На початку лютого Українська рада бізнесу (УРБ) і Союз українських підприємців (СУП), які об’єднали 73 бізнес-асоціації і понад 35 тис. підприємств у Національну бізнес-коаліцію, презентували ТОП-10 пріоритетів, які нова влада може взяти за основу своєї майбутньої програми з реформування економіки України. «Версії» звернулися до свого постійного автора й експерта з питань економіки, який знає проблеми бізнесу не з чуток, голови обласної ГО  «Асоціація виробників Буковини» Франца Карловича ФЕДОРОВИЧА, з одним запитанням: наскільки актуальні опубліковані 10 пунктів для його власного бізнесу і його колег з Асоціації.

Зрозуміло, що Українська Рада бізнесу зробила велику роботу, зібравши й сформулювавши найбільш важливі та спільні проблеми вітчизняних підприємців і сконцентрувавши їх проблеми у 10-ти містких формулах. Зрозуміло й те, що абсолютно всі бізнесові проблеми України задовольнити 10-ма пунктами неможливо. Але поява такого документа напередодні виборів може означати одне: наша занедбана, занехаяна економіка не підніметься з колін, якщо не дослухатися до тих, хто безпосередньо займається нею.

Держава і бізнес мають бути партнерами

Звісно, і для мене, для мого бізнесу серед цих 10 пунктів є безумовно корисні, які, так би мовити, не потребують і коментування, як скажімо найперший пункт, про заміну податку на прибуток податком на виведений капітал для всіх компаній. Не спричиняє заперечень і необхідність зниження податкового навантаження на фонд оплати праці, адже це, може, найголовніша причина тіньового працевлаштування і ще цілої низки соціальних наслідків, як то лікарняні, декретні, майбутні пенсії.  

На часі й створення єдиного органу з розслідування економічних злочинів замість цілої низки служб – від податкової міліції до економічних підрозділів правоохоронних органів.

Як я, так і багато моїх колег давно наголошуємо на справжньому безпаперовому документообігу. Навіщо гратися з паперами, коли вся інформація про підприємство та його діяльність міститься в державних базах даних?!

Чи можна позбутися монополій?

Це одне із найважливіших питань нашої економіки. Як реально позбутися монополії на ринках тепло- та енергопостачання, забезпечити рівний доступ підприємств до товарів та послуг, природних монополій, зокрема, електромереж і приватної тяги тощо – це велика проблема. І зробити це треба насправді, а не удавано хоч і складно, але можна. Антимонопольний комітет має стати головною структурою в державі, яку боятимуться більше за прокуратуру. Ну а те що з «Черніввцігазу» виділили «Чернівцізбут», а з Чернівціобленерго – облелектропостачальною компанією поки що ні бізнесу, ні людям  нічого не дало. Завдяки цій реструктуризації  лише більше грошей стали збирати. Та щей  усе це викупили росіяни… Вважаю, що, крім усього, треба ліквідувати НКРЕКП – бо вона насправді є звичайнісінькою посредницькою структурою і тільки посилює монополізацію енергоринків.

Щодо перевірок: Чесність має бути вигідною

Усі роки штучно створювалася ситуація, за якої чесно вести бізнес в Україні було практично неможливо. Так було дуже вигідно чиновникам – тримати підприємця на гачку. Просто реформувати перевірні та контрольні органи замало, поки не реформуються й підходи до наслідків перевірок. Наразі вони доволі формальні: знайшли порушення –  наклали штраф, ніхто не несе персональної відповідальності. Усі штрафи в кінцевому результаті лягають на платників податків  – тобто тих людей, для захисту яких нібито й проводиться контрольно-перевіркова робота.

Податки й закони – прості та зрозумілі

Ухвалення нового Податкового Кодексу Розвитку та Митного кодексу має на меті провести деофшоризацію економіки та радикально зменшити розмір шкідливих прямих податків, модифікувати податок на землю тощо.

Запровадження сучасного трудового права, заснованого на свободі трудового договору, спрощення формальностей та зменшення штрафних санкцій теж на часі. Але це дл великих підприємств, де колектив на зборах буде вирішувати всі свої питання.

Чи потрібне збереження спрощеної системи оподаткування? Так, коли воно спрямоване на сприяння легальному мікро- і малому підприємництву.

Спрощена система створена початково для сімейного бізнесу, та доволі прикладів, коли  нею користаються великі підприємства. А контрольні органи «не бачать», як «спрощенці» на паперах насправді стають олігархами, наживаючись на людях, гальмуючи економіку і виводячи кошти за кордон.

Та, як на мене, чи не найбільша проблема і для бізнесу, і для держави, яка, власне, й породжує усі викривлення й котить економіку до прірви – те, що мало не 30 років багато проблем залишається на стадії розмов, а лихоманка з реформами часто обертається на погіршення. Може, час залучати до реформування фахівців? Пора вже виховати справжніх реформаторів – кризових менеджерів, аналітиків, знавців світових тенденцій в економіці, а не діяти за приказкою «Хоч гірше – аби інше». Ну і в цьому, сподіваюсь, нам мають допомогти нинішні вибори. Шанс маємо…

Бізнесова ТОП-десятка: чого підприємці чекають від майбутнього президента

На початку лютого Українська рада бізнесу (УРБ) і Союз українських підприємців (СУП), які об’єднали 73 бізнес-асоціації і понад 35 тис. підприємств у Національну бізнес-коаліцію, презентували ТОП-10 пріоритетів, які нова влада може взяти за основу своєї майбутньої програми з реформування економіки України. «Версії» звернулися до свого постійного автора й експерта з питань економіки, який знає проблеми бізнесу не з чуток, голови обласної ГО  «Асоціація виробників Буковини» Франца Карловича ФЕДОРОВИЧА, з одним запитанням: наскільки актуальні опубліковані 10 пунктів для його власного бізнесу і його колег з Асоціації.

Зрозуміло, що Українська Рада бізнесу зробила велику роботу, зібравши й сформулювавши найбільш важливі та спільні проблеми вітчизняних підприємців і сконцентрувавши їх проблеми у 10-ти містких формулах. Зрозуміло й те, що абсолютно всі бізнесові проблеми України задовольнити 10-ма пунктами неможливо. Але поява такого документа напередодні виборів може означати одне: наша занедбана, занехаяна економіка не підніметься з колін, якщо не дослухатися до тих, хто безпосередньо займається нею.

Держава і бізнес мають бути партнерами

Звісно, і для мене, для мого бізнесу серед цих 10 пунктів є безумовно корисні, які, так би мовити, не потребують і коментування, як скажімо найперший пункт, про заміну податку на прибуток податком на виведений капітал для всіх компаній. Не спричиняє заперечень і необхідність зниження податкового навантаження на фонд оплати праці, адже це, може, найголовніша причина тіньового працевлаштування і ще цілої низки соціальних наслідків, як то лікарняні, декретні, майбутні пенсії.  

На часі й створення єдиного органу з розслідування економічних злочинів замість цілої низки служб – від податкової міліції до економічних підрозділів правоохоронних органів.

Як я, так і багато моїх колег давно наголошуємо на справжньому безпаперовому документообігу. Навіщо гратися з паперами, коли вся інформація про підприємство та його діяльність міститься в державних базах даних?!

Чи можна позбутися монополій?

Це одне із найважливіших питань нашої економіки. Як реально позбутися монополії на ринках тепло- та енергопостачання, забезпечити рівний доступ підприємств до товарів та послуг, природних монополій, зокрема, електромереж і приватної тяги тощо – це велика проблема. І зробити це треба насправді, а не удавано хоч і складно, але можна. Антимонопольний комітет має стати головною структурою в державі, яку боятимуться більше за прокуратуру. Ну а те що з «Черніввцігазу» виділили «Чернівцізбут», а з Чернівціобленерго – облелектропостачальною компанією поки що ні бізнесу, ні людям  нічого не дало. Завдяки цій реструктуризації  лише більше грошей стали збирати. Та щей  усе це викупили росіяни…  Вважаю, що, крім усього, треба ліквідувати НКРЕКП – бо вона насправді є звичайнісінькою посредницькою структурою і тільки посилює монополізацію енергоринків.

Щодо перевірок: Чесність має бути вигідною

Усі роки штучно створювалася ситуація, за якої чесно вести бізнес в Україні було практично неможливо. Так було дуже вигідно чиновникам – тримати підприємця на гачку. Просто реформувати перевірні та контрольні органи замало, поки не реформуються й підходи до наслідків перевірок. Наразі вони доволі формальні: знайшли порушення –  наклали штраф, ніхто не несе персональної відповідальності. Усі штрафи в кінцевому результаті лягають на платників податків  – тобто тих людей, для захисту яких нібито й проводиться контрольно-перевіркова робота.

Податки й закони – прості та зрозумілі

 Ухвалення нового Податкового Кодексу Розвитку та Митного кодексу має на меті провести деофшоризацію економіки та радикально зменшити розмір шкідливих прямих податків, модифікувати податок на землю тощо.

Запровадження сучасного трудового права, заснованого на свободі трудового договору, спрощення формальностей та зменшення штрафних санкцій теж на часі. Але це дл великих підприємств, де колектив на зборах буде вирішувати всі свої питання.

Чи потрібне збереження спрощеної системи оподаткування? Так, коли воно спрямоване на сприяння легальному мікро- і малому підприємництву.

Спрощена система створена початково для сімейного бізнесу, та доволі прикладів, коли  нею користаються великі підприємства. А контрольні органи «не бачать», як «спрощенці» на паперах насправді стають олігархами, наживаючись на людях, гальмуючи економіку і виводячи кошти за кордон.

Та, як на мене, чи не найбільша проблема і для бізнесу, і для держави, яка, власне, й породжує усі викривлення й котить економіку до прірви – те, що мало не 30 років багато проблем залишається на стадії розмов, а лихоманка з реформами часто обертається на погіршення. Може, час залучати до реформування фахівців? Пора вже виховати справжніх реформаторів – кризових менеджерів, аналітиків, знавців світових тенденцій в економіці, а не діяти за приказкою «Хоч гірше – аби інше». Ну і в цьому, сподіваюсь, нам мають допомогти нинішні вибори. Шанс маємо…

Запис Франц ФЕДОРОВИЧ про те, чого підприємці чекають від майбутнього президента спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Двостороння робоча зустріч делегацій Чернівецької області та Сучавського повіту Румуніїї, проведення якої ініціював голова Чернівецької обласної ради Іван Мунтян, відбулася у вівторок, 20 березня, на території Міжнародного автомобільного пункту пропуску «Порубне-Сірет». Участь у зустрічі взяли голова Сучавської повітової ради пан Георге Флутур і голова Чернівецької обласної державної адміністрації Олександр Фищук, а також представники профільних українських та румунських служб, управлінь, установ і організацій.

Сторони обговорили та погодили 12 проектних пропозицій у сфері розбудови прикордонної транспортної інфраструктури, збереження та популяризації культурної спадщини, підвищення якості освіти та охорони здоров’я, розвитку туризму та спільного реагування на надзвичайні ситуації природного й техногенного характеру, які впродовж наступних шести тижнів необхідно подати на розгляд Спільного технічного секретаріату Спільної операційної програми «Румунія – Україна 2014-2020». Орієнтовна вартість зазначених проектів становить 12 млн євро.

Зокрема, передбачається проведення ремонту під’їзного шляху до КПП «Шепіт», покращення системи професійної освіти у сфері сільського господарства (на базі Глибоцького професійного ліцею), покращення якості надання невідкладної медичної допомоги (на базі ОКУ «Лікарня швидкої медичної допомоги») та якості надання малоінвазивних медичних послуг (на базі ОКУ «Чернівецька обласна клінічна лікарня»), підвищення безпеки життєдіяльності населення від чинників радіаційного та хімічного зараження, відродження давніх ремесел (на базі Чернівецького учбово-методичного центру культури Буковини), реалізація низки заходів на території Сучавського повіту Румунії.

Намір про спільну реалізацію відповідних проектів сторони задекларували під час спільного засідання депутатів Чернівецької обласної та радників Сучавської повітової рад 21 жовтня 2016 року.

«Сьогодні ми підійшли впритул до реалізації домовленостей, досягнутих нами під час спільного засідання Чернівецької обласної та Сучавської повітової рад, проведеного у жовтні 2016 року. І мене дуже тішить той факт, що наші румунські партнери як і раніше декларують бажання спільно змагатися за європейський фінансовий ресурс, який може бути використаний для розвитку обох наших регіонів. За це хотів би щиро подякувати своєму колезі, голові Сучавської повітової ради пану Герге Флутуру. Адже географія дії Спільної операційної програми «Румунія – Україна 2014-2020» не обмежується територією Чернівецької області та Сучавського повіту і ми повинні бути свідомі того, що конкуренція буде доволі жорсткою. Саме тому вважаю, що запорукою нашої спільної перемоги є чітка координація дій і жорсткий контроль на всіх етапах підготовки та подачі проектних пропозицій», – відзначив Іван Мунтян, звертаючись до учасників робочої зустрічі.

Запис Чернівецька область та Сучавський повіт Румунії підготують низку спільних проектних пропозицій в рамках Спільної операційної програми «Румунія – Україна 2014-2020» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Експерти вважають, що Україна в будь-якому випадку виконає всі зобов’язання перед Фондом

У другій декаді лютого в Україні працювала технічна місія МВФ. Українці стали знову гадати: дадуть чи не дадуть грошей, і якщо ні – що буде з цінами і курсом долара? Ні українська, ні міжнародна сторони не вважали за потрібне докладно прокоментувати завдання і результати візиту. В принципі, з боку МВФ це можна пояснити: технічна місія не передбачає ні публікації звітів, ні змін домовленостей, вона допомагає вирішити саме технічні, процедурні питання. Але обтічні коментарі давала і українська сторона, що стало приводом для багатьох говорити про те, що жодного прогресу в відносинах МВФ і України немає. Тим більше, співробітники МВФ підкреслювали: візит відбувся виключно на прохання української сторони.

Висновки експертів, які були зроблені після закінчення візиту, відрізнялися різноманітністю. Одні говорили про те, що МВФ пішов назустріч Україні і скоротив список вимог з чотирьох до двох. Інші – що в відносинах намітилася криза або навіть справа йде до розриву відносин, і так далі.

Ми вирішили розібратися, що ж становлять собою “вимоги МВФ”. Чому вони то “змінюються”, то “пом’якшуються”, то навпаки. І чому Україна “йде на поводу” у МВФ, в чому звинувачують керівництво країни деякі експерти.

Хто складає для України план реформ

На сайті МВФ можна простежити всю історію взаємин України і цієї міжнародної фінансової організації з 1992 року. На сторінці, присвяченій Україні, значиться, що наша країна входить до числа найбільших боржників МВФ, займаючи друге місце після Греції. За час незалежності ми отримали 9 траншів. Станом на 31 січня 2018 року сума непогашених боргів становить 8522,1 млн доларів у курсі спеціальної грошової одиниці МВФ – SDR.

Нинішня програма фінансування здійснюється на підставі трьох пов’язаних документів, з якими можна ознайомитися на сайті МВФ: Листа про наміри, Меморандуму про економічну і фінансову політику і Технічного меморандуму про взаєморозуміння.

У листі про наміри, який підписали президент Петро Порошенко, а також тогочасні прем’єр Арсеній Яценюк, міністр фінансів Наталія Яресько та голова НБУ Валерія Гонтарева, Україна просить у Фонду нову 4-річну програму на суму 12,3 млрд в SDR, або 17,5 млрд доларів США. “Ми використовуватимемо цю підтримку для реалізації амбітної економічної програми, яка включає повну макроекономічну перебудову і глибокі структурні реформи, націлені на поліпшення економічних перспектив і підняття рівня життя населення”, – йдеться в листі.

“Доданий Меморандум економічної та фінансової політики викладає в деталях економічну програму, яку уряд України здійснюватиме за підтримки МВФ та інших міжнародних партнерів”, – написано далі в листі.

Як заявляють сьогодні експерти, для отримання Україною наступного траншу МВФ вимагає створити Антикорупційний суд, підвищити пенсійний вік і ціни на газ. У числі інших вимог називають масштабну приватизацію і закон про продаж землі.

Всі ці, а також інші заходи були викладені в Меморандумі. Наприклад.

“Пенсії. Щоб адаптуватися до демографічних тенденцій і зміцнити стійкість пенсійної системи… ми зробимо кілька заходів щодо економії. Зокрема, ми зменшимо допомогу для працюючих пенсіонерів та обмежимо можливість дострокового виходу на пенсію шляхом поступового (по 6 місяців на рік) збільшення пенсійного віку на 5 років і необхідного стажу на 5 років, а також для деяких професій – права на достроковий вихід на пенсію… Ці заходи приведуть до загальної економії не менше 1,6 млрд грн”, – написано в програмі, підготовленій української стороною.

У числі структурних реформ в Меморандумі вказані і боротьба з корупцією, і судова реформа, і приватизація неефективних держпідприємств, і всі інші, які сьогодні подаються нам як “вимоги МВФ”.

“МВФ фактично тільки стежить, щоб обіцянки були виконані”

 “Взаємини Міжнародного валютного фонду з Україною нічим не відрізняються від взаємин МВФ з іншими країнами. Зазвичай, країни звертаються до Міжнародного валютного фонду, коли мають великий дефіцит рахунку поточних операцій і малий обсяг золотовалютних резервів. МВФ ставить на чільне місце швидкісне рішення проблем, що існують наразі у країни. Коли розробляється план дій для країни, в ньому передбачають заходи щодо вирішення цих проблем, а також намагаються прибрати всі серйозні макроекономічні проблеми“, – пояснює виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.

На запитання, як формується список конкретних вимог, Олег Устенко відповів так: “Це пропозиції індивідуальних країн. МВФ позначає проблеми. Наприклад, МВФ сформулював для України необхідність знизити дефіцит державного бюджету. А українська сторона пропонує своє бачення, яким чином можна цих цілей досягти”.

Тобто експерт підтверджує: перелік заходів, за допомогою яких країна планує досягти певних економічних показників, формує сама країна. МВФ фактично тільки стежить, щоб обіцянки були виконані. Тому що гроші він дає під реалізацію обіцянок, а не порожні слова.

Перші пункти власної програми Україна виконала, що підтверджується і звітними документами МВФ. Переважно вони стосувалися реформи банківського сектора (за що міжнародні партнери не перестають нас хвалити досі), податкової та фіскальних служб.

А ось далі процес явно застопорився. Ось одне із зобов’язань України: “Дефіцит поточного рахунку стабілізується до 1-1,5% ВВП в 2016-1918 роках, а золотовалютні резерви поступово поповнюватимуться до комфортного рівня” (п. 3 ч. 1 Меморандуму). У держбюджеті України на 2017 і 2018 рік закладається дефіцит в розмірі 2,5%.

Або ось таке зобов’язання України, яке минулого року багатьма було представлено як “вимога МВФ”:

“Реформа охорони здоров’я буде спрямована на те, щоб відкрити цей сектор для приватного фінансування і поступово перейти до системи медичного страхування. З цією метою до кінця березня 2015 року, ми представимо до парламенту проект закону, який:

1) змінить основу державного фінансування… шляхом переходу від койко-місць в лікарнях до фінансування на основі обслуговування і первинної медико-санітарної допомоги в перерахунку на душу населення.

2) дозволить медустановам законно отримувати власні доходи.

3) змінить регуляцію держзакупівель, щоб медустанови могли робити прямі багаторічні закупівлі у структурних організацій ООН”.

Економії в сфері освіти українська сторона планувала досягти шляхом скорочення вищих навчальних закладів з 802 до 317, скорочення шкіл на 5% шляхом злиття невеликих шкіл і, відповідно, скорочення числа співробітників, скорочення держзамовлення для вузів і інших заходів.

“Ці реформи дозволять скоротити витрати щонайменше на 300 млн грн 2015 року і пізніше. З цією метою ми представимо до парламенту до кінця 2015 року законопроект, щоб всі необхідні заходи були прийняті до початку наступного навчального року (1 вересня 2015 року) і завершилися протягом 2015-2016 років”, – записано в Меморандумі.

Нагадаємо: закон про реформування медгалузі був ухвалений тільки минулого року, а його реалізація відкладена до 2018-го. Закон про освіту також був ухвалений тільки 2017 року, а старт реформи намічений на 1 вересня 2018-го. Ймовірно, саме тому “МВФ вимагав” від України провести реформи медицини та освіти. Україна прострочила виконання власного плану на три роки.

Які зобов’язання взяла на себе Україна

У березні 2017 року Україна направила до МВФ лист з проханням змінити терміни виконання частини пунктів своєї програми і “маяки”, за якими МВФ повинен оцінювати виконання Україною взятих на себе зобов’язань. Так, термін пенсійної реформи пересунувся з 1 квітня 2015 до квітня 2017-го. Приватизація держпідприємств – з травня 2015-го на серпень 2017-го.

Однак навіть цей оновлений план виявився порушений. Так, закон про Службу фінансових розслідувань повинен був з’явитися до кінця квітня 2017 року, закон про продаж земель сільгосппризначення – до кінця травня, закон про Антикорупційний суд – до 15 червня 2017 року. Однак їх немає досі.
Експерти вважають, що Україна в будь-якому випадку виконає всі зобов’язання перед МВФ, оскільки без міжнародних кредитів ризикує розгубити всі економічні досягнення останніх років і отримати нову кризу, що межує з дефолтом.
На думку Івана Міклоша, голови стратегічної групи радників при прем’єр-міністрі, якщо навіть виконати план не вдасться до завершення нинішньої програми, необхідно буде вести розмову про нову програму фінансування.

“Ми вже сьогодні знаємо, що Україна не отримає всі транші, які планувалися. У березні 2019 року програма закінчується. З огляду на великі платежі за зовнішнім боргом, ясно, що Україні буде необхідно продовжувати співпрацю. Це буде запорукою успішного продовження реформ і стабілізації“, – сказав Іван Міклош.

Нижче наведена таблиця – перелік реформ, які запланувала Україна і запропонувала МВФ розглядати як “маяки” оздоровлення економіки. А також граничні терміни і позначки про виконання/невиконання взятих на себе зобов’язань. Таблиця, нагадаємо, в числі інших документів була представлена МВФ 2 березня 2017 року.

Запис Що вимагає від України МВФ: міфи і реальність спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Новосільчанам пощастило потрапити в коло уваги проекту прикордонного співробітництва «Покращення управління твердими побутовими відходами в Україні, Румунії та Республіці Молдова».Відтак одна з подій проекту відбулася саме в Новоселиці: у вівторок там урочистопередали новий автомобіль спецпризначення – сміттєвоз із боковим завантаженням.

Проект започаткований у травні 2012 року, фінансується в рамках спільної операційної програми «Румунія – Україна – Республіка Молдова» і має бути завершений у поточному році. Новосільчани не лише отримали сміттєвоз, на території райцентру влаштовано 15 платформ для розташування 45 нових сміттєвих контейнерів. Старі ж розташують у віддалених районахНовоселиці, їх обслуговуватимуть вивільнені сміттєвози.

Новоселиця ретельно готувалася до європейського поводження з твердими побутовими відходами: у навчальних та виховних закладах, організаціях і установах проведені семінари та навчально-виховні заходи, об’єднані загальною темою «Роздільний збір сміття – вимога майбутнього: зробімо місто чистішим!».

Запис Новоселицьке сміття збиратиме сміттєвоз від ЄС спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Мер Чернівців налагоджує співпрацю з містами-побратимами Австрії. Прорезультати робочої поїздки до австрійських міст Клагенфурт і Вольфсберг міський голова Олексій Каспрук розповів на брифінгу. 

– З Вольфсбергом ми готові працювати над впровадження системи електронного врядування в Чернівцях. Колись ми вже створювали з ними одну з перших громадських приймалень за кошти Євросоюзу, тепер будемо працювати над цим проектом. Крім того, у серпні до Клагенфурта поїде делегація представників «Чернівціводоканалу» для ознайомлення з роботою європейської системи водоочистки й водопостачання. Обговорили співпрацю у сфері транспорту, реконструкції системи освітлення міста,  – розповів Олексій Каспрук.

За його словами, під час візиту піднімалося й питання допомоги засобами захисту українській армії, однак це не так легко зробити: – Найнеобхідніші засоби для нашої армії мають бути сертифіковані, легально перевезені через кордон тощо. І тут є певні перепони, зокрема, бюрократичні.

На запитання про доцільність будівництва автовокзалу на території заводу «Гравітон» Каспрук відповів: «Є бажаючі його побудувати, громадські слухання законом наразі не передбачені. На мою думку, для розвитку  мікрорайонутакий інфраструктурний об’єкт буде не проблемою, а навпаки, плюсом».

Закордонними візитами до європейських міст не гребували і всі «папєрєднікі» нинішнього мера Чернівців: обговорювали, домовлялися, налагоджували співпрацю, переймали досвід, тренувалися…  І все за наші податки, себто бюджетні кошти. Та й щодо водоканалу, пригадується, були певні домовленості із зарубіжжям. І де це все? Коли вже плоди пожинатимемо від цього?..

І ще один цікавий нюанс – стосовно громадських слухань. У недалекому минулому вони були одним з інструментів впливу місцевої громади на обране нею керівництво. Та один з мерів їх скасував. Може, час повернутися вже обличчям до людей і відновити такий важіль демократії, як громадські слухання? Толерантні Чернівці могли б стати прикладом для інших міст України.

Галина ЄРЕМІЦА, «Версії»

Запис Не він перший, не він останній… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Григорій Рибак, колишній чернівчанин, був першим сексопатологом на Буковині й одним із перших в Україні. Та невдовзі мине вже майже 2 десятки років, як він  живе й працює в Німеччині.

 У ті ж  далекі 70-ті Григорій Веніамінович займався сімейно-шлюбними відносинами, сексопатологією, психотерапією та андрологією.

У Радянському Союзі сексу не було, тож і сексопатологи не були потрібні

– Зараз ніхто напевне не повірить, що у далекі 70-ті роки минулого століття я намагався організувати сексологічну службу, – згадує п. Григорій. –  Це було непросто. Бо, якщо пригадуєте, на одному з перших телемостів між СРСР та США, одна з його учасниць, сидячи у московській телестудії і відповідаючи на запитання когось із американців, зауважила, що «у нас сексу немає». Аудиторія завмерла по обидва боки океану.

Тому ми довго боролися за організацію сексологічної служби та за посаду лікаря-сексопатолога, – продовжив співрозмовник. – Пригадую ще один кумедний випадок. Щоправда, це він тепер мені здається таким, а тоді я дуже обурився недалекоглядністю однієї з чернівецьких газет. Вона відмовилася у статті друкувати мою посаду, яка тобі звучала наступним чином – лікар-сексопатолог, а залишила у підписі тільки слово лікар. Я з пересердя забрав публікацію, відмовившись її друкувати. А ви собі навіть не уявляєте, яким запущеним було тоді сексуальне виховання. Люди нічого не знали про планування сім’ї, про запобігання вагітності. За кількістю ж абортів Союз лідирував у світі. Цієї жахливої ситуації треба було позбутися. І багато журналістів це розуміли, та боялися допомогти. Та я зустрів однодумця в особі відомої тоді буковинської журналістки, яка на той час працювала в «Молодому Буковинці», а нині головного редактора газети «Версії», – Людмили Чередарик.  Ми багато писали з нею про сімейні стосунки й ці статті розповсюджувалися по всьому Союзі, бо я був першим спеціалістом-сексопатологом в Україні й дуже тісно співпрацював з головним сексопатологом Мінздоров’я СРСР.  Ці публікації мали важливе значення для статевого виховання та розвитку сімейно-шлюбних відносин. Потім у нас з Людмилою була свою програма на ТВА. Підсумком цієї співпраці стала книга «Записки сексолога».

Сьогодні Григорій Веніамінович – доктор медичних наук, очолює відділ університетської психіатричної клініки в Німеччині, займається проблемами судової психіатрії та, перш за все, діагностикою та лікуванням статевих розладів і відхилень у цій сфері. Він зауважив, що галузь сексуальної медицини в Україні посідає гідне місце в Європі, а він, зокрема, регулярно відвідує всі конференції, конгреси та з’їзди українських сексопатологів.

Психози атакують Європу

Однак фахівець займається не тільки сексуальними проблемами, а й небезпечними злочинцями, які страждають на важкі психози. Лікар Рибак частенько присутній на затриманні злочинців, бо входить до комісії зі звільнення заручників.

– Ця проблема, звісно, пов’язана з наркотиками та політоксикоманією. Такі пацієнти мають, як правило, комбіновані розлади, вони дуже небезпечні, бо надагресивні, часто кидаються на людей без видимої на те причини.

Та найбільша проблема людства сьогодні, на переконання спеціаліста, це ускладнення неврологічних розладів, особливо у мешканців великих міст. Кількість неврозів у світі різко зменшується, а кількість важких особистих розладів навпаки зростає. Раніше це називали психопатією. Такі люди дуже агресивні, часто вони зловживають наркотиками.

– На жаль, суспільство викидає цих людей на узбіччя, – зазначає фахівець. – Ці хвороби формуються від народження дитини, передусім у сім’ї, коли родичі мало приділяють уваги дітям та їхньому вихованню. Неповна сім’я, матеріальні проблеми родини теж відіграють не останню роль у цьому ланцюжку.

Григорій Рибак: – Коли в Україні кажуть, що ми прямуємо в Євросоюз, мені смішно, бо Україна, а в першу чергу – Чернівці, вже давно перебувають у Європі. Україна – це європейська держава, а місто Чернівці – європейське місто. Тому дуже важливо наблизитися до Європи всередині України.

Депресія – хвороба, що важко лікується

Нестабільність будь-якого суспільства, в тому числі й на Заході, призводить до розвитку значної кількості психічних недуг. Одне з перших місць серед них посідають депресивні стани. Вони дуже небезпечні, бо можуть супроводжуватися психічними симптомами, з галюцинаціями і манією переслідування тощо.

– Депресії, до речі, дуже важко лікувати, – зауважує Григорій Веніамінович. – Ця хвороба часто стає причиною самогубств. – Наскільки мені відомо, в Україні кількість депресій теж зростає. Але їм чомусь приділяють дуже мало уваги. Я погоджуюся, що підхід до лікування депресій доволі складний і комбінований. Часто, особливо на перших етапах, його треба проводити у стаціонарі. Існують навіть спеціальні відділення, де лікують депресію.

Перш за все у лікуванні, за словами п. Григорія, застосовують поведінкову терапію, яка базується на глибокій психології. Відповідно, вона дає можливість у комбінації з антидепресивними препаратами спершу стабілізувати стан, а далі взагалі усунути депресію. Як правило, через 6 місяців людина знову повертається до цього стану, тому потрібна профілактика…

Багато людей займаються самолікуванням, що категорично протипоказане. У хворих, які не лікуються в медиків, депресія прогресуватиме. Тому слід довіряти лікарям і не занедбувати свій стан, який не є безнадійним.

Умови лікування повинні бути кращими

– Українські лікарі, зокрема лікарі-психотерапевти, – є висококваліфікованим спеціалістами, – стверджує Григорій Веніамінович. – Недарма ж багато з них працює в Європі – у Німеччині, Голландії, Бельгії та інших країнах. Зате умови лікування  і лікарської праці бажають кращого. Тож багато українських медиків, як мені відомо, виїжджають на роботу за кордон. Загально відомий факт: у Чехії лікарям, які пропрацювали там рік і мають бажання залишитися й працювати далі в цій країні, надають громадянство. Звісно, робота за кордоном покращує не тільки кваліфікацію, а й матеріальний стан, що теж суттєво.

Якщо Ви лікар, розмовляєте німецькою і бажаєте працювати в Німеччині, місце собі ви обов’язково знайдете. В Інтернеті є багато посилань на конкретні німецькі лікарні, з якими ви можете домовитися про працевлаштування. Громадянам ЄС дозвіл на роботу лікарем видається одразу довічно, лише на підставі диплома про медичну освіту. Нашим громадянам доведеться збирати цілий пакет документів, щоби отримати дозвіл на 1-2 роки. Якщо після цього терміну ви й далі захочете працювати в Німеччині, доведеться скласти спеціальний іспит. 

Лідія КИРИЛЮК, «Версії»

Якої хвилини секс стає лікувальним?

Проаналізувавши біохімічні процеси, що відбуваються в організмі людини під час статевого акту, науковіці дійшли висновку, що від 31-ї хвилини секс стає лікувальним.

Він допомагає організму боротися з вільними радикалами, які активують хімічні реакції, що сприяють виникненню різних захворювань.

За результатами хімічного аналізу, гормони, що утворюються під час статевого акту, завдають удару вільним радикалам уже через 30 хвилин.

У цілому заняття сексом три-чотири рази на тиждень покращують кровообіг та удвічі знижують ризик розвитку серцевих недуг. Науковці довели також, що під час статевого акту жінка стає джерелом біологічно активних речовин і електромагнітних коливань, які позитивно впливають на її партнера.

Сексуальний серпень

або Коли чоловіків та жінок найбільше тягне до сексу

Британські дослідники визначили місяць, коли нам найбільше хочеться сексу. Саме у серпні підвищується рівень тестостерону, який спонукає до активності в ліжку.

Вчені, провівши дослідження, з’ясували, що серпень – найсприятливіший місяць для статевих ігор, повідомляє «The Russian Times». Зростання сексуальної активності в серпні проявили як пари, в яких щойно почалися стосунки, так і досвідчені подружжя з великим сімейним стажем.

А от холодної пори року, запевняють науковці, чоловікам не хочеться сексу, бо в них виникають апатія та депресія. Це спричиняється значним рівнем мелатоніну – гормону, який активно виробляється взимку.

Запис Григорій Рибак: «За кількістю абортів Союз лідирував у світі» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Наприкінці травня директор Чернівецького регіонального центру з інвестицій та розвитку Держагентства з інвестицій та управління національними проектами України Борис Деркач повідомив, що бальнеологічний санаторій «Брусниця» матиме інвестора.

Фото Світлани Ісаченко 

Легенда про появу благодійника овіяна романтичною таємничістю: кажуть, що одна з пацієнток закладу розповіла про нього синові-мільйонерові і той захотів врятувати об’єкт.

– Наразі минув перший етап підготовки проекту, маємо надію, що інвестор таки залишиться. Реконструювати об’єкт буде фірма «Енгром консалтинг лімітед», – зазначив Борис Деркач. – Документ про співпрацю ще не підписаний, бо проходить процедуру входження інвестора. Ми подали до ОДА відповідний проект вартістю 16 млн. грн. (2 млн дол). – Наразі цей об’єкт знаходиться в жахливому стані. Підтверджують це й неодноразові звернення трудового колективу: майже сотні співробітникам вже тривалий час не виплачують зарплату. Але інвестиції реально можуть покращити ситуацію».

Інакше бачить ситуацію депутат обласної ради, член постійної депутатської комісії з питань охорони здоров’я Степан Спіжавка:

«2 мільйони доларів – це всього-навсього 16 мільйонів гривень. За рахунок продажу путівок цей санаторій щороку повертає собі 6 мільйонів гривень. Тобто суму, яку обіцяє вкласти інвестор, санаторій сам може заробити менш ніж за три роки. Цю інформацію влада не надто охоче поширює, навіть депутатам облради спочатку повідомляли, що санаторій приносить якихось 600 тис. грн. на рік. Але неважко підрахувати, яка сума буде, якщо 170 ліжок, які функціонують в закладі, кожних 20 днів (а така тривалість лікування за путівками) прийматимуть пацієнтів. Тобто пропонована інвестиція – це не вкладання коштів у розвиток закладу, це занадто мала сума.

Інше питання, що путівки перестали пропонувати пацієнтам. Від початку року хворі неврологічного та ортопедичного профілю з буковинських сіл, які були основними клієнтами санаторію, не отримують путівок до Брусниці. Держава, яка раніше закуповувала путівки, зараз усунута від цього. Для загалу це виглядає як відсутність попиту. Понад 80 осіб персоналу санаторію переведені на 0,25 ставки. А це вже начебто й відсутність пропозиції. Тож немає попиту – немає пропозиції – немає санаторію?

А насправді Брусницю можна назвати буковинською Мацестою. Подібне сірководневе джерело є лише в Сочі, для України Брусниця – унікальний курорт. У нього можуть бути великі перспективи, але для цього потрібні серйоні інвестиції.

Інвестор, зрозуміло, хоче мати прибуток. Але якщо інвестор практично стає власником (а 75%, на які претендує інвестор – це означає, що він буде фактично володіти санаторієм), та ще й за безцінь – яка користь від цього громаді? Яка позиція влади, що має стояти на сторожі інтересів громади? Я кажу про те, що інвестиції – це добре і потрібно, але справжні, серйозні інвестиції, з прописаними умовами, за якими громада має від них користь. Наразі підходи, запропоновані владою, несерйозні, недалекоглядні й невигідні для краю, громади і самого санаторію. Так виглядає, що інвестор прийшов не З інвестиціями, а ЗА інвестиціями».

Голова Брусницької сільради Іван Загарія підтверджує, що попит на путівки до Брусниці існує. Тільки путівок нема. Він зізнається також, що усвідомлює: дохід від санаторію матиме власник. Тому розподіл відсотків між інвестором і обласною громадою такий важливий. Водночас він наївно сподівається, що інвестор мав би платити місцевій громаді за оренду землі. Та якщо в цей інвестиційний проект обласна громада вступає приміщенням, обладнанням і землею (це її частка в статутному капіталі), то жодної оренди інвестор сплачувати Брусниці не буде. Адже громада Брусниці не є учасником проекту і стороною договору.

Поява «брусницького інвестора» витягнула на світло й багато інших питань, які скромно замовчувалися досі: хто буде власником джерела мінеральних цілющих вод; чи буде повернутий корпус, який колись належав санаторію, а кілька років тому був відчуджений і нині має власника. І хто в результаті буде джерелом фінансування Брусницького санаторію: інвестор з мінімальними вкладеннями і високим відсотком прибутку, чи громада, яка віддасть усе і не отримає взамін нічого?

Тим часом проект рішення про передачу санаторію кіпрській фірмі «Енгром Консалтинг Лімітед» (ENGROM CONSULTING LIMITED, Кіпр, Нікосія) розміщений на сайті обласної ради. Наразі постійна комісія облради проект відхилила, бо депутати захотіли більше дізнатися про фірму і побачити бізнес-план. Офшорна фірма, зареєстрована на Кіпрі, досі в Україні нічим себе не проявила. ЗМІ стверджують, що за кіпрською фірмою стоїть колишній чернівчанин і близький приятель голови ОДА – бізнесмен зі сфери авіаперевезень, який раніше був співвласником «Аеросвіту», акціонер «МАУ» і спонсор відновлення синагоги на вулиці Садовського в Чернівцях.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис До Брусницької водолікарні: З інвестиціями чи ЗА інвестиціями? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Координатори засідання окреслили основні проблеми, зупинилися на відсутності культури взаємовідносин між працівниками Обленерго та споживачами, недостатнім забезпеченням безпеки людей та реагуванням підприємства на скарги та звернення громадян. Окремо постало питання непрозорості інформації про тарифи на надання послуг. Як зазначила Лідія Анциперова, голова ради Конфедерації профспілок недержавного сектору економіки Чернівецької області: «Світло – це суспільне благо, яке стосується кожної людини, тому ми, як суспільство, маємо знати, що відбувається в тій організації, яка надає нам це суспільне благо».

Депутат обласної ради Руслан Мельник укотре наголосив на необхідності створення тимчасової контрольної комісії з вивчення постачання та здійснення розрахунків за спожиту електроенергію на території Чернівецької області.

Учасники об’єднання планують 22 квітня винести дані питання на публічне обговорення за участі представників ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго».

Вл. інф.

Запис Не бій, а співпраця: БГО обговорювало питання відносин з Обленерго спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Запис Туризм розбудовуватимуть спільно з американцями спершу з'явиться на Медіа-Версії.