Мультигромадянство і продаж надр: подвійна загроза
Велика біда в Україну прийшла – і це не лише війна, не лише щоденні обстріли мирних міст і постійні зіткнення на фронті. Минулого тижня відбулось останнє цьогорічне засідання Верховної Ради, і воно стало без перебільшення чорним. Ухвалили два законопроєкти: одним – здали, як непотріб, горде ім’я українця, іншим – задарма віддали українські надра вартістю трильйони доларів. Так вирішили непрофесійні, безвідповідальні депутати монобільшості та їхні поплічники – люди без серця, без розуму і без інтелекту, без найменшого розуміння, що країна довірила їм своє життя в момент своєї найбільшої вразливості, а вони мають захищати її суверенітет, а не торгувати ним направо і наліво.
Українці назавжди запам’ятали ту страшну ніч, коли в сесійній залі голосувався законопроєкт про продаж сільськогосподарської землі. На трибуні стояв Президент України, який “чесно казав” – дивіться, ось МВФ дає нам кредит, а ми маємо ухвалити закон, яким мусимо продати нашу землю. Причому не так, як поводяться із землею у всіх нормальних європейських країнах, а просто роздати з молотка величезними шматками, по двісті тисяч гектарів в одні руки. Президент не посоромився визнати, що нам дають натомість лише десять мільярдів кредиту, який потім доведеться віддавати, а відсотки по ньому вищі, ніж МВФ виставляє іншим країнам. Вночі нахабно протягнули цей закон, а потім, у розпал війни – якраз на 1 січня 2023 року, коли Україну шматував агресор – тишком-нишком вступила в дію норма, яка давала можливість продавати землю величезними пластами по десять тисяч гектар в одні руки, в тому числі банкам із іноземним капіталом. Цей закон був однією з перших ластівок ліквідації нашого права самим вирішувати, які закони ухвалювати.
І ось знову Новий рік, і знову в парламенті ухвалюють закони, написані за межами України.
Спершу ухвалили законопроєкт про мультигромадянство. Він не про діаспору, якій надається громадянство – там про діаспору ані слова нема. І не про те, щоб легалізувати другий, третій, четвертий паспорт, які мають українці, що від жахів війни втекли за кордон. Це законопроєкт про ліквідацію української політичної нації і заміщення її “онлайн-народом”. Там написано, що будь-хто із 40 країн світу – причому список Кабмін окремо визначить – зможе задекларувати в режимі онлайн, що він бажає стати громадянином України. І йому протягом дуже короткого терміну, не більше трьох місяців, дадуть повноцінне громадянство, “за один клік, без реєстрації та смс”, як кажуть на шахрайських сайтах.
Тільки тут не гроші крадуть, а суверенітет країни зламують. Де “громадянин на аутсорсингу” буде платити податки? Чи приїде він, аби вступити до лав ЗСУ? Три роки знадобилось, щоб ухвалити закон про отримання громадянства добровольцями з-за кордону, які реально воюють на фронті. Три роки вони не могли отримати паспорт, та й тепер для них лише “спрощений порядок”. А ось “онлайн-громадянину”, який навіть не мусить перетинати кордон України, паспорт видадуть за три місяці. До речі, голосувати вони теж будуть. А чи не станеться так, що такі нові громадяни наголосують антиукраїнських президента і Верховну Раду – вони ж українцями жодної секунди не були! Так знецінити український паспорт, українське громадянство і взагалі українську ідею могли тільки запроданці, для яких Україна нічого не варта.
Один законопроєкт страшніший іншого, бо монобільшість ще проголосувала розпродаж надр. У нас 100 різновидів рідкісних копалин, багато з них унікальні. 22 рідкоземельні метали визначені Європейським Союзом як критичні, і у нас вони є. Гафній, наприклад, та цирконій. Крім нас, лише три країни їх добувають – США, Австралія та ПАР. Все це не просто віддається іноземним фірмам на видобуток без конкурсу – держава за свій бюджет зробить розвідку, потім заплатить за інфраструктуру, а іноземному власнику ресурс піднесуть на тарілочці, щоб тільки вивезти, продати і зняти прибуток.
Українці ще не забули, як у Верховній Раді були люди, готові встати і віддати життя за Україну. Левко Лук’яненко, Степан Хмара, В’ячеслав Чорновіл прискіпливо слідкували, аби в кожному законі кожна літера відповідала національним інтересам. А нині в ній засіли люди, яким вручили державу, а ті з неї кров випускають.
Юлія Тимошенко та фракція «Батьківщина» до останнього намагались зупинити шабаш, який творився у парламенті останні дні. Навіть юридична служба ВР у своєму висновку заявила, що закони не відповідають національним інтересам України.
«Ми підемо до Конституційного суду і будемо добиватись скасування всіх антиукраїнських законів, які ліквідують наш суверенітет. Кожен, кому забракло мужності захистити рідну країну у сесійній залі, рано чи пізно понесе відповідальність за руйнацію України», – запевняє лідерка «Батьківщини».
Будемо вірити в це, адже навіть найтемніші часи закінчуються, приходить світанок, і справедливість торжествує. Зовсім скоро настануть часи, коли Україна сама вирішуватиме, як буде жити, розвиватись і як ефективно використовувати свої ресурси – як би їх не намагались завоювати агресори і розпродати спекулянти.
