях брало біля 350 учасників.
Змагання на ристалищі оцінювали професійні судді з Москви, одним з них був Володимир ТЄРЄХОВ, головний суддя змагань, який розповів, що існують спеціально розроблені правила, так само, як і в інших видах спорту, тобто є заборонені дії та дозволені. – Зазвичай бої для піхоти тривають дві хвилини, – продовжив суддя. – Для кінних бійців – формула «три сходки, три удари». Для бійців існують правила: При поєдинках на списах удар в щит оцінюється в одне очко, удар в корпус у два очка, якщо боєць наніс такий міцний удар і зламав спис – це три очка, а якщо вибив іншого із сідла – чотири. Піхоті – заборонено бити в пах, в стопи та колоти зброєю. У кавалерії заборонений удар у голову: за це виноситься попередження, при повторному випадку бійця знімають із боїв. Бійця одразу ж дискваліфікують за удар коня.
У кінному турнірі І місце зайняв клуб «Кавказьке братство» (Росія), друге – збірна України, і третє – збірна Московського регіону.
В усіх учасників були неймовірно красиві костюми. Та найбільше мене зачарував «шотландець» з Києва, який не хотів розкрити вартість свого вбрання. – На цьому фестивалі ми з побратимами вперше, нам тут дуже сподобалося, тому наступного року обов’язково приїдемо. Представляємо клуб «Союз шотландських кланів Альба». Це україно-російське об’єднання реконструкторів Шотландії XVII – XVIII століття.
Та по секрету шотландець сказав нам: Якщо костюм шити власноруч, то він коштуватиме 2 тис. грн., якщо замовляти у професіоналів, то 5 тис. і більше.
Оселилися ми в шатровому містечку, тому проблем із житлом немає. Хочу додати, що тут у вас дуже привітні люди та надзвичайно смачне пиво. Тут є все, що треба для життя.
Ярина, відвідувачка фестивалю з Києва:
Ми з друзями щороку приїжджаємо до Хотина й Кам’янця. Фестиваль чудовий, але тут три проблеми: погані дороги, недостатня кількість готелів і трибуни, яким бракувало накриття тому ми мало не спеклися. Передайте це організаторам та владі, може, зрозуміють.
Ціни квитків «кусалися»: на один день ціна становила 100 грн., на 4 дні – 250 грн., дітям день обходився у 50 грн., жителям Хотина, що мають прописку, – теж 50.
Ці музики приїхали на фестиваль аж із Москви, вони розважали відвідувачів своїм співом та середньовічною музикою.
Та не будемо про погане, бо подарував усім нам фест захопливу подорож у минуле, де всі охочі стріляли з лука та брали участь в інтерактивних іграх.
Лідія КИРИЛЮК, «Версії», фото автора
