Експерти вважають, що Україна в будь-якому випадку виконає всі зобов’язання перед Фондом
У другій декаді лютого в Україні працювала технічна місія МВФ. Українці стали знову гадати: дадуть чи не дадуть грошей, і якщо ні – що буде з цінами і курсом долара? Ні українська, ні міжнародна сторони не вважали за потрібне докладно прокоментувати завдання і результати візиту. В принципі, з боку МВФ це можна пояснити: технічна місія не передбачає ні публікації звітів, ні змін домовленостей, вона допомагає вирішити саме технічні, процедурні питання. Але обтічні коментарі давала і українська сторона, що стало приводом для багатьох говорити про те, що жодного прогресу в відносинах МВФ і України немає. Тим більше, співробітники МВФ підкреслювали: візит відбувся виключно на прохання української сторони.
Висновки експертів, які були зроблені після закінчення візиту, відрізнялися різноманітністю. Одні говорили про те, що МВФ пішов назустріч Україні і скоротив список вимог з чотирьох до двох. Інші – що в відносинах намітилася криза або навіть справа йде до розриву відносин, і так далі.
Ми вирішили розібратися, що ж становлять собою “вимоги МВФ”. Чому вони то “змінюються”, то “пом’якшуються”, то навпаки. І чому Україна “йде на поводу” у МВФ, в чому звинувачують керівництво країни деякі експерти.
Хто складає для України план реформ
На сайті МВФ можна простежити всю історію взаємин України і цієї міжнародної фінансової організації з 1992 року. На сторінці, присвяченій Україні, значиться, що наша країна входить до числа найбільших боржників МВФ, займаючи друге місце після Греції. За час незалежності ми отримали 9 траншів. Станом на 31 січня 2018 року сума непогашених боргів становить 8522,1 млн доларів у курсі спеціальної грошової одиниці МВФ – SDR.
Нинішня програма фінансування здійснюється на підставі трьох пов’язаних документів, з якими можна ознайомитися на сайті МВФ: Листа про наміри, Меморандуму про економічну і фінансову політику і Технічного меморандуму про взаєморозуміння.
У листі про наміри, який підписали президент Петро Порошенко, а також тогочасні прем’єр Арсеній Яценюк, міністр фінансів Наталія Яресько та голова НБУ Валерія Гонтарева, Україна просить у Фонду нову 4-річну програму на суму 12,3 млрд в SDR, або 17,5 млрд доларів США. “Ми використовуватимемо цю підтримку для реалізації амбітної економічної програми, яка включає повну макроекономічну перебудову і глибокі структурні реформи, націлені на поліпшення економічних перспектив і підняття рівня життя населення”, – йдеться в листі.
“Доданий Меморандум економічної та фінансової політики викладає в деталях економічну програму, яку уряд України здійснюватиме за підтримки МВФ та інших міжнародних партнерів”, – написано далі в листі.
Як заявляють сьогодні експерти, для отримання Україною наступного траншу МВФ вимагає створити Антикорупційний суд, підвищити пенсійний вік і ціни на газ. У числі інших вимог називають масштабну приватизацію і закон про продаж землі.
Всі ці, а також інші заходи були викладені в Меморандумі. Наприклад.
“Пенсії. Щоб адаптуватися до демографічних тенденцій і зміцнити стійкість пенсійної системи… ми зробимо кілька заходів щодо економії. Зокрема, ми зменшимо допомогу для працюючих пенсіонерів та обмежимо можливість дострокового виходу на пенсію шляхом поступового (по 6 місяців на рік) збільшення пенсійного віку на 5 років і необхідного стажу на 5 років, а також для деяких професій – права на достроковий вихід на пенсію… Ці заходи приведуть до загальної економії не менше 1,6 млрд грн”, – написано в програмі, підготовленій української стороною.
У числі структурних реформ в Меморандумі вказані і боротьба з корупцією, і судова реформа, і приватизація неефективних держпідприємств, і всі інші, які сьогодні подаються нам як “вимоги МВФ”.
“МВФ фактично тільки стежить, щоб обіцянки були виконані”
“Взаємини Міжнародного валютного фонду з Україною нічим не відрізняються від взаємин МВФ з іншими країнами. Зазвичай, країни звертаються до Міжнародного валютного фонду, коли мають великий дефіцит рахунку поточних операцій і малий обсяг золотовалютних резервів. МВФ ставить на чільне місце швидкісне рішення проблем, що існують наразі у країни. Коли розробляється план дій для країни, в ньому передбачають заходи щодо вирішення цих проблем, а також намагаються прибрати всі серйозні макроекономічні проблеми“, – пояснює виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.
На запитання, як формується список конкретних вимог, Олег Устенко відповів так: “Це пропозиції індивідуальних країн. МВФ позначає проблеми. Наприклад, МВФ сформулював для України необхідність знизити дефіцит державного бюджету. А українська сторона пропонує своє бачення, яким чином можна цих цілей досягти”.
Тобто експерт підтверджує: перелік заходів, за допомогою яких країна планує досягти певних економічних показників, формує сама країна. МВФ фактично тільки стежить, щоб обіцянки були виконані. Тому що гроші він дає під реалізацію обіцянок, а не порожні слова.
Перші пункти власної програми Україна виконала, що підтверджується і звітними документами МВФ. Переважно вони стосувалися реформи банківського сектора (за що міжнародні партнери не перестають нас хвалити досі), податкової та фіскальних служб.
А ось далі процес явно застопорився. Ось одне із зобов’язань України: “Дефіцит поточного рахунку стабілізується до 1-1,5% ВВП в 2016-1918 роках, а золотовалютні резерви поступово поповнюватимуться до комфортного рівня” (п. 3 ч. 1 Меморандуму). У держбюджеті України на 2017 і 2018 рік закладається дефіцит в розмірі 2,5%.
Або ось таке зобов’язання України, яке минулого року багатьма було представлено як “вимога МВФ”:
“Реформа охорони здоров’я буде спрямована на те, щоб відкрити цей сектор для приватного фінансування і поступово перейти до системи медичного страхування. З цією метою до кінця березня 2015 року, ми представимо до парламенту проект закону, який:
1) змінить основу державного фінансування… шляхом переходу від койко-місць в лікарнях до фінансування на основі обслуговування і первинної медико-санітарної допомоги в перерахунку на душу населення.
2) дозволить медустановам законно отримувати власні доходи.
3) змінить регуляцію держзакупівель, щоб медустанови могли робити прямі багаторічні закупівлі у структурних організацій ООН”.
Економії в сфері освіти українська сторона планувала досягти шляхом скорочення вищих навчальних закладів з 802 до 317, скорочення шкіл на 5% шляхом злиття невеликих шкіл і, відповідно, скорочення числа співробітників, скорочення держзамовлення для вузів і інших заходів.
“Ці реформи дозволять скоротити витрати щонайменше на 300 млн грн 2015 року і пізніше. З цією метою ми представимо до парламенту до кінця 2015 року законопроект, щоб всі необхідні заходи були прийняті до початку наступного навчального року (1 вересня 2015 року) і завершилися протягом 2015-2016 років”, – записано в Меморандумі.
Нагадаємо: закон про реформування медгалузі був ухвалений тільки минулого року, а його реалізація відкладена до 2018-го. Закон про освіту також був ухвалений тільки 2017 року, а старт реформи намічений на 1 вересня 2018-го. Ймовірно, саме тому “МВФ вимагав” від України провести реформи медицини та освіти. Україна прострочила виконання власного плану на три роки.
Які зобов’язання взяла на себе Україна
У березні 2017 року Україна направила до МВФ лист з проханням змінити терміни виконання частини пунктів своєї програми і “маяки”, за якими МВФ повинен оцінювати виконання Україною взятих на себе зобов’язань. Так, термін пенсійної реформи пересунувся з 1 квітня 2015 до квітня 2017-го. Приватизація держпідприємств – з травня 2015-го на серпень 2017-го.
Однак навіть цей оновлений план виявився порушений. Так, закон про Службу фінансових розслідувань повинен був з’явитися до кінця квітня 2017 року, закон про продаж земель сільгосппризначення – до кінця травня, закон про Антикорупційний суд – до 15 червня 2017 року. Однак їх немає досі.
Експерти вважають, що Україна в будь-якому випадку виконає всі зобов’язання перед МВФ, оскільки без міжнародних кредитів ризикує розгубити всі економічні досягнення останніх років і отримати нову кризу, що межує з дефолтом.
На думку Івана Міклоша, голови стратегічної групи радників при прем’єр-міністрі, якщо навіть виконати план не вдасться до завершення нинішньої програми, необхідно буде вести розмову про нову програму фінансування.
“Ми вже сьогодні знаємо, що Україна не отримає всі транші, які планувалися. У березні 2019 року програма закінчується. З огляду на великі платежі за зовнішнім боргом, ясно, що Україні буде необхідно продовжувати співпрацю. Це буде запорукою успішного продовження реформ і стабілізації“, – сказав Іван Міклош.
Нижче наведена таблиця – перелік реформ, які запланувала Україна і запропонувала МВФ розглядати як “маяки” оздоровлення економіки. А також граничні терміни і позначки про виконання/невиконання взятих на себе зобов’язань. Таблиця, нагадаємо, в числі інших документів була представлена МВФ 2 березня 2017 року.
