Громадське.ua зібрало “перли” чинного глави держави

28 лютого президент Петро Порошенко несподівано провів велику прес-конференцію. Востаннє він спілкувався з журналістами у травні 2017-го, одразу після офіційного повідомлення про те, що ЄС запроваджує з Україною безвізовий режим. Про те, що Петро Порошенко дасть прес-конференцію журналісти дізналися напередодні вдень, як і співробітники державної охорони.

Неофіційно вони розповідають: дата прес-конференції змінювалася двічі. В середу, 27 лютого, їм повідомили, що це станеться в останній день зими в «Мистецькому Арсеналі». Заради цього скасували урочисте нагородження співробітників УДО, заплановане на цей день в Арсеналі.

До початку прес-конференції охорона президента не пропустила на захід активісток руху FEMEN, а також невідомих, які намагалися пронести яйця.

Президент прийшов у гарному гуморі та старих туфлях. Протягом майже двох годин спілкування з журналістами він інколи підглядав у два «суфлери», що стояли поряд зі сценою, та намагався виглядати невимушено, хоча, відповідаючи на деякі питання, все ж не міг приховати роздратування. Зокрема й відповідаючи на питання Громадського.

Далі — ключові питання журналістів та відповіді Петра Порошенка.

Про відпочинок на Мальдівах

Журналіст програми «Схеми» з «Радіо Свобода» Михайло Ткач поставив президентові одразу кілька питань: чи відповідає дійсності інформація про те, що в січні цього року він вилетів на відпочинок на Мальдіви не під своїм ім’ям? Чи супроводжував його колишній голова Адміністрації президента Борис Ложкін? Чи правда, що після розслідування «Схем» щодо подробиць відпочинку президента, СБУ намагалася з’ясувати, хто зі співробітників аеропорту «Київ» «злив» цю інформацію?

Крім того, Ткач хотів уточнити, хто з високопосадовців виконував обов’язки голови держави, поки Порошенко відпочивав за кордоном Президент відповів на питання Ткача частково:

«Відповідно до Конституції України президент не має права нікому передавати свої обов’язки, тому 24 години на добу вже майже 4 роки я перебуваю на зв’язку, виконую функції президента, виконую функції верховного головнокомандувача й на початку січня я цих обов’язків нікому не передоручав.

Кордон я перетинав під своїм прізвищем, за своїм паспортом і проходив реєстрацією в прикордонників. Інформацію повідомили публічно і постфактум.

Я наголошую, що мій переліт оформили у відповідності до чинного законодавства.

Оплачував я і літак, і готель зі свого банківського рахунку в українському банку і в поданій декларації — це має відбутися протягом найближчих 3 — 5 тижнів — ви зможете в цьому переконатися. І наголошую, що на це не витрачено жодної копійки з українського бюджету, всі кошти задекларовані і сплачені всі податки».

Про свої статки

Журналістка видання «Детектор медіа» Марина Баранівська повторила питання, яке у 2011 році Мустафа Найєм, тоді журналіст «Української правди» поставив тодішньому президентові Віктору Януковичу: «Чому в країні все погано, а у вас усе добре? У чому ваш секрет успіху… Я хочу спитати, як це бути президентом-олігархом у країні, де люди виживають, у ситуації близькій до гуманітарної катастрофи?»

«Я не хочу зараз обговорювати власне життя, але повірте, воно не цукор. Вам цікаво? Я запрошую вас провести день зі мною. Упевнений, ви зміните свою думку. Але ключова позиція: дорогенька моя, ми маємо змінити з вами країну. Хочу наголосити, що коли я обирався президентом, мої статки були набагато більшими, ніж це є зараз. Я єдиний президент, який має цю динаміку.

Коли ви кажете про гуманітапрну катастрофу, то порівняйте Маріуполь і Донецьк. Порівняйте 65% безробіття, діти, які не можуть ходити до школи, ліки, які неможливо купити, харчові продукти, дорожчі й набагато гіршої якості… а потім порівняємо, що є гуманітарна катастрофа. При чому я ж не ношу «рожеві окуляри». Я особисто бачу всі проблеми країни».

Про розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета

Журналіст видання «Українська правда» Роман Романюк сказав президентові, що хотів запитати його «хто вбив Павла Шеремета?», але, очевидно, це питання треба поставити вже наступному президенту України».

«Я не Господь Бог. Я не знаю, хто вбив Павла Шеремета, але в мене так само болить, як і вам. Знаєте, чим я відрізняюся від попередніх? Я буду разом з вами робити все можливе, щоб у нас не залишилося жодної закритої частини в розслідуванні вбивства журналіста. Вам це не подобається? Шукайте іншого — це ваше право.

Я не слідчий, я маю створити умови, щоб захистити українців, щоб розслідування відбувалося максимально прозоро й об’єктивно. Якщо маєте будь-які претензії до розслідування, я на вашому боці. Кожен з нас має робити свою справу. Я так само знав Павла Шеремета і в «Української правди» немає права на «приватизацію» Павла. Ми всі маємо робити свою справу. Якщо я ще щось можу зробити — будь-ласка, я відкритий для ваших пропозицій».

Про те, чим займатиметься, якщо не виграє наступні президентські вибори

Журналістка видання Lb.ua Соня Кошкіна запитала, чи має Порошенко план «Б» на випадок, якщо він не виграє наступні президентські вибори, та де він житиме. Президент пообіцяв, що в будь-якому випадку залишиться в Україні, але уникнув прямої відповіді на питання, чи братиме він участь у виборах голови держави, запланованих на травень 2019-го:

«Після виборів я точно житиму в Україні. Я зроблю все, щоб не допустити реваншу. Я не програв ще у своєму житті жодної виборчої компанії. Я братиму участь у президентських виборах. Як виборець».

Про можливість дострокових виборів Верховної Ради

Головний редактор видання rbc.ua Сергій Щербина запропонував президентові підтвердити чи спростувати чутки про можливість оголошення дострокових виборів парламенту. З початку тижня про це заявили представники опозиційних фракцій «Батьківщини», «Самопомочі» та «Радикальної партії».

Якщо раніше у відповідь на подібні питання Петро Порошенко повторював, що вибори Верховної Ради мають відбутись у запланований строк, а саме восени 2019-го, цього разу відповідь президента не була чіткою:

«Я повністю задоволений темпами, продемонстрованими минулої сесії, щодо співпраці коаліції, парламенту й уряду.

Я наголошую, що жодних розмов про це я не веду. Якщо парламент, замість того, щоб цим займатися, займатиметься виборами, то вони до цього призведуть. І хочу наголосити, що президент обраний на п’ять років, має конституційне право розпустити парламент, коли той не працює 30 днів, або коли відсутня коаліція.

Я безумовно робитиму все можливе, щоб забезпечити ефективну координацію діяльності президента, уряду, парламентської коаліції та парламенту. Коли будуть інші умови, тоді будемо обговорювати».

Питання Громадського

Журналістка hromadske.ua Анастасія Станко запитала в президента:

«На початку вашої каденції ви і ваша команда фактично беззастережно виконували ключові рекомендації МВФ. Останнім часом у стосунках з МВФ та міжнародними партнерами є непорозуміння. Так, наприклад, за закон про Антикорупційний суд розгорнулася справжня війна в переписці між владною командою, МВФ і Світовим банком. Від ваших прибічників у владі ми часто чуємо думки, що заходу не варто вказувати, як нам проваодити реформи. Як так сталося, що ви із західника перетворились у “почвєнніка”?»

«Я пишаюсь тим, що я перший президент, за часів якого ми маємо вже п’ятий транш МВФ. Транші надходять тоді, коли ми виконуємо Меморандум. У всі часи Меморандуми писалися в Україні, але підпису МВФ там немає… Обов’язки президента — коли ухвалять закон, що виходить за межі досягнутих домовленостей — скористатися правом вето.

 Я не долучений до переговорного процесу з МВФ. Але маю досить регулярні зустрічі з нашими великими друзями — главою МВФ і Світового банку. Як президент я ніколи не дозволяв і не дозволю тепер, щоб нам хтось щось диктував. Це все є предметом компромісу. Хочу наголосити, що це я звернувся до парламенту, щоб законопроект про Антикорупційний суд направили до Венеційської комісії. У парламенту є можливість ухвалити будь-які зміни під час обговорення у другому читанні.

Це компетенція парламенту, президент свою справу зробив — урахував рекомендації Венеціанської комісії й відповідність до Конституції».

Про Міхаела Саакашвілі

Журналіст BBC-Україна Віталій Червоненко спитав президента, чи не шкодує той, що у 2015-му дав, а у 2017 відібрав український паспорт Міхеілу Саакашвілі, якого тоді називав своїм університетським приятелем:

«Я був так само зачарований у перспективах, які пан Саакашвілі міг принести Україні. Я намагався створити йому всі можливості. Він був губернатором Одеської області, йому поставили чіткі завдання щодо боротьби з корупцією і реформування влади. Йому дали можливість призначити керівника одеської поліції, Хатію Деканоїдзе призначили главою поліції, Давида Саквареліддзе — прокурором Одеської області…

Ніхто не мав таких можливостей, щоб продемонструвати результати. Результати ми всі бачили — вони відсутні. Коли я отримав подання відповідних компетентних органів про порушення під час надання громадянства, я не мав жодних інших моделей дій, окрім як припинити громадянство у відповідності до Конституції… Єдине, що можу наголосити: питання реадмісії в Польщу після порушення закону, скоєного Саакашвілі та його прибічниками, юридично бездоганне».

Про Віктора Медведчука

Журналіст видання cenzor.net Євген Кузьменко запитав, що робить у складі української делегації на перемовинах у Мінську кум Володимира Путіна Віктор Медведчук, та яку користь він приносить Україні.

«Є так звана «гуманітарна група», яка опікується звільненням заручників. Це не Мінська група, вона є частиною тристоронньої контактної групи. Колишній голова СБУ призначив у цю групу Віктора Медведчука. Я про це знав і тепер наголошую, що працюватиму з будь-ким, хто зможе повернути хоча б одного українського заручника додому.

Ми намагалися застосовувати різні канали комунікації. Починаючи від військових і закінчуючи церквою. Я маю визнати, що найефективнішим виявився Віктор Медведчук.  Знаєте чому? Тому що рішення про звільнення ухвалює безпосередньо Путін. Ні церква, ні його ці проксіс на окупованих територіях».

Про Ріната Ахметова та формулу «Роттердам+»

Журналістка видання liga.net Євгенія Кондратова запитала в президента, чому, незважаючи на проголошену ним деолігархізацію, Рінат Ахметов і далі залишається найбагатшою людиною в країні. Ба більше, підсилив позиції завдяки запровадженню національною комісією, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальної політики, вигідної для нього формули розрахунку ціни на електроенергію. Також Кондратова запитала, чи вважає президент деолігархізацію завершеною.

Петро Порошенко відповів, що «Роттердам+» — це просто показники біржі, які враховуються для формування цін на енергетичні активи. 

«Уперше в історії незалежної України олігархи не мають впливу на рішення президента. Не може державна влада боротися з кимось конкретно. Я не збираюся цього робити і не підтримую, якщо це робитиме хтось інший, незалежно від того, хто це — Коломойський, Ахметов, Фірташ, Курченко. Де вони всі там зараз?

У нас що, суттєво покращилася позиція Фірташа? Фірташ заїхав в Україну? Фірташ чи Коломойський сьогодні керує парламентом, президентом, урядом? Чи в Укрнафті немає змін, або в ПриватБанку?»

Про стосунки з Польщею

Журналіст Polska agencia presowa спитав Петра Порошенка, як він оцінює відносини України і Польщі у світлі історичного спору, що нині відбувається, та як він бачить подальший діалог між країнами:

«Ми не потребуємо, щоб нам хтось казав, яких українських героїв ми повинні шанувати, а яких — ні. Ми самі розберемося. Так само, як ми не радимо, кого Польща має шанувати, а кого ні. Це не добре.

Ми впевнені, що практика заборони на в’їзд чи замороження досліджень — хибна. І комісія має вирішити всі ці питання. Я впевнений, що політики мають дивитися в майбутнє, а минуле залишити історикам. Коли ми почнемо реалізовувати саме цю концепцію, все в нас буде добре з Польщею».