Цього року на басейн виділили 5,4 млн грн з потрібних  26,4 млн грн, повідомили у міському управлінні освіти. За виділені кошти підрядник має підняти стіни мансарди, встановити дах та покрівлю. Якби виділили кошти із держбюджету, які просили освітяни, підрядник міг би робити перепланування, демонтувати чашу басейну і старе обладнання. Паралельно мають оголосити тендер на роботи з утеплення фасаду, заміни вікон, вентиляції за програмою НЕФКО.

Запис У школі №27 нарешті розпочали ремонт басейну спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Департамент ЖКГ міськради уклав договори на поточний ремонт проїжджих частин п’яти чернівецьких вулиць з комунальним підприємством «МіськШЕП».  Загальна вартість робіт складає майже 850 тисяч гривень. Роботи мають бути виконані вже до кінця нинішнього липня, – повідомляє пресслужба Чернівецької міськради.  

За ці кошти мають виконати поточний ремонт вул. О. Гузар, перехрестя вул. Небесної Сотні та П. Орлика, вул. Нахімова, вул. Коломийської та Енергетичної.

Запис Мешканцям 5-х чернівецьких вулиць пощастило майже на 850 тис. грн спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У минулому числі «Версії» писали про скандал навколо приміщення магазину «Української книги», яке по суті є невід’ємною частиною будівлі – пам ’ятки національного значення, в якій розташований Художній музей. Нагадаємо, петицію чернівчан про збереження «Української книги», зареєстровану ще в лютому активісткою Оксаною Драчковською, депутати міської ради не підтримали: книгарню не включили до переліку об’єктів, які не підлягають приватизації.

Протести чернівчан змусили чиновників з сусідньої Ратуші нарешті (уперше про ситуацію «Версії» – і не тільки – писали ще в лютому й квітні ц.р.) помітити неподобство, що коїться в орендованому приміщенні. Департамент  розвитку міської ради  публічно повідомив орендаря  – ГО «Інститут розвитку міста Чернівці»,  що  2 липня  цього року о 10 годині  він зобов’язаний  надати доступ орендодавцю для перевірки стану об’єкту оренди і нагадав, що згідно з Договором, орендар зобов’язаний використовувати орендоване майно виключно з метою, визначеною Договором. У міській раді створили робочу групу, яка вивчатиме всі обставини інциденту.

Вівторкового ранку робоча група побувала-таки у розбитому приміщенні.

Про це на своїй сторінці у Фейсбук повідомила якось занадто заспокійливо Олена Пушкова, керівник відділу охорони культурно-історичної спадщини Чернівецької міської ради: «Обстежили приміщення колишньої «Української книги», основні елементи інтер’єру збережені, сходова клітина на місці, що турбували всіх нас найбільше, – зазначає посадовиця. – Питання подальшого оздоблення на контролі робочої групи».

Як бачимо, чернівчанам нібито залишається покластися на контроль робочої групи –  неоголошеного складу і невизначених повноважень. Хоча після громадських акцій було б цілком природно оприлюднити як склад, так і дії робочої групи. Бо наші спокійні очікування від лютого вже призвели до повного розгрому – без проекту й відповідних дозволів.  

З представниками громадської організації, яка орендує приміщення «Української книги» та виконує роботи, не можуть зв’язатися. І хоча орендар іменується нібито обнадійливо для міста – ГО «Інститут розвитку міста Чернівці», активні чернівчани не хочуть для нашого міста такого розвитку, коли з громадою міста не рахуються у питаннях використання майна цієї ж таки громади.

Вл.Інф.         

Запис Орендар «Української книги» на зв’язок не виходить спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Кращого слова за костоломню, щоби описати наші чернівецькі тротуари та дороги, не знайдеш. Адже ями на них –  практично на кожному кроці – в тому числі й на щойно відремонтованих ділянках. Перепрошую за каламбур, але виходить, що «ямковий» ремонт, який обирається нашими дорожниками найчастіше, цілком правильно називається. Адже призводить він до утворення нових ям, ям у ямах і ям у квадраті і в кубі.  Пройти деякими вулицями й не травмуватися – справжнісінька еквілібристика.  

А якщо ти не проявив такої спритності, то стикаєшся з подальшою проблемою: Бордюри на тротуарах на пішохідних переходах та заїздах у двори обов’язково  створюють додаткові перешкоди, які теж треба якось долати, надто коли ти вже встиг травмуватися у вищезгаданих ямах.

А тактильна бруківка чи плитка для сліпих? Де вона, де? І зрячий не побачить!  Правильно написав Олександр Волков в одній зі своїх книг:  «Можно и с крыльца упасть и кости переломать». Ну, точно про наші дороги!  

Нині в Чернівцях доводиться низько вклонитися Автодору за те,.. що він НЕ узявся ще до ремонту якоїсь дороги, чим посприяв збереженню хоча б наявної якості доріг та тротуарів. Адже знайомі та звичні ями обходити простіше, ніж новоутворені…  

Так, реконструкція дорожньої інфраструктури міста назріла. Однак змінювати її потрібно радикально, але планово й не похапцем. Ще й до теми доступності. У «старій добрій» Європі усе це вирішили вже давним-давно. Свого часу я був у Португалії, а мій знайомий – в Угорщині. І в обох країнах тротуари рівненькі. При цьому на  непіднятому пішохідному переході рівень тротуару поступово знижується до рівня дороги, яку потрібно перейти. Так само виконані й заїзди у двори. Відтак і інвалідним візкам є куди заїхати. До речі, там є достатньо цікаві бордюрчики. Окрім прикраси самого тротуару, вони розміщуються на такій відстані, щоби дозволяти проїзд інвалідному візкові і не дозволяти проїзд автомобілю. Пішохідні переходи обладнані тактильною плиткою. Тобто навіть за рівнем підготовки інфраструктури видно, що до людини з інвалідністю ставлення як до будь-якого громадянина: просто цій людині потрібна допомога, і вона її отримує.

А коли й наші громадяни отримають таку допомогу, то і слово «костоломня» самоусунеться і йому на заміну прийде доволі схоже за звучанням угорське, слово – «köszönöm» (кьоценем), що означає «дякую»!..

Влад ГОРЕНЮК, небайдужий чернівчанин    

Запис Костоломня, або Ще раз про ямковий ремонт у Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Реконструкцію школи за 7,1 млн грн здійснюватиме фірма, яку підозрюють у «розпилі» торгів із пов’язаною компанією

Як ви думаєте, для чого проводиться тендер? Наївні люди гадають – щоби вибрати найбільш вигідну пропозицію. Але конкретний досвід вже не раз казав мені про інше: аби нібито по закону віддати підряд, замовлення, закупівлю тощо «кому треба». І як це відбувається, цілком прозоро (вибачайте за каламбур) можна відстежити за інформацією з порталу публічних закупівель Prozorro.  

А історія простенька. Великокучурівська сільська рада, що на Сторожинеччині, за підсумками проведених торгів підписала договір на реконструкцію будівлі школи із ПП «НВФ Капітал». Як стало відомо з того ж порталу Prozorro, сума договору становить 7,14 млн грн. Школа, за реконструкцію якої візьметься фірма-переможець, розташована в одному з сіл Великокучурівської ОТГ – Тисовці у колишньому приміщенні австро-угорської казарми, збудованому 1887 року. І хоча військові будівлі зазвичай робилися на совість, та минулі 130 років далися взнаки: будівля перебуває в аварійному стані. І визнана вона аварійною вже… років 30 тому. За умовами підряду тут мають добудувати другий поверх,  замінити вікна та двері, облаштувати сучасні системи опалення й вентиляції, добудувати туалети, котельню тощо.

Складнощі почалися з подачі на участь у торгах. Окрім переможця, участь у торгах узяли ще три фірми: ТОВ «Захбудком», ПП «ЮС-Будінвест» і ТОВ «Дорбудінвест СВ». Пропозиції перших двох фірм були відповідно на 835 (майже мільйон!) та 220 (теж непогано) тис. грн дешевшими. Однак тендерний комітет відхилив їх… через відсутність гарантійних листів і дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки. От коли я читаю про таку «відмазку», так і хочеться запитати: А що, фірми не мали списку обов’язкових документів? Чи їх навмисне записали на тендер, аби імітувати наявність конкуренції?

І це не перша спроба Великочурівської сільради знайти підрядника на реконструкцію школи. У березні 2019-го сільрада вже проводила аналогічний тендер, однак усіх шістьох учасників дискваліфікували, відтак торги не відбулися.

А чи були торги нині? Оскільки потрібних паперів у наявності не було – і це приховати було неможливо, як ви розумієте, будемо вважати, що 7-мільйонний підряд дістався переможцеві… без торгів.

І хто ж переміг у цих торгах без торгів?

ПП «Науково-виробнича фірма «Капітал», зареєстроване в селі Волока на Глибоччині, а його власником є… мешканець Тисовця Микола Костиняк.

ПП «НВФ Капітал» зажило «міцної репутації» в матеріалах програми «Наші гроші. Львів». Раніше ця фірма «розігрувала» торги із ТОВ «Професіонал плюс». Остання належить… Сергію Тимчуку, колишньому співвласникові «Капіталу». Як повідомляє «Центр громадського моніторингу та досліджень», на момент зазначеного тендера ці фірми користувалися одним телефоном і мають спільних працівників. Якщо на такі дрібниці закрити очі, то нібито все і за законом. А так – чистісінький тенДЕРибан!

«Таким макаром», у змаганні без змагання, вже «розпилено» майже 44 млн грн.

Від початку 2018-го ТОВ «НВФ Капітал» підписало 51 контракт на загальну суму 57,5 млн грн. Так і кортить запитати: а яка частка перепаде замовнику як відкат?

І усе це я, ваш Іван ДУПА, вичитав  у матеріалі, підготовленому в рамках проекту IWPR за підтримки МЗС Норвегії

Запис Реконструкція школи у Тисівцях: тендер чи «розпил» коштів? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Цікаво, що після ажіотажу навколо  дорожньої акції відомого кінорежисера патрульні поліцейські вже не «клеяться» до таких добровільних ремонтників-романтиків. Сумно буде, якщо міські комунальники на цьому теж заспокояться.

Вл.інф.

Запис У Чернівцях водій тролейбуса самотужки взявся ремонтувати дорогу: А, може, саме з цього й починається самоврядування? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

До 4 березня, коли Україна відзначатиме 70-ту річницю з дня народження автора «Червоної рути», Чернівецький обласний меморіальний музей Володимира Івасюка, що на розі вул. Маяковського/Шевченка, відкриється в оновленому вигляді. Музей в родинній оселі Івасюків існує вже 20 років (його відкрили 1999 року до 50 річчя Володимира Івасюка), і відтоді тут жодного разу не робили ремонту. Тим паче, що самій старовинній будівлі – понад 100 років. Нині на ремонт і реставрацію музею витратять майже мільйон гривень.

Директор Чернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка, заслужений діяч мистецтв України Мирослав ЛАЗАРУК каже: «Час змінюється, і музей мусить іти в ногу з часом і теж змінюватися та оновлюватися». В оновленому вигляді постане все: вікна, двері (яких тут більше двох десятків), стіни, підлога і, звісно, сама експозиція. У виставковій залі, що у підвальній частині будинку, теж зробили ремонт

Головний зберігач фондів музею Івасюка Наталія МОРОЗ розповідає, що заклад налічує майже 14 тисяч експонатів – ті, що виставляються, і ті, що зберігаються у фонді. Понад 5 тисяч – це архівні документи. Понад три тисячі – книги, тобто бібліотека Івасюків. Далі – багато фото, трішки менше – особистих речей. Є також багато бібліографічних матеріалів.

З’ясувалося, наприклад, що в Чернівцях немає дизайнера, який займався б музейними експозиціями. Тож художника-дизайнера Михайла Москаля запросили зі Львова.

За словами директора, приблизно 500 тис. грн музей отримав на ремонт від Чернівецької міської ради. Ще 200 тис. – на реставрацію дверей. Допомогли й облдержадміністрація та обласна рада, виділивши на експозицію  майже 200 тис. грн.

Нагадаємо, нинішнього року відзначаються три важливі дати в житті Володимира Івасюка  – та й у житті всієї країни. 4 березня композитору виповнилося б 70. 22 травня – 40 років від дня його смерті. А у вересні – 30-річчя фестивалю «Червона рута», який уперше відбувся у Чернівцях 1989 року.

Запис Великий ремонт в оселі Івасюків спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Головне управління Нацполіції в Чернівецькій області 13 грудня підписало додатковий договір із малим колективним  підприємством «Рембудгазмонтаж» на капітальний ремонт Хотинського відділення поліції за 841 тис. грн. Про це стало відомо з порталу публічних закупівель Prozorro.

ГУНП вже укладало 25 жовтня контракт з «Рембудгазмонтажем», тоді вартість робіт становила 765 тис. грн, що було на 9% дешевше. Додаткову угоду підписали через збільшення вартості договору. Закупівля відбувалась за неконкурентною процедурою, замовник не подавав  документів із технічним завданням, тож невідомо, які саме роботи виконуватиме підприємство.

МПП «Рембудгазмонтаж» зареєстроване в Хотині й належить Марії Скрипник. Від початку 2018 року фірма отримала 15 держзамовлень на загальну суму у 24,5 млн грн.

Компанія фігурує у двох кримінальних провадженнях, одне з яких розпочали  саме слідчі Хотинського відділку, де фірма робитиме ремонт. За даними правоохоронців, службові особи КП «Рембудгазмонтаж» внесли завідомо неправдиві відомості в акти виконаних робіт з реконструкції заповідника «Хотинська фортеця» і привласнили понад півмільйона гривень.

Компанія фігурує ще в одному провадженні, пов’язаному з привласненням майна, але вже у Вінниці. Тут ще у 2012-2014-го фірма виступала субпідрядником під час ремонту Вінницького адміністративного апеляційного суду і надала документи про придбання товарів на 1,4 млн грн у фіктивної фірми. На якій стадій перебуває розслідування зараз – невідомо, остання ухвала за цією справою була у грудні 2014 року.

Однак це не завадило МКП «Рембудгазмонтаж» отримати ще 3 замовлення від того ж Вінницького апеляційного суду у 2016-2018-му на загальну суму 26,5 млн грн. Причому, в усіх випадках фірма отримувала замовлення без конкуренції – за переговорною процедурою.

Матеріали підготовлено в рамках проекту IWPR за підтримки МЗС Норвегії

Запис Хотинська фірма за 800 тис. грн відремонтує кабінети слідчих, які розслідують кримінальну справу проти неї спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Цього листа редакція отримала напередодні Нового року. Гадали, черговий «сердитий» лист, а прочитавши, зраділи образності та широті мислення її автора.

– Чим не готовий фейлетон? – вирішили ми, адже попри шалену кількість фейлетонних ситуацій у нашому житті, цей жанр практично зник зі шпальт газет…

Може, посміємося разом? Чи поплачемо?    

2019-го року виповнюється  220 років Швейцарського походу австрійсько-російських військ, відомого як «перехід Суворова через Альпи». Це була одна з перших спроб придушити завойовницький настрíй Наполеона в зародку, коли Бонапарт ще не набув стільки сили, щоби маршем пройти усю Європу. Та не це занесло похід Суворова до анналів всесвітньої історії. Обставини його водночас трагічні й кумедні: через бажання якнайшвидше дістатися до Швіца уздовж Люцернського озера, загони Суворова рушили неконтрольованими французами шляхи сполучення, долаючи скуті льодом гірські перевали буквально на «п’ятій точці». Цією дорогою, трактованою потім певними істориками як «зразок російського військового мистецтва», російське та австрійське військо втратило не лише кілька тисяч вояків, але й значну кількість коней та артилерії.

До ювілею відомої події клуби та співтовариства військових істориків в усьому світі проведуть її історичну реконструкцію з допомогою стилізованих під XVIII століття військової форми, зброї (хоч і пейнтбольної) та амуніції…

Та вийшло, що й сам я мимоволі долучився до такої реконструкції в наших Чернівцях.

Одного зимового дня мені я вирушив до старшої колеги, що мешкає на вул. Заболотівській. Співпраця в нас тісна, буваю в неї досить регулярно. Маршрут звичний: туди вулицями Заставнянською, Ковалевської, Стрийською та Маковея, а назад спускаюсь тією ж вулицею Маковея, далі вул. Чернишевського виходжу до старовинного трамвая. Боже борони, мене не вабить суворовська слава, – просто це найкоротший шлях із Роші через Клокучку до залізничного вокзалу, а ще – там є три панорамні точки з чудовими краєвидами, і можна навіть побачити найвищу точку України на рівнині – гору Берду.

От і тепер, не зрадивши традиції, вийшов з 8-ї маршрутки біля вул. Софії Ковалевської.  Добряче попітнів, щоби пройти її до початку, та це були ще «квіточки».  Я приблизно вже здогадувався, що чекає на мене на вул. Маковея. Та, по-перше, мав надію, що хоча б таку важливу для району магістраль приведуть до ладу, а по-друге, не мені ж, мандрівнику з досвідом, боятися поганих доріг в Україні. Бував я і в Арґентині та  Параґваї, і на Північному Сході Бразилії…

Та на спуску вул. Маковея від Стрийської до Заболотівської, хоч і тримався за бідолашні паркани тамтешніх обійсть, ноги постійно тягнуло вбік. Стурбовані посяганнями на їхні паркани, з усіх дворів погрозливо гарчали хорти. Та все ж сяк-так дістався Заболотівської: тут узвіз не такий вже крутий. А от на зворотному шляху, де схил куди  більш простовисний, а відстань від парканів до дороги більша  й тамтешні ротвейлери-вівчарки куди грізніші, почалися майже альпійські проблеми. Однієї миті я вже практично «поїхав», та спромігся якось схопитися за дерево. Здалося, що я застряг до весни: мужності відчепитися від дерева й рухатися далі не вистачало. Та мусів: на іншому кінці міста на мене чекав тато. Тож рухався до «рятівного» перехрестя вулиць Маковея й Нахімова, де був вихід хоч на якийсь, але асфальт, перевіреним 220 років тому способом – так би мовити,  «стопами Суворова», жертвуючи чистотою одягу та рантами взуття. Бо альтернативою був хіба що численний перелом кінцівок…

І пригадався мені нещодавній візит до португальського міста Віла-Реал, розташованого на схилах гірської області Траз-уж-Монтіш на півночі країни. Будівлі у ньому стоять трьома рівнями – нижньому, середньому та верхньому, а вулиці ще крутіші за Маковея. А ширина ріки Корґу сумірна тут з шириною Клокучки. Снігопади у цих горах не рідкість. Скажімо, торік на початку лютого у Віла-Реалі через сильний снігопад навіть на один (!) день скасували заняття у школах. Не сказати, що місто було паралізоване, швидше навпаки: всі без винятку вулиці ретельно розчищалися, працювала снігоприбиральна техніка. Було розуміння, що проблема непрохідності лише однієї вулиці здатна спричинити хаос у цілому місті. І це при тому, що Португалія не належить до звиклих до снігу країн. Не кажу вже про Німеччину чи, особливо, країни Скандинавії, де боротьба з наслідками зимової негоди доведена до вражаюче-захопливого автоматизму.

Чому Україна, де клімат помірний і сніг іде щороку, менше готова до справжньої зими, ніж субтропічна країна біля моря (Portus Cale – від латин. «тепла гавань»)? Хтось спроможний це пояснити?

Доки бідолашні жителі багатостраждального «маленького Парижа» та його околиць (із Рошею та Клокучкою включно) розмірковують над цією загадкою, клуби історичної реконструкції цілком можуть успішно відтворити «швейцарський похід Суворова» на відтинку вулиці Маковея від перехрестя з вулицею Нахімова до вулиці Стрийської. Ба навіть більше: якби генералісимусу Олександру Васильовичу потрібно було перейти не через Альпи, а саме вул. Маковея у Чернівцях, то втрати були б куди більші… Можливо, французам навіть вдалося б його взяти у полон, вкупі з Багратіоном і Барклаєм-де-Толлі, круто змінивши хід кампанії 1812 року, а, можливо, й самої історії разом із нинішнім станом вулиці Маковея. Більше того, думаю, якби генералісимус пройшовся чернівецькою вулицею, свого часу названою його іменем, він би визнав: перехід через Альпи був простою прогулянкою. Отак, думками пустившись у порівняння з історією, я все ж таки вибрався з чернівецьких «альпійських схилів»…

Історія не знає умовного способу. Та, на жаль, той, хто міг би хоча б постаратися змінити ситуацію, прочитавши ці рядки, просто скаже: «Нічого надзвичайного не сталося: узимку випав сніг» (реальна цитата одного із віце-губернаторів Буковини холодної зими 2012-2013 рр. – прим.). Через кілька хвилин він візьме лопату й почне прибирати власне обійстя – мабуть, для прикладу співгромадянам. Пізніше цей приклад «підхопить» і молодий працівник магістрату. Їхні лопати ще більше вражають на тлі снігоприбиральної техніки Віла-Реалу. 

Влад ГОРЕНЮК, чернівчанин

Запис Сміх крізь сльози: ПЕРЕХІД СУВОРОВА ЧЕРЕЗ «АЛЬПИ» ВУЛИЦІ МАКОВЕЯ спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Глибоцька селищна рада уклала угоду з приватним підприємством «Буковина Майстер плюс» на капітальний ремонт приміщень Центру економічного зростання Глибоцької ОТГ за 471,22 млн грн. Про це повідомляється на сайті електронних закупівель Prozorro.

Ремонт приміщення Центру, розташованого у Глибокій, на вулиці Шевченка, 1, повинні завершити до 25 грудня 2018 року. Він здійснюється за кошти проекту міжнародної технічної допомоги від Європейського Союзу в рамках грантової програми Східної регіональної програми дій «Різні громади – спільні рішення для економічного зростання».

Згідно з тендерною документацією, фірма-переможець перефарбує стіни приміщення та зробить підвісні стелі, виконає ремонт вбиралень із заміною трубопроводів та з пристосуванням для маломобільних груп населення. Крім того, приміщення Центру обладнають пандусом.

Конкуренцію на торгах переможцю ПП «Буковина Майстер плюс» склало лише чернівецьке ТОВ «Алькасар КІМ», пропозиція якого була незначно, але трохи економічно вигіднішою – на 11 тис. грн. Проте пропозицію фірми відхилили через невідповідність тендерної документації та наявність податкового боргу.

Власником ПП «Буковина Майстер плюс» є Георгій Шкробанець, який водночас є директором Глибоцького районного комунального підприємства капітального будівництва, засновником якого є Глибоцька райрада.

Шкробанець є також  помічником на громадських засадах нардепа від БПП Григорія Тіміша, члена комітету ВРУ з питань європейської інтеграції.

Окрім того, Шкробанець володіє 10% статутного капіталу КМП «Глибоцьке будівельно-монтажне управління», де 30% належить 67-річній мешканці селища Глибока Ларисі Ванзуряк.

Головою смт. Глибока є Григорій Ванзуряк. Саме він підписував договір із  «Буковиною Майстер плюс». А у травні 2018 року він підписав рішення сесії про надання матеріальної допомоги у розмірі 1 тис. Грн Ларисі Ванзуряк, бізнес-партнерці Шкробанця.

Від початку 2018 року «БуковинаМайстер плюс» отримала лише два державних підряди, враховуючи цю закупівлю, на загальну суму 667,69 тис. грн.

Запис Глибоцька сільрада віддала майже півмільйона гривень фірмі керівника комунального підприємства райради спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет 12 листопада підписало два договори з ТОВ «ПМК-77» на капітальний ремонт двох дамб на р.Черемош за 16 млн грн, повідомляє сайт електронних закупівель «Prozorro».Фірма відремонтує дамбу на хуторі Рівняна на Вижниччині за 8,9 млн грн. Ще 7 млн грн вона отримає за ремонт дамби в Чорториї на Кіцманщині. Роботи мають завершити до лютого 2019 року. Фірма отримає 146 тис. грн прибутку, а на зарплати  працівникам піде 1,9 млн грн.

У двох торгах фірма-переможець змагалася з ТОВ «БК Енерго-монтаж» та ТДВ «Чернівецька пересувна механізована колона №76». В обох закупівлях конкуренти не знижували своїх пропозицій, однак ціна «ПМК-77» була на 9-17 тис.грн нижчою.

ТОВ «ПМК-77» зареєстроване 2010 року і розташоване в с. Соколівка на Прикарпатті. Власником фірми є… 78-річна Катерина Стефурак. Її дочка Галина Стефурак працює секретарем Соколівської сільради на Косівщині. Директором компанії є Михайло Гавриляк, колишній заступник із загальних питаньНаціонального природного парку «Гуцульщина». Фірма «ПМК-77» орендує частину техніки в ТОВ «Західно-українське інноваційне агентство» Василя Пророчука, який до 2011-го був співвласником фірми і який також очолював НПП «Гуцульщина» протягом 2002-2016 років, а директором його є Юрій Стефурак.

Протягом 2017-2018-го фірма отримала замовлень на 345 млн грн. Зокрема, торік компанія здійснювала берегоукріплення р. Малий Сірет у с. Верхніх Петрівцях на Сторожинеччині за 3,5 млн грн.

Розібралися, хто кому хто?

Як повідомляють автори публікації, вона підготовлена в рамках проекту IWPR за підтримки МЗС Норвегії 

Запис 78-річна бабуся з оточення екс-директора парку «Гуцульщина» відремонтує дві дамби на Черемоші за 16 млн грн спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У відділенні травматології для дітей ЛШМД у рамках Проекту капітального ремонту відділень на 2017-2018 роки провели капітальний ремонт, повідомили у Департаменті охорони здоров’я Чернівецької ОДА. Головна частина коштів скерована з Державного фонду регіонального розвитку, 10% складає співфінансування з обласного бюджету. Оновлене відділення дитячої травматології відкрите у вівторок 6 листопада.

Реконструйоване відділення є лікувально-діагностичним, консультативним та організаційно-методичним центром ортопедо-травматологічної допомоги дітям області. Зважаючи на це, у відділенні створили всі потрібні умови для якісної роботи, зокрема обладнали операційну. Досі планові та ургентні операції пацієнтам цього відділення виконувалися в загальному операційному блоці на дев’ятому поверсі лікарні.

Під час ремонтних робіт вікна та двері замінені на енергозбережні, реконструйовані внутрішні мережі опалення, водопостачання та каналізації, електропостачання та пожежної сигналізації, оновлено сантехніку та електричну фурнітуру, здійснено внутрішнє оздоблення приміщення тощо.

Як зазначив на відкритті відділення губернатор Олександр Фищук, протягом останніх трьох-чотирьох років на капітальний ремонт відділень ЛШМД уже скеровано понад 40 млн грн державних коштів.

Запис Оновлена й осучаснена дитяча травматологія у лікарні Швидкої допомоги спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Фірма під кримінальним провадженням, керована екс-нишпоркою ДФС з Миколаївщини,  ремонтуватиме проспект Незалежності у Чернівцях

Як пам’ятають чернівчани, сучасні на той момент «хрущовки» стали зводити в районі тодішньої вул..Чагорської (згодом проспект 50-річчя Жовтня) ще на початку 60-х. Тоді це було цікаве планування вулиці – із «зеленим екраном» від проїжджої частини, із тротуаром у двох рівнях, із школами та дитсадками у глибині кварталів… Та час плине невмолимо: і будинки постаріли, лінію безпеки забрали задля проїзду одного з президентів, проїжджа частина латками вкрилася. Тож на початку листопада департамент ЖКГ Чернівецької міськради, як стало відомо з сайту електронних закупівель «Prozorro», уклав договір із компанією «Євродор» на капітальний ремонт проспекту Незалежності за 80,8 млн грн. Щоправда, ще на початку року йшлося про 46 млн грн.

Фірма має відремонтувати пр. Незалежності від вул. Героїв Майдану до Головної. Тут зроблять нову дорогу, встановлять дорожні знаки, нанесуть розмітку, освітлять та озеленять.

У договорі зазначено, що підрядник отримає лише 2 тис. грн прибутку. 2,3 млн грн призначено на зарплати працівникам.

У тендері фірма-переможець змагалася із «ПБС нардепа Олександра Шевченка. Однак ціна переможця була на 49 тис. грн меншою. Можна б радіти, але, коли скласти усі оприлюднені цифри, виходить лише трохи менше за 68,5 млн грн. Які секрети оточують решту 11,5 млн – навіть припускати не буду.

Довідка з офіційних документів і розвідок ЗМІ:

Компанія «Євродор» зареєстрована 2013 року в смт Доманівка Миколаївської області. Її власником є одесит Артур Асланян. Як стверджують на сайті «Посіпаки», він був помічником народного депутата VI скликання Гарегіна Арутюнова («БЮТ»). Нинішнім директором «Євродору» є 27-річний Ігор Мхітарян, який раніше працював старшим слідчим відділу кримінальних розслідувань ГУ ДФС у Миколаївській області. Попередній директор, Олександр Костюк, як зазначено в одному з документів на «Prozorro», помер. Організаторам тендеру в Чернівцях не завадило навіть те, що  компанія фігурує у цьогорічному кримінальному провадженні за ч.2 ст.364 КК України (зловживання службовим становищем, яке призвело до тяжких наслідків). Згідно з ухвалою в судреєстрі, редакція газети «Антикорупційний моніторинг» отримала інформацію про схему розкрадання держбюджету посадовцями компанії та держслужбовцями. Журналісти зазначають, що протягом 2016-2017-го фірма отримала за будівництво доріг понад 188 млн грн. Її підприємства здійснювали поточні ремонти доріг, зокрема, H-03 Житомир-Чернівці, та ремонт перегону Міжнародного аеропорту «Чернівці». Нібито зазначені суми вони перераховували фірмам з ознаками фіктивності. Наразі ремонт дороги H-03 Житомир-Чернівці перевіряють слідчі.

Протягом 2017-2018 років «Компанія «Євродор» отримала замовлень на 297 млн грн. Серед них –ремонт ділянок Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече за 66 млн грн і ремонт дороги H-03 Житомир-Чернівці за 28,8 млн грн.

Коли замовкають фанфари: спростити, щоб освоїти

Капітальний ремонт Проспекту Незалежності на суму майже удвічі більшу –  81 млн грн (замість обіцяних 46-ти) таки стартував. Людей, знайомих із запланованим оновленням проспекту, збільшення ціни навіть не дивує: інфляція ж бо не спить. А от технічне завдання, розроблене із урахуванням сучасних вимог, схудло від етапу пропозицій до початку здійснення, як підрахували у Центрі реформ та розвитку, аж на 87 пунктів. На один з них (велодоріжка разом із смугою для громадського транспорту тощо) не дала згоди поліція. А про деякі зміни сором’язливо мовчать. Йдеться про так зване дорожнє корито – знаття частини дорожнього полотна для ущільнення грунту і подальшого укладення дорожнього полотна.

Відступ в історію: коли до 50-річчя Жовтня у Чернівцях зняли трамвай, дорогу на теперішній Головній зняли мало не на метр завглибшки. Навіть не дуже кмітливі в дорожньому будівництві чернівчани бачили, як, кладуть комунікації, встановлюють люки, заливають бетон, засипають гравій і аж потім стелють бруківку… До 100-річчя Жовтня мало би вистачити.

Уже після початку ремонту начальник департаменту ЖКГ коментував, що у проект нібито були закладені зайві для конкретного стану дороги роботи, відтак бетонна основа і дорожні корита не потрібні (хоча в документації їх скасували ще 10 жовтня). А вартість 1 кв. м дорожнього покриття та тротуарів від спрощення не зменшується. Вона установлена у понад 2 тис. грн (порівняймо: середня по місту – близько 1,5 тис. грн).

Непрозоре «Prozorro» чи його величність «Договорняк»?

Навіщо конкурувати, якщо можна домовитися! Саме так, на думку експертів з Центру реформ і розвитку, відбуваються тендери з ремонту доріг у Чернівцях.

Допорогові (до 1,5 млн грн) ремонти у Чернівцях не проводять через тендер – щоби, мовляв, пришвидшити їх. А до системи публічних закупівель потрапляє вже підписаний договір з підрядником, якого обирають на свій розсуд.

Однак, кажуть експерти, якщо придивитися, то конкуренції немає і в тендерах на понад  1,5 млн грн. Кілька підрядних підприємств просто, майже по родинному, ділять між собою тендери на мільйони. Тендер з капремонту проспекту оголошували як міжнародний (мабуть, для солідності), але його учасниками була незмінна двійка підприємств: «Євродор» і «ПБС». Вони ж «змагалися» і на інших тендерах: на капремонт вул. Героїв Майдану (22 млн грн.), Сторожинецької – на 2,5 мільйони (тут різниця у пропозиціях склала аж… 62 гривні!).

Тож «Євродор» «взяла собі» Проспект і Сторожинецьку, «ПБС» – Героїв Майдану, решта вулиць «розійшлися» на допорогових закупівлях.

Канівську вже закінчили… Про тротуари не йдеться

Мешканці цього мікрорайону обурюються, що на вул. Канівській,  де нещодавно закінчили ремонт, не подбали про пішоходів: люди змушені ходити проїжджою частиною.   

Про це написала користувачка Юлія Маковська у спільноті «СтопХам Буковина» у соціальній мережі Facebook.

«Як можна пустити транспорт в дію, не зробивши місця для пішоходів ????????», – йдеться у дописі.

Трохи раніше головний житловокомунальник міста, знову ж таки у Facebook, писав про те, як «вдячні мешканці Канівської» презентували Бешлею і Продану термобілизну після завершення ремонту вулиці. Може, це був натяк на те, що вулицю доведеться доробляти вже в холодну пору?

 І знову фанфари – тепер уже на вулиці Героїв Майдану

А між тим активний користувач Фейсбуку і директор департаменту ЖКГ міськради Володимир Бешлей радісно оголосив на своїй сторінці, що розпочато ремонт вулиці Героїв Майдану від повороту на Щербанюка і до проспекту. До того ж, цю ділянку вулиці планують також розширити – за рахунок демонтованих аварійних будинків.

«Під час проведення ремонтних робіт буде частково обмежений рух транспортних засобів. Для уникнення незручностей просимо водіїв заздалегідь планувати об’їзд даної ділянки дороги. Пропозиції та зауваження щодо якості ремонтних робіт приймаються на Viber +380 (66) 085 07 05», – що ж, запам’ятаймо.

 Вставна новела  про халтурний ремонт дороги біля Коровії

Іван Мунтян власноруч зчистив з нижнього шару асфальту болото і зупинив халтурний ремонт дороги поблизу Коровії. Сталося це дорогою на роботу, коли голова Чернівецької облради побачив картину, яка змусила його зупинитися. Поблизу села Коровії на трасі «Чернівці-Порубне» горе-підрядник розпочав укладання асфальту просто в болото. Мабуть, компанія-підрядник «Полтавабудцентр» спробувала «зекономити»: замість щебеневої суміші на узбіччя дороги накидали якогось незрозумілого болота, яке одразу опинилося і на проїжджій частині…
Реакція майстра ремонтників просто спантеличила очільника крайового парламенту: той просто відмахнувся, наче й не чув нічого, і дав вказівку… далі працювати з порушеннями. Після дзвінка Мунтяна до начальника Служби автомобільних доріг Ігоря Гаха, приїхав його заступник Петро Харлашко. Вразило те, що представники підрядної організації не визнавали порушень і намагалися продовжити роботи, поки голова облради власноруч не узявся за лопату… «Коли депутати обласної ради голосували за рішення про спрямування коштів від так званого «митного експерименту» на ремонт автодоріг краю, йшлося, зокрема, і про відповідну якість та гарантію на цей ремонт з боку підрядних організацій, – сказав голова Чернівецької облради Іван Мунтян. А він, як випливає з трудової біографії, на дорогах розуміється, бо свого часу сам і очолював Облавтодор.

Стриманий оптимізм уряду

Гройсман заявив, що план сезону з ремонту доріг виконаний на 80%, а в Омеляна порахували, скільки цього річ використано коштів Дорожнього фонду. Про якість і повноту виконання робіт у переможних реляціях не йдеться.

Згорьований написаним, ваш Іван ДУПА

Запис Ех, дороги! – або Залежний проспект Незалежності. Епопея у кількох частинах… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Шановна редакціє газети «Версії»!

До вас звертаються мешканці вулиці Чигиринської, 3, із проханням допомогти, бо в нас уже понад місяць немає води.

Наприкінці липня, коли були великі зливи, на вул. Бережанській, неподалік від нашої оселі, сталася аварія у водомережі. Після цього в нас не стало води. Два тижні ми не зверталися, бо текла брудна й смердюча вода, і ми думали, що вона протече, після аварії,  і буде все нормально. Та минуло два тижні – і вода зовсім перестала текти.  Тоді 21 серпня ми викликали аварійку Водоканалу. Вона приїхала 22 серпня та відкрила колодязь водогону, в якому було повно води. Робітники закрили колодязь, нам пояснили, що в них немає насосу, щоби відкачати воду – і з тим поїхали.

Наступного дня, 23 серпня, приїхала інша бригада, відкачала воду й побачила, що там відсутній кран, а труба загнута й перев’язана дротом. І тоді нам сказали, аби ми ремонтували це за свої кошти. Хоча, як відомо, за розподілом відповідальності до входу труби в будинок за водогони відповідає Водоканал. Ми цієї аварії не влаштовували, до водогону взагалі не торкалися, чому маємо платити за цей ремонт?

Коли я запитала, скільки це коштуватиме, мені відповіли, що за запчастини треба заплатити 400 грн, а за роботу – ще 500 грн. На це я відповіла, що я пенсіонерка і не маю таких грошей. А ще у будинку мешкає багатодітна мати, яка теж не має зайвих коштів. Та й сума, погодьтесь, якась довільна, без жодних розрахунків…

Після того ми телефонували до міськради, диспетчера Водоканалу, головного інженера, начальника мережі, начальника «Регіонцентру» – та ніхто нічого досі не зробив. Відповідають лише: «Ми розберемося». Незрозуміло тільки, в чому розбираються. Причину ніби встановили, а тепер мабуть чекають, що ми не витримаємо без води й погодимося платити…

Ми вчасно сплачуємо за воду, заборгованостей в нас немає. Просимо вас допомогти нам у цій справі.

Лідія БУХАНЕЦЬ, мешканка вул. Чигиринської 3 кв.1 у Чернівцях

Запис Мешканці вулиці Чигиринської у Чернівцях вже місяць живуть без води в оселях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

В обласній консультативній поліклініці ОКУ «Чернівецька обласна клінічна лікарня» триває внутрішній ремонт приміщень.

Як розповіла заступниця головного лікаря з поліклінічної роботи ОКЛ Людмила Ткачук, ремонт у поліклініці здійснюють уперше за доволі тривалий період часу:
«Не маємо змоги на повну реконструкцію. Однак оновлюєємо все, що можливо на сьогодні. Адже й санітарні норми змінюються, і попереду реформа. Відтак, розпочали ремонтувати консультаційні кабінети. Першим оновили нефрологічний. На черзі інші», – каже Людмила Ткачук. «Проводимо ремонт за кошти з різних джерел. Частково за рахунок лікарні, та переважно за спонсорські та благодійні надходження. Тож просимо меценатів долучатися», – додає Людмила Іванівна.
Поліклініка продовжує працювати у звичному режимі, пацієнти не залишаються без консультацій та обстежень: тільки за перше півріччя 2018-го зареєструвано 60 тисяч відвідувань.
Завершити внутрішній ремонт у поліклініці планують до кінця нинішнього року.

Вл.інф.

Запис В обласній консультативній поліклініці – внутрішній ремонт спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Про це повідомив голова Чернівецької облдержадміністрації Олександр ФИЩУК, відповідаючи на запитання глядачів телевізійної програми «Пряма відповідь», яка відбулася цими днями на ТРК «Чернівці». 

Так, за січень-липень 2018-го вже освоєно 43,6 млн грн, тобто половину виділених коштів. Зокрема, Чернівецький облавтодор відремонтував 17 об’єктів, серед яких автомобільна дорога Сергії–Ріпень, що на Путильщині, під’їзд до с. Ворничани Хотинського району, Сторожинець–Панка, об’їздна дорога довкола Сторожинця тощо, витративши на експлуатаційне утримання доріг місцевого значення майже 20 млн грн.

Загалом у Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів на 2018 рік, виставленому на сайті облдержадміністрації, таких об’єктів – 46. «І саме вони будуть відремонтовані, – наголосив посадовець. – Бо ми не робимо  дороги тим, хто прийшов під облдержадміністрацію з протестом.  Бо такі роботи плануються заздалегідь», – наголосив голова Чернівецької облдержадміністрації.

Прес-служба Чернівецької ОДА

Запис Чернівецька область – у п’ятірці найкращих з освоєння коштів, виділених на ремонт доріг спершу з'явиться на Медіа-Версії.

ГО «АвтоЄвроСила» закликає українців приєднатися до цієї загально-національної акції. Організатори збираються передати матеріали про стан мостів до уряду, передає 112 Україна. Для українських чиновників є традиційним не створювати комісії для завчасного виявлення аварійних об’єктів та їхнього капітального ремонту, а створення комісій з розслідування причин катастрофи, яка вже відбулася, додають організатори.

В Україні  16 тис. мостів, 9 тис. з них можуть обвалитися вже завтра.

Запис В Україні відбудеться акція «Сфотографуй стомлений міст» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Червень минув, а на чернівецьких вулицях, де заплановано розпочати капітальний ремонт доріг, ще як кажуть, кінь не валявся. Підрядники, які, згідно з укладеними договорами, узяли аванс, капітального ремонту визначених у договорах ділянок доріг не розпочали, повідомив міський голова Олексій Каспрук.

Зокрема, приватне  підприємство «АЛЕКС ПРОМБУД» мало приступити до капітального ремонту вул. Переяславської, За  порушення термінів виконання робіт їм нараховано понад 165 тис. грн пені, попереджено про розірвання договору. Майже 90 тис. грн пені нараховано ТзОВ «ЛК Машинері» (керівник Ігор Стариков), яке вчасно не розпочало капітальний ремонт перехрестя вул. Січових Стрільців/Руської.  Цей  же підрядник отримав попередження про дострокове розірвання угоди на капітальний ремонт вул.Гагаріна, де роботи  також не розпочаті. Достроково розірвано угоду з пожежно-будівельною фірмою «Схід», яка не забезпечила у визначені терміни виконання ремонту вул. Герцена. У стислі терміни завершуватиме ремонт цієї дороги комунальне підприємство МіськШЕП.

Запис Ремонт доріг: аванс узяли, далі – хоч трава не рости спершу з'явиться на Медіа-Версії.

 

Як відомо, додатковим джерелом фінансування ремонтних робіт на дорогах області є кошти від митного експерименту.

На сьогодні залишок таких коштів становить 169,077 млн грн, в тому числі 157,932 млн грн  перехідних коштів з 2017 року та 11,145 млн грн, – надходження 2018 року.

Перелік об’єктів будівництва, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування в рамках експерименту від початку квітня 2018 року тричі подавали на погодження до бюджетного комітету.

«На сьогодні зі 169 млн грн в нас погоджено частину об’єктів на 28,422 млн грн», – зазначає начальник Служби автомобільних доріг в області Ігор Гах. – Решта об’єктів на суму майже 140 млн грн, на які підготовлені наші пропозиції, сподіваємось, будуть погоджені на найближчому засіданні бюджетного комітету ВРУ, що дасть нам можливість розпочати необхідні роботи по запропонованих об’єктах».

Що ж до фінансування будівництва й ремонту доріг з державного бюджету, то за словами очільника САД, на капітальний ремонт доріг державного значення з державного бюджету цьогоріч виділено 80 млн грн, на проектно-пошукові роботи 5-ти об’єктів – 5 млн грн, на поточний середній ремонт виділено 22,214 млн грн – із введенням в експлуатацію 2,02 км доріг, загалом – 107,214 млн грн », – зазначив Ігор Гах.

Запис Ігор ГАХ: «Очікуємо на погодження бюджетним комітетом ВР переліку об’єктів будівництва, капітального та поточного ремонтів доріг за рахунок митних коштів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Це перша ластівка в реконструюванні психоневрологічних закладів на Буковині. У новому корпусі – світлі, затишні кімнати, сучасні меблі, простора їдальня, душові кабіни, туалет.

У петричанському закладі наразі мешкає 179 жінок, 36 з них до відкриття нового корпусу проживали в аварійній будівлі. Персонал розповідає, що переселити їх було нікуди, і неможливо з огляду на те,  що ці жінки, за визначенням медиків, – зі збереженим інтелектом, тобто їх не можна утримувати разом з рештою підопічних. До речі, оглянути оновлене приміщення дозволили лише за відсутності мешканок.

Позитивними зрушеннями Петричанський психоневрологічний інтернат зобов’язаний персоналу – і почалися вони, коли три роки тому посаду директора обійняв Юрій Олар. Це він почав звертатися по інстанціях, як кажуть, усно й письмово, аж поки 2017-го будівлю почали реставрувати за кошти обласного бюджету. Тривав ремонт півроку.

На відкритті оновленого корпусу Віталій Савкін, директор департаменту соціального захисту населення Чернівецької ОДА, розповів журналістам: «На цей ремонт виділили 742 тисячі гривень. Разом з утепленням, з повним ремонтом – це дуже незначні кошти, я думаю. З 2010 року це вперше така грандіозна реконструкція приміщення в психоневрологічному інтернаті на території Чернівецької області».

Вл. інф.

Запис У Петричанському психоневрологічному інтернаті відкрили сучасний житловий корпус спершу з'явиться на Медіа-Версії.